Перейти до основного змісту

"Спочатку не розуміли масштабів трагедії. Все тримали в секреті". Ліквідатор аварії на ЧАЕС — про життя після катастрофи

Адам Свинчук (справа). З архіву Адама Свинчука

14 грудня в Україні вшановують ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції (АЕС). Хоч техногенна катастрофа трапилась 26 квітня 1986 року, саме у грудні завершили будівництво саркофага над зруйнованим атомним реактором, тому дата не випадкова.

Суспільне розповіло історію одного з ліквідаторів пожежі на ЧАЕС — Адама Свинчука, який живе у Львові.

Адам Свинчук – один з перших, кого відрядили у 1986 році гасити атомний реактор на Чорнобильській АЕС. На місці стався вибух, що призвів до викиду в атмосферу величезних доз радіації та радіоактивних речовин. На той час 45-річний чоловік працював вертолітником і служив в одній з львівських військових частин.

“Прийшла телеграма, що треба прибути в район Чорнобильської зони. Ніхто на той час не казав і не знав про масштаби та важкість ситуації, мене й відрядили”, – починає розмову Адам Свинчук і додає, що все тримали в секреті. Та зовсім скоро зрозуміли, що це не просто пожежа.

Адам Свинчук (крайній справа). З архіву Адама Свинчука

Оперативну авіаційну службу з важких вертольотів для роботи з ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції сформували зі всього Радянського союзу. Сам Адам Свинчук був заступником командира вертолітної групи.

Коли Адам Макєєвич прибув на місце, вже стався розвал четвертого енергоблока. Навколо лежали уламки. Була велика інтенсивність випромінювання як на землі, так і в повітрі. На висоті 200 метрів випромінювання було до 2 тисяч рентгенів. Нижче за цей рівень вертолітникам літати не дозволяли. Річ у тім, що на реакторі стояла вентиляційна труба, яка мала висоту 150 метрів, тому зависання над реактором мало бути не менше 200 метрів.

Ліквідація аварії на ЧАЕС. З архіву Адама Свинчука

“Хоч ми все закидували і заливали різними речовинами, це майже не допомагало. Реактор все одно “дихав” і періодично, два рази на добу, робив викиди. А коли пробували закидати піском, все виходило назовні і розповсюджувалось по довколишній території у напрямку вітру”, – веде далі розмову Адам Макеєвич.

З вертольотів, при зависанні над епіцентром реактора, інші спеціалісти робили заміри температури і опромінення, спускаючи на довгому шнурку термопару. Які там були цифри ліквідатору не озвучували, але з реакцій працівників було помітно, що вражаючі.

Роботу проводили з повітря, зокрема, реактор, територію станції та зони відчуження засипали ізолюючими речовинами: бором, свинцем, піском, глиною. Також все заливали водою і спеціальними рідинами, які привозили з Литви. Один вертоліт на борту міг піднімати чотири цистерни, загалом 18 тонн. Дана речовина, зі слів ліквідатора, не давала можливості скупчуватись радіації на землі чи деревах.

Крім самого реактора, за чотири кілометри від нього знаходився Рудий ліс. Довелось і його постійно заливали протипожежними сумішами, інакше могло статись непоправне: “Якби ліс загорівся, виникло б зараження всієї Європи”, – зазначив співрозмовник.

Працювали ліквідатори на межі можливостей техніки та особового складу. У такому посиленому режимі без вихідних Адам Свинчук пропрацював майже два місяці. Лише кілька разів мав можливість зідзвонитись з дружиною.

Як не розуміли ліквідатори масштабів катастрофи, так і всієї небезпеки для власного здоров’я. Якщо ще у перші дні ліквідаторам щодня видавали нові протизахисні костюми, то вже з червня їх просто не стало. В одному і тому ж костюмі та трьома марлевими “пелюстками” Адам Свинчук пропрацював майже два місяці.

Коли довелось повертатись додому чоловік боявся навіть заходити додому. Дружина кинула чоловіку з вікна чистий одяг, він зайшов у підвал і переодягнувся. Брудний одяг і взуття викинув у сміття і зараз картає себе, чому не додумався все закопати чи спалити.

“Те, що я був серед ліквідаторів, дуже відобразилось як на моєму здоров’ї, так і здоров’ї всієї моєї родини. Сам був заражений і заразив інших… Я, дружина і син постійно хворіємо. Майже відразу після повернення у мене почались проблеми із суглобами, не міг ступати на ноги, тож пересувався за допомогою палички. У мене онкологія”, – додав він.

