Львівська обласна рада розірвала меморандум із благодійним фондом HOPE.UA, представником якого є підозрюваний у хабарництві львівський бізнесмен Ігор Гринкевич. Відповідно до меморандуму благодійний фонд мав відреставрувати приміщення комунального закладу обласної ради у Журавному.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив заступник голови Львівської обласної ради Юрій Холод.
За його словами, розірвали тристоронній меморандум між Львівською обласною військовою адміністрацією, Львівською облрадою та благодійним фондом HOPE.UA. Благодійний фонд, представником якого є Ігор Гринкевич, мав відреставрувати одне з приміщень комунального закладу облради "Журавненський будинок підтриманого проживання психоневрологічного типу". Там планували створити обласний центр соціальної реабілітації. І працювати із дітьми, які мають посттравматичний стресовий розлад та психологічні травми, які спричинені війною.
Реставраційно-ремонтні роботи на 70% мав профінансувати "HOPE.UA", який сподівався залучити для цього грант у розмірі 4 млн доларів від донора з Нідерландів.
"Наприкінці грудня 2023 року, відразу після оприлюднення скандальних фактів про Ігора Гринкевича у ЗМІ, ми скерували фонду HOPE.UA офіційного листа від Львівської обласної ради з проханням надати нам чіткий календарний план робіт, які фонд планує здійснити на об’єкті. Для відповіді фонд мав у своєму розпорядженні більш ніж достатньо — 14 календарних днів.Інформації ми так і не отримали. До того ж, як відомо, 29 грудня Гринкевича затримали працівники ДБР, бо зʼясувалося, що скандальна родина львівського бізнесмена наживалася на закупівлях для Міноборони. Зважаючи на всі ці факти, віднині меморандум є розірваним з нашого боку в односторонньому порядку", – повідомив 9 січня Юрій Холод.
Про розірвання меморандуму повідомив начальник Львівської ОВА Максим Козицький. Він додав, що ОВА переглянуть також тендери, які вигравали компанії Гринкевича.
"Якщо ми говоримо про три контракти, які підписувалися за моєї каденції. В тих тендерах брали участь компанії в тому числі й озвученого пана (Ігоря Гринкевича, – ред.). Вони давали ціну меншу, ніж інші конкуренти. Відповідно, вони й вигравали ці тендери. Ми переглянемо ці тендери, подивимося наскільки виконані роботи відповідно до тих договорів і звичайно, що приймемо рішення щодо розірвання", – повідомив Козицький.
У чому підозрюють затриманого Ігоря Гринкевича
29 грудня 2023 року у пресслужбі Державного бюро розслідувань повідомили про затримання львівського бізнесмена — за словами правоохоронців, той пропонував співробітнику Бюро хабар у розмірі пів мільйона доларів США. Радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян зазначила, що хабар мав посприяти поверненню майна, вилученого у підконтрольних бізнесмену компаній в ході розслідування раніше відкритого провадження.
За її словами, кілька місяців тому правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для Збройних сил. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на суму у понад 1,5 мільярда гривень.
"Під час слідства встановлено, що до виконання оборонних замовлень залучено підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. Це призвело до збитків бюджету, за попередніми оцінками, на 1,2 мільярда гривень та, відповідно, зриву постачання", — зазначила Тетяна Сапьян.
Шість контрактів були повністю не виконані. Щонайменше за сімома договорами підприємства поставили товар на склади військових частин у невеликій кількості, але отримали державні гроші за повне виконання зобов'язань. Також правоохоронці встановили, що вісім договорів були виконані із запізненням від 3 до 5 місяців.
"Аналіз зовнішньоекономічних контактів та митних документів вказаних підприємств виявив факти завищення вартості товарів, поставлених для МОУ. Перевіряється причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів. За попередніми оцінками сума збитків може сягати понад 1 мільярда гривень", — повідомила радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань.
Вже 30 грудня Ігорю Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внести заставу в розмірі 429 мільйонів 440 тисяч гривень.
Тоді ж у ДБР повідомили, що за попередніми оцінками, сума завданих державі збитків може сягати більш як 1 мільярда гривень.