На Львівщині під час купання потонув 14-річний хлопець

Ставок. УНІАН/Янош Немеш

Сьогодні, 18 червня, в місті Кам'янка-Бузька, на місцевому озері втопилася дитина. 14-річний хлопець стрибнув з пірса у воду та не випірнув.

Про це повідомили на Facebook-сторінці ГУ ДСНС у Львівській області.

Випадок трапився близько 12:00 на озері "Молодіжне". Друг хлопця, зауваживши його відсутність, кинувся по допомогу. Однак зусилля місцевих мешканців, які намагалися знайти дитину, були безрезультатними.

"Надзвичайники за допомогою надувного човна та спеціального обладнання проводили обстеження озера. До пошукових робіт долучилися водолази. Пошуки тривали до обіду, і, на жаль, водолази знайшли тіло дитини", — йдеться у повідомленні.

Раніше Львівська ОВА опублікувала перелік водойм для безпечного купання. Озера "Молодіжне" в Кам'янці-Бузькій у переліку немає.

Правила безпечного відпочинку на водоймах

Найпоширенішими причинами нещасних випадків на воді є купання у нетверезому стані, неправильний, тобто непридатний, вибір місця для купання і нехтування правилами поведінки біля водойм.

Як зазначила лікарка медицини невідкладних станів Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Галина Сусол, для запобігання нещасних випадків на водоймі заборонено:

  • відпочивати та купатись у невідведених місцях;
  • залишати дітей без нагляду поблизу водойм;
  • купатись дітям без нагляду дорослих;
  • запливати за межі відведених для купання місць;
  • заходити у воду після вживання алкоголю, їжі, у стані фізичної або психомоторної втоми, після тривалого перебування на сонці;
  • стрибати у воду, особливо у незнайомі водойми, де невідома глибина;
  • без нагляду інших купатись людям, які хворіють на гіпертонічну хворобу, цукровий діабет важкого ступеня тощо.

Якщо на воді все ж трапився нещасний випадок, потрібно якнайшвидше витягнути людину з води. Але перш ніж кинутись у воду, варто оцінити ситуацію – чи там безпечно. Якщо випадок трапився біля берега, можна кинути мотузку, палицю, рятівне коло, до якого зможе досягти людина. Якщо поблизу є човен, ним бажано скористатись.

"Витягнувши потопельника на берег, потрібно надати першу допомогу. Дії залежать від стану людини. Якщо потерпілий у свідомості, у нього задовільний пульс і дихання, його достатньо покласти на жорстку тверду поверхню, щоб голова була опущена донизу. Потім роздягнути та розтерти руками чи сухим рушником, напоїти теплим чаєм, загорнути у теплу ковдру і дати відпочити. Якщо потопельник без свідомості, не має дихання, потрібно здійснити реанімаційні заходи. За цей час людей, які знаходяться поруч, попросити викликати 103", – наголошує медикиня.

Галина Сусол розповідає, що за час, коли їде швидка, потерпілого потрібно покласти на спину на тверду поверхню, однією рукою відкрити рот, пальцями іншої руки, за допомогою серветки чи іншої тканини, видалити пісок, мул чи інші чужорідні тіла. Рукою, що підкладена під потилицю, треба максимально розігнути хребет у шийному відділі. Але це не можна робити, якщо є підозра, що потерпілий не отримав травму голови чи шиї.

Далі можна приступати до реанімаційних заходів. У свої легені треба набрати повітря і вдихнути потерпілому у ротову порожнину.

"Найголовніші п’ять перших рятівних вдихів. Одночасно з цим краєм ока контролюйте те, чи підіймається грудна клітка. Якщо так – продовжуйте. Для зовнішнього масажу серця станьте з боку від потерпілого. Основу долоні однієї кисті покладіть вздовж передньої нижньої поверхні грудини, а основу другої долоні поперек першої. Розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні поштовхи масою тулуба, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою – 100-120 рухів за хвилину. Ознакою правильності виконання закритого масажу серця є наявність пульсу на сонних артеріях", – веде далі співрозмовниця.

Обов’язково має бути співвідношення кількості вдиху і натискань на грудну клітку – два до 30, тобто два вдихи та 30 натискань на грудну клітку. Через кожні дві-три хвилини серцевої реанімації необхідно на кілька секунд припинити, щоб подивитись чи не з’явився пульс на артеріях.

Масаж серця та штучну вентиляцію легень необхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри. У випадках коли упродовж 30-40 хвилин, не зважаючи на правильно проведену реанімацію, змін у стані хворого не має або з’явились трупні плями, задубіння, реанімаційні вправи, за словами лікарки невідкладних станів, треба припинити.

"Якщо людина орієнтується і вміє правильно все зробити, це дає потопельнику великий шанс відновитись до приїзду швидкої. Якщо ж не почати проводити серцево-легеневої реанімації, швидка може не встигнути та вже нічим не допомогти", – наголосила Галина Сусол.