Ліквідація аварії на ЧАЕС. З архіву Адама Свинчука

Адама Макеєвича майже відразу відправили на лікування в санаторій Сочі. Як зізнається сам чоловік, жодного дня там навіть не вимірювали в нього рівень радіації, тож саме лікування більше нагадувало реабілітацію.

За своє здоров’я чоловік взявся сам, зокрема, працював за системою Іванова Порфирія Корнійовича, де ключовими є загартовування, голодування тощо. Стало краще, але болячки все одно не відступили. З його слів, майже всі, хто з ним працював над ліквідацією ЧАЕС, мали онкологічні хвороби, зокрема, лейкемії, ураження органів дихання, проблеми з кровоносною і серцевою системами. З більш ніж 30-ти, з ким довелось працювати, в живих залишилось четверо. Загалом над ліквідацією аварії у перші дні та тижні працювали близько 600 тисяч людей.

Наостанок чоловік поділився: “Хоч пройшло вже 38 років з моменту аварії, ситуація досі є загрозливою. Наслідки цієї трагедії людство ще може відчувати сотні, а може і тисячі років. Багато елементів з таблиці Менделєєва досі активні і період напіврозпаду цих хімічних елементів, вже не кажучи про повний розпад, може тривати з десяток тисяч років. Тому нам досі загрожує небезпека з ЧАЕС”, – додав він.

Зараз Адам Свинчук, який має статус ліквідатора І категорії, є інвалідом ІІ групи та головою ГО “Союз Чорнобиль України” у Личаківському районі Львова. Підтримку від держави відчуває, зокрема, має пільги за комунальні послуги, отримує щорічну матеріальну допомогу, безкоштовні ліки. До 2022 року також виписували оздоровчі путівки.

Пільги та виплати

Сьогодні на обліку у Львівській області, за словами т.в.о. директора департаменту соціального захисту населення Львівської ОВА Тетяни Крут, перебуває 6 400 постраждалих осіб, з яких 3400 – це учасники ліквідації. У Львівській громаді, за даними Львівської міської ради, учасників ліквідації наслідків цієї аварії є 1261 людина.

Усіх ліквідаторів поділено на три категорії. Як зазначила Тетяна Крут, більше тисячі осіб – це учасники І категорії і це ті люди, які отримали статус особи з інвалідністю. 1900 осіб мають ІІ категорію і це ті, хто брав участь у ліквідації аварії безпосередньо у 1986 році. Решта – це особи з ІІІ категорії і вони ліквідовували наслідки до 90-х років.

Крім того, на обліку перебуває 21 особа, яка брала участь в інших ядерних аваріях або випробуваннях ядерної зброї.

Серед пільг для учасників та постраждалих на ЧАЕС, які гарантовані державою: безоплатне придбання ліків за рецептами, безоплатне позачергове протезування, обов’язкове щорічне медичне обслуговування, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу, позачергове забезпечення житловою площею тих, хто потребує цього, включаючи сім’ї загиблих ао померлих громадян.

"З 2014 по 2023 рік з державного бюджету коштів на це не виділялось. Але за кошти обласного бюджету у 2023 році на умовах співфінансування з громадами вдалось придбати дві квартири для ліквідаторів наслідків І групи у Бродівській територіальній громаді та Львівській міській громаді", – каже Тетяна Крут.

Крім того, дана категорія осіб має право на 50% знижку за сплату житлово-комунальних послуг і придбання певних продуктів харчування у визначених магазинах, а також безоплатне користування всіма видами міського і приміського транспорту.

На регіональному рівні також діє обласна програма, яка дає можливість забезпечувати ліками і зубопротезуванням постраждалих і ліквідаторів. На це у 2024 році було передбачено 4 млн грн.

Так, за словами т.в.о департаменту соцзахисту ЛОВА, станом на 1 грудня цього року послугами по забезпеченню ліками за пільговими рецептами лікарів скористались 2300 осіб на суму майже 3 млн 300 тис. грн. Безкоштовним протезування – 63 особи на суму 240 тис. грн.

До Дня вшанування вшанування ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, мешканці Львівської громади, які ліквідовували наслідки катастрофи, отримають матеріальну допомогу:

– 30 людей, які є ліквідаторами наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії (особи з інвалідністю 1-групи) – отримають по 5000 грн;

– 508 людей, які є ліквідаторами наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії (особи з інвалідністю 2-ї та 3-ї груп) – отримають по 1700 грн;

– 613 людей , які є ліквідаторами наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, – отримають по 1700 грн;

– 110 людей, які є ліквідаторами наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії – отримають по 1700 грн.

Загальна сума виплат становить понад 2,2 млн грн. Кошти надають у межах Комплексної програми соціальної підтримки окремих категорій громадян Львівської міської громади.

Топ дня
Вибір редакції