80 роковини депортації кримських татар: у Львові вшанували пам'ять жертв геноциду

У Львові, в музеї тоталітарних режимів "Територія терору", вшанували пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу 1944 року. У виставковій залі розмістили тематичні плакати і експонували Корани, які пережили депортацію.

Більше про це дізнавалося Суспільне.

Захід розпочався з молитви та хвилини мовчання в пам'ять про тих, хто загинув через вигнання. Після цього виконали Гімн кримськотатарського народу та Гімн України.

"В 44-му році моїх прабабусь депортували в Казахстан, місто Касансай Намангайської області. Моя прабабуся Зейнеп вона також зберегла з собою Коран, і коли їх привезли та заселили до стайні, вона взяла цей Коран та вийшла до річки, яка була поблизу цієї стайні, і почала читати його там і плакати. Коли узбек Якйи приходив повз і почув, що вона читає Коран, він зрозумів, що вони мусульмани, що вони — близький народ, бо до того як наших депортували туди, там була пропаганда, що там ніби такі дикі варвари їдуть з рогами. І люди дуже боялися і навіть деяких людей зустрічали з камінням, щоб закидати. Тоді цей узбек почув, він приніс їжу і почав допомагати нашій сім’ї. Так вони тоді вижили і не померли з голоду", — розповідає керівник Кримськотатарського культурного центру в Львові Іслям Тохлу.

Виставка плакатів, присвячених депортації 1944 року. Суспільне Львів

На події виступили члени кримськотатарської громади та представники українських громадських організацій.

"Моя бабця 18 травня 1944 року насамперед взяла Коран, книгу з собою, і потім фес — жіночий головний убір, тому що там були золоті, срібні монети. І потім в Сибіру, в засланні, вони ось ці золоті монетки міняли на шматочок маленький хліба. Так вижив мій тато", — ділиться представник центру Амет Бекір.

Корани, які кримські татари брали з собою у вигнання. Пресслужба Львівської міської ради

Також відбулися виступи гуртів  "Чаїр" та "Yuşan-Зілля".