У Галицькому районному суді Львова оголосили про перерву в судовому засіданні у справі 40-річного Остапа Стахіва через клопотання про відвід судді. Чоловіка підозрюють у шахрайстві й поширенні інформації про розташування підрозділів Збройних сил України.
Як повідомила кореспондентка Суспільного з місця події, засідання розпочалось о 10:23.
На початку Остап Стахів подав клопотання про відвід прокурора. Він мотивував це тим, що Олег Телефанко є недоброчесним, адже нібито неправомірно оформив інвалідність та отримує виплати від Пенсійного фонду України. Крім того, він, як стверджує Стахів, є упередженим та необ'єктивним.
Прокурор відповів, що ці звинувачення є безпідставними і жодної інвалідності він не отримував. А тому підстави для відводу немає.
Суд пішов у нарадчу кімнату. Повернувшись, суддя повідомила про відмову у відводі прокурора. Прокурор та адвокат Стахіва закликали суд оголосити перерву через відсутність потерпілих.
Після цього Остап Стахів подав клопотання про відвід судді. Суд оголосив перерву в судовому засіданні до розгляду клопотання. Наразі дату наступного засідання не визначили.
За даними СБУ, Стахів за кілька місяців до початку повномасштабного вторгнення Росії "підбурював" людей влаштовувати масові заворушення та захоплювати держустанови під виглядом "руху антивакцинаторів".
"Окрім цього він організував онлайн-курси "журналістики", на яких, серед іншого, навчав своїх послідовників протидіяти мобілізації в Україні", — йдеться у повідомленні СБУ.
Правоохоронці встановили, що у січні 2024 року обвинувачений під час прямого ефіру розповсюдив інформацію про розташування особового складу одного з відділів ТЦК на Рівненщині, вказавши дані, які могли сприяти ідентифікації військових на місцевості. Відеозапис цього ефіру він оприлюднив на своїх сторінках у Facebook та Telegram.
Остапа Стахіва судитимуть за двома статтями Кримінального кодексу України:
- ч. 1 та ч. 2 ст. 190 (шахрайство). Максимальне покарання — позбавлення волі на три роки;
- ч. 2 ст. 114-2 (несанкціоноване поширення інформації про розміщення ЗСУ, вчинене в умовах воєнного стану). Максимальне покарання — позбавлення волі на вісім років.
Остап Стахів перебував під вартою від 2 жовтня 2024 року. 28 листопада Галицький районний суд Львова продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та призначив заставу — 908 тисяч гривень.
У грудні 2024 року Остап Стахів вийшов із СІЗО під заставу в розмірі 908 тисяч гривень. У січні обвинувальний акт скерували до суду.
Що відомо про Остапа Стахіва
Остап Стахів почав займатися політикою в 2005 році. Спочатку він очолив Жидачівську районну організацію партії "Свобода". Через два роки, за списками цієї партії, він балотувався до Верховної Ради. Та його зняли з реєстрації через невказане місце праці.
Далі Остап Стахів очолив Львівський міський осередок "Української партії". Частина членів партії тоді звинуватили Остапа Стахіва в продажі місць у партійному списку. У політсилі коментувати це відмовилися. Потім він балотувався як самовисуванець до обласної ради та Верховної ради, а у 2020 — на голову Львівської громади.
Потім Остап Стахів створив декілька громадських організацій та влаштовував протести на різну тематику. Від початку пандемії він зосередився на одній темі. На своїй Facebook-сторінці Стахів проводив прямі трансляції в яких спростував офіційну інформацію про коронавірус. Також він організовував пікети та влаштовував провокації у ковід-відділеннях лікарень.
У 2023 році Остап Стахів почав організовувати платні курси "Статус. Журналіст", де після 21 дня усім, хто пройшов цей курс, обіцяли видати журналістські посвідчення.
23 травня 2024 року Нацрада з питань телебачення та радіомовлення не підтримала рішення про реєстрацію трьох медіа Остапа Стахіва: "Галицькі вісті", "Ідея і чин", "Правозахисники".