"Чомусь є негативне ставлення до тилових частин". Інтерв’ю із військовим Іваном Савицьким

Іван Савицький у лавах ЗСУ. З архіву Івана Савицького

Іван Савицький у лютому 2022 року втретє прийшов до війська. У цивільному житті він був головою ОСББ та експертом з реформ освіти. Після мобілізації до ЗСУ Іван Савицький займається забезпеченням військовослужбовців.

Як розповів у ефірі Українського радіо. Львів військовослужбовець ЗСУ Іван Савицький, вперше його призвали на строкову службу у 1995 році.

ОСББ і школа

"Коли я йшов на строкову, то думав, що мене з моїм поганим зором, не візьмуть. Ми не в курсі щодо нормативних документів. В армії поганий зір починається з мінус 12. А ті мінус три чи чотири, які є проблемою в цивільному житті та вирішуються окулярами чи лінзами, для армії вважаються цілком придатними", — каже він.

За його словами, він любить снайперські гвинтівки та мріяв стати снайпером. Але в армії для нього знайшли іншу роботу.

"У технологічно розвинутих арміях світу є таке співвідношення: 30 на 70. Тобто, 30% особового складу воює, а 70% – їх забезпечує. За цим можна зрозуміти, наскільки розвинута армія. До прикладу, армія Росії має співвідношення 50 на 50. Це означає, що вони воюватимуть за рахунок живої сили. Я ж належу до тих 70%, я є, в хорошому розумінні, — обслуговуючий персонал. Професійний обслуговуючий персонал. Я займаюся такою роботою, яку я називаю ОСББ і школа. Школа — тому, що ми навчаємо. ОСББ — тому, що ми забезпечуємо", — пояснює Іван Савицький.

З архіву Івана Савицького

Котики та щурі

Щодо суспільства, яке ділить армію умовно на "бойових котиків" та "тилових щурів", то, за його словами, "на передку" є найнебезпечніша робота. А у тилу – важлива.

"Хто підвозить боєприпаси? Хто їх замовляє, зберігає? Хто заправляє машини? Хто ремонтує? Хто обліковує? Хто лікує? Хто годує? А чомусь у суспільства є негативне ставлення до тилових частин", — говорить чоловік.

Розповідаючи про своїх побратимів, військовослужбовець каже, що це чоловіки, які вміють працювати руками.

"Вони – офігенні спеціалісти. Я люблю робити руками. А вони вміють робити руками. Що вони витворяють з технікою! Скільки вже тої техніки відремонтовано. Вони фанати своєї справи. Вони про запчастини говорять так, що я кайфую. Вони у свій вільний час йдуть ще щось робити", — каже він.

Військовослужбовець зізнається, що йому подобається, коли техніка, яку вони ремонтували, доїхала на передок і виконує свою роботу.

"Чи є в цьому моя заслуга? Мабуть, ні. Бо ремонтували хлопці. А я тільки ключі подавав", — жартує чоловік.

З архіву Івана Савицького

Українська паперова армія

Перебуваючи в армії вже втретє, Іван Савицький зазначає, що нашій армії не вистачає якісних хороших діловодів, юристів та інших фахівців тилових спеціальностей.

"Хлопці та дівчата, коли йдуть служити, — мають паперові проблеми. Коли служать – мають паперові проблеми. І коли мобілізуються – мають найбільше паперових проблем. І коли ми переможемо – матимемо ще більше паперових проблем", — передбачає він.

За його словами, коли військовослужбовець чи ветеран звертається за довідкою у ЦНАП чи ще кудись, то чиновник не може видати цю довідку, бо йому на цю довідку потрібна інша довідка.

"Як військовослужбовець я повинен бути мобілізованим, вчитися, воювати. Тобто, виконувати свою роботу. Була людина на нулі і вона не має думати про довідки. Це все має автоматично бути зроблено. Ми, військовослужбовці, виконуємо свою частину договору зі суспільством. Суспільство, у частині забезпечення паперів, не виконує свою частину. Ми приходимо на демобілізацію і змушені бігати, випрошуючи якісь довідки. Це бісить неймовірно", — говорить військовослужбовець.

Іван Савицький каже, що його побратими, які приїжджають з зони бойових дій, не розуміють, чому вони не можуть взяти цю довідку тут і зараз.

"Вони приїжджають з загостреним почуттям справедливості. Забюрократизованість та складність отих процедур загострює їхні емоційні травми", — попереджає він.

Що чекати від закону про мобілізацію

Також, на його думку, зараз суспільство дуже потребує комунікації з військовими щодо нового закону про мобілізацію.

"За ці десять днів я проконсультував близько 15 осіб. Це мої друзі та знайомі, які телефонують і питають. Мені не шкода, але чому я маю їх консультувати?", — риторично питає він.

Водночас Іван Савицький закликає не боятися мобілізації.

"Такого, щоб вас мобілізували в понеділок, а у вівторок відправили на передок – не буде. Вас навчать. Але і це не гарантуватиме, що ви підете на передок. Збройні сили – це величезна структура. Але говоріть, що ви вмієте і в чому ви експерт. Не сприймайте командирів ідіотами. Хороший командир буде собі шукати професійних людей. Але армія сама скаже, в якій іпостасі ви станете корисною для неї", — підсумовує він.