На Львівщині усі територіальні громади розробили «Плани стійкості», які мають допомогти підготувати критичну інфраструктуру до роботи взимку в умовах воєнної загрози. Йдеться, зокрема, про резервне електроживлення, альтернативні джерела тепла та захист об'єктів критичної інфраструктури.
Більше про це — в матеріалі Суспільного.
Потреби громад та відповідь Львівської ОВАЛьвівської обласної військової адміністрації
Як повідомили на фейсбук-сторінці Львівської обласної військової адміністрації, найбільшою та найтиповішою потребою громад є резервне електроживлення, зокрема генератори. Більшість громад уже має генератори, однак потребує додаткового резерву, пального або інших автономних джерел живлення для забезпечення їхньої тривалої роботи. За інформацією ОВА, водночас є громади, де об'єкти тепло- та водопостачання повністю забезпечені резервними джерелами. Зокрема, в Оброшинській та Перемишлянській громадах таке забезпечення зазначене як повне.
Суспільне надіслало запит до Львівської ОВА щодо «Плану стійкості», щоб дізнатися більше про реалізацію заходів із забезпечення стійкості в області та рівень готовності.
В ОВА відповіли на одне з чотирьох запитань. Зокрема, повідомили, що гроші з державного бюджету спрямували на інженерний захист об'єктів критичної інфраструктури області, а також на встановлення когенераційних установокКогенераційні установки — це обладнання, яке одночасно виробляє електричну та теплову енергію з одного виду палива. Їх використовують для забезпечення об'єктів електроенергією та теплом, зокрема у разі перебоїв у централізованому енергопостачанні. і блочно-модульних котелень.Блочно-модульні котельні — це компактні автономні котельні, які виготовляють як готові модулі та встановлюють на потрібному об'єкті. Вони використовуються для опалення будівель і можуть працювати як альтернативне або резервне джерело тепла.
На решту запитань в ОВА не надали відповіді, зазначивши, що вони не відповідають положенням Закону України «Про доступ до публічної інформації».
«План стійкості» передбачає 96 проєктів
У березні на сесії міської ради затвердили «План стійкості» Львівської громади. З міркувань безпеки його деталі не розголошують. План передбачає реалізацію 96 проєктів, об'єднаних у кілька напрямів. За словами першого заступника міського голови Львова Андрія Москаленка, основні з них — захист об'єктів, додаткова генерація електро- та теплопостачання, а також альтернативне й резервне живлення.
«План стійкості» Львова виконали на 59%. Для його реалізації, крім бюджетних грошей, Львів залучає міжнародні кредити.
Як повідомив Москаленко, минулого та цього року Львів залучив два кредити. За окремими проєктами місто співпрацює з Європейським інвестиційним банком, урядами Німеччини та Норвегії, а також іншими міжнародними установами. Загальна вартість «Плану стійкості» Львова становить понад 3 мільярди гривень. Окрім кредитних грошей, держава виділила місту фінансування на блочно-модульні котельні та захист критичної інфраструктури.
«Мова йде про будівництво саркофагів Саркофаги — це спеціальні бетонні захисні конструкції, які споруджують навколо важливих об'єктів критичної інфраструктури, щоб зменшити ризик їх пошкодження внаслідок ударів.на об'єктах. Я не буду вказувати, де це розміщується, на яких об'єктах, з міркувань безпеки. Станом на зараз ми будуємо більше п'яти таких саркофагів. Це спеціальні бетонні конструкції для захисту важливих об'єктів», — мовить Москаленко.
Також Львів розширює мережу альтернативних джерел тепла. Наразі місто має близько 30 твердопаливних котелень, ще близько 60 планують встановити переважно у школах. За словами першого заступника, у разі найгірших сценаріїв вони можуть працювати як пункти обігріву.
Як до зими готуються львівські ОСББОб'єднання співвласників багатоквартирних будинків
Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) Львова також готуються до зимового періоду. Зокрема, на Сихові вони встановлюють альтернативні джерела електропостачання.
«Минулого року були дуже затяжні блекаути і ми на засіданні правління вирішили встановити сонячну станцію. Для цього ми брали участь у програмі співфінансування з фондом «Грін дім». У нас будуть працювати ліфти, освітлення під'їздів, також будуть підключені відеокамери, замки, які закривають двері. Також ми хочемо підключити насос, який буде підкачувати воду до 9 поверху. У нас на резервне живлення підключено індивідуальний тепловий пункт (ІТП), який буде працювати від нашої сонячної станції», — розповіла голова правління ОСББ «Антей-7» Оксана Кінзирява.
Оцінка експертів щодо готовності області до зими та потреби у фінансуванні
Суспільне поспілкувалося зі співзасновником Фонду енергетичних стратегій Юрієм Корольчуком про ефективність «Плану стійкості» та те, чи допоможуть передбачені заходи Україні пройти ще одну зиму в умовах війни:
«Цих 40 млрд грн, вони десь будуть витрачені, бо це порахували те, що реально може бути використане. На все інше грошей і обладнання не вистачить до 1 листопада. По-перше — грошей немає, по-друге — можливостей немає. Те, що там придумали красиве словосполучення — «план стійкості», — не означає, що це дає можливість захиститися від ракет і дронів, від «шахедів». Тому я би не сказав, що це дійсно гарантує те, що не буде відключень».
На думку керівника Львівського регіонального відділення Асоціації міст України Анатолія Шалаєва, «План стійкості» мають формувати громади, адже саме на місцях найкраще знають про свої потреби. Водночас для реалізації цього плану необхідне відповідне фінансування.
«Треба говорити не лише про паперовий документ, а й про можливості та фінансові ресурси, які мають підтримувати цей самий план. Якщо немає фінансових ресурсів — це буде паперовий документ. Не можна підходити однаково до різних громад, тому що у них різні потреби щодо теплопостачання, водопостачання, електропостачання. Держава має думати, яким чином дати ресурси громадам, щоб вони могли реалізувати ці "Плани стійкості», — зазначив Анатолій Шалаєв.
Також Суспільне надіслало офіційний запит до Міністерства розвитку громад та територій України, щоб з'ясувати обсяги фінансування «Плану стійкості» та стан його реалізації на Львівщині. У Міністерстві повідомили, що для Львівської області передбачено понад 426 мільйонів гривень на захист, зокрема інженерно-технічний, об'єктів критичної інфраструктури, у тому числі систем життєзабезпечення. Ще понад 11 мільйонів гривень передбачено на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт блочно-модульних котелень і когенераційних установок.
«Станом на 17.08.2026 відповідно до інформації про онлайнмоніторинг стану інженерного захисту нових об'єктів критичної інфраструктури відсоток освоєння будівельної готовності за даними аудиту Держспецзв'язку Львівської області становить 34,9%», — йдеться у відповіді Міністерства на запит Суспільного.
Читайте і дивіться Суспільне Львів на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | YouTube | Facebook | TikTok | WhatsApp