Масажист-фізіотерапевт Мар’ян Левицький на початку повномасштабного вторгнення був замолодий для мобілізації. Проте вирішив добровільно підписати контракт і служити в Держприкордонслужбі. Разом з підрозділом чоловік потрапив до Бахмута під час гарячої фази боїв, де рятував життя побратимів.
Більше про це Мар'ян Левицький розповів Суспільному.
На початку повномасштабного вторгнення Мар'ян Левицький вирішив долучитися до захисту України.
"Я вдома собі місця не знаходив. Оскільки мій рідний брат перебував безпосередньо у зоні бойових дій, в активній бойовій зоні, і дуже багато друзів, колег, з якими я спілкувався, теж виконували бойові завдання, я не міг залишитися осторонь. Я прийняв для себе таке рішення, що я піду також служити", — розповідає Мар'ян Левицький.
Чоловік розповідає, знання з анатомії та фізіології, які він отримав, коли працював масажистом-фізіотерапевтом, допомагали йому на фронті рятувати життя інших бійців і цивільних. Адже за ротацією він потрапив до Бахмута, де на той час велися активні бої.
"Я взагалі був фельдшером в цьому бойовому підрозділі. Але в принципі виконував завдання різні. Різні випадки були. Ну, один з таких – голову зашивали максимально швидко. Осколкове поранення голови. Дякувати Богу, там череп був цілий, просто шкіру зняло з волосяним покривом, та й прийшлось зашити", — пригадує прикордонник.
Зараз Мар’ян Левицький служить у міжнародному пункті пропуску “Краківець”. Попри те, що має трьох дітей, запевняє, що не хоче звільнятися зі служби.
"Багатодітним батьком я вже став під час війни. Коли я підписав контракт і потрапив безпосередньо у бойовий підрозділ, в мене було двоє прекрасних синочків. На цей момент у мене їх три. Три хлопці, які мені дають ще більше наснаги і більше бажання захищати нашу неньку-Україну", — додає чоловік.
