У Львівській області борщівник Сосновського росте орієнтовно на 600 га землі. Здебільшого в гірських районах, але зустрічається і на узбіччях доріг поблизу Львова. Львівська ОВА кілька разів просила, аби його внесли в карантинний список як інвазійний вид, адже користі від нього ніякої, лише сама шкода, проте цього не зроблено й досі.
Про це Суспільному розповів начальник управління охорони природних ресурсів департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОВА Андрій Сенюк.
Від кормової культури – до екологічної катастрофи
За словами Андрія Сенюка, у Львівській області борщівник Сосновського найбільш поширений в гірських районах в межах колишнього Сколівського, Турківського, Старосамбірського районів. Також значні площі є на Сокальщині (Шептицький район). Зацвітає борщівник здебільшого на узбіччях доріг, покинутих полях і лісосмугах у червні. Користі від цієї багаторічної трав’янистої рослини ніякої, а навпаки – там, де росте борщівник, не може прорости інша культура. Крім того, рослина здатна спричинити опіки шкіри.
Борщівник Сосновського до середини ХХ століття не був типовим для флори України (історично він росте на Кавказі). У 60-их роках минулого століття Міністерство сільського господарства УРСР спеціальним наказом зобов’язало вивчити і дослідити борщівник як високоврожайну силосну культуру, оскільки рослина дає велику зелену масу. У молодому віці борщівник поїдали вівці, корови, інші тварини. Але після того, як багато людей зазнали опіків, його перестали культивувати і використовувати як корм. Тепер цю рослину вважають бур’яном.
"Сьогодні в західних областях України, зокрема у Львівській області, спостерігається поширення цього чужорідного виду. Особини борщівника Сосновського можуть сягати висоти п’ять метрів, фактично утворюючи непролазні джунглі з двохметрових листків і гігантських стебел. Стебла борщівника Сосновського можуть сягати 10 сантиметрів і більше в діаметрі. Розміри самого суцвіття – близько метра. Побутує навіть думка, що борщівник – це покара за необроблені поля". – зазначає Андрій Сенюк.
Небезпека від борщівника чимала. Це і вплив на рослинні угруповання та популяції на рівні екосистеми, і затрати на розчистку придорожніх смуг від захаращеності.
Борщівник затінює інші рослини, забирає в них мінеральні речовини та обмежує доступ води і сонця, від чого ті гинуть. Ще одна небезпека полягає в тому, що борщівник Сосновського продукує велику кількість насіння, яке легко поширюється вітром, водою та завдяки діяльності людини з ґрунтом, налипає на протектори автомобілів та до підошви взуття. Тому, зі слів начальника управління охорони природних ресурсів, рослина проростає поблизу місць, де є фактор природного та антропогенного збурення.
"Борщівник нині господарює на необроблених землях, пустирях, сміттєзвалищах, присадибних і дачних ділянках, у парках, ярах. Насіння переноситься вітром, водою, тому зарості часто трапляються вздовж доріг і річок. З огляду на це є всі підстави вважати борщівник Сосновського карантинним бур’яном. Проте, незважаючи на те, що рослина є агресивною, завдає шкоди здоров’ю людини, засмічує угіддя, дороги, борщівник не входить до переліку карантинних бур’янів, затвердженого наказом Мінагрополітики", – пояснює Андрій Сенюк, додаючи, що наразі до цього переліку входять лише амброзія, гірчак, всі види повитиць, паслін колючий, сорго алепське, гумай і ценхрус якірцевий.
При тому, у всіх країнах Євросоюзу борщівник Сосновського офіційно віднесений до так званої карантинної групи рослин.
Співрозмовник додає, що Львівська ОВА неодноразово зверталася до центральних органів виконавчої влади стосовно цієї проблеми. Також за ініціативи ЛОВА депутатський корпус Львівської обласної ради скеровував звернення до КМУ стосовно включення борщівника до карантинного виду рослин. Але цього так і не зробили.
Боротьба та відповідальність
Як зазначив Андрій Сенюк, законодавством України передбачено, що усунення забур’янення на земельних ділянках, які перебувають в приватній власності – є обов’язком землевласника. А територіальних громад – в компетенції органів місцевого самоврядування. Саме органи місцевого самоврядування повинні забезпечити утримання комунальних земель в належному стані та впливати на власників земельних ділянок щодо очищення їх від борщівника Сосновського.
Як зазначила у коментарі Суспільному директорка обласного департаменту агропромислового розвитку Людмила Гончаренко, сьогодні за ініціативи Департаменту АПК ЛОВА спільно з Львівською аграрною палатою подали проєкт на програму транскордонного співробітництва Interreg Україна-Польща 2021-2027. Мета проєкту – визначити ареал поширення, щільність борщівника Сосновського на території Львівської області, а також розробити заходи із запобігання поширення, знищення та подальшого моніторингу, щоб відновити біорізноманіття земельних ділянок.
"Хоч з подачі заявки минуло трохи часу, лише 20 травня цього року підписали грантову угоду. Реалізацію проєкту розпочнуть в липні цього року і вона триватиме до травня 2027 року", – пояснила Людмила Гончаренко.
З української сторони проєкт реалізовуватиме Львівська аграрна палата і Львівський університет ветеринарної медицини та природокористування, а з польської сторони – Люблінська аграрна палата і два їхні університети. Загалом буде задіяно 30 польських громад та 9 українських, з них усі в межах Львівської області. Йдеться про такі територіальні громади, як: Козівська, Сколівська, Славська, Боринська, Старосамбірська, Стрілківська, Турківська, Хирівська і Східницька.
"Якщо подивитись на карту Львівської області, то це здебільшого громади біля кордонів з Польщею. Там і найбільше поширюється борщівник, але є також зона, де ведеться сільськогосподарська діяльність, зони рекреації. У межах проєкту для 9 територіальних громад передбачена закупівля обладнання для знищення борщівника: трактора, причіпа для нього, косарки, хімічних речовин. Оскільки не всюди місця доступні, не підлягають скошуванню чи обробки хімікатів, також передбачена закупівля спеціальних роботів, які знищують борщівник вглиб ґрунту", – додала співрозмовниця.
Що стосується грошей, сума проєкту складає 1 млн 670 тис. євро. З них 53% від суми проєкту передбачена для української сторони, решта — для польської. Також в межах проєкту передбачене співфінансування громад (10%) і гроші з обласного бюджету.
Після знищення борщівника у 9 громадах планують відновлювати біорізноманіття шляхом окультурення сільськогосподарських пасовищ. Ділянки переорять і засіють різнотрав’ям.
Вплив на здоров’я
У стеблі та листі борщівника містяться фотоактивні сполуки, які у взаємодії зі сонячним промінням викликають опіки на шкірі людини. Саме тому, за словами дерматологині Лесі Антощак, варто уникати будь-яких контактів із цією рослиною.
"При дотику до рослини людина спочатку не відчуває опіку. Але згодом, навіть через день-два, особливо під дією сонця, токсичні властивості рослини можуть активізуватись. З’являється почервоніння, водянисті пухирі, рани на уражених ділянках тіла", – розповідає дерматологиня.
З її слів, якщо контакт із рослиною все таки був, варто відразу промити ділянку тіла з милом чи піною для вмивання з великою кількістю води. Якщо вже є пухирі, їх мочити не можна. Краще місце змастити будь-яким засобом від опіків, накласти марлеву пов’язку і прикрити від сонця. Далі – звернутися до лікаря.
Штрафи і як боротись
Як зазначили у департаменті екології та природних ресурсів Львівської ОВА, невжиття заходів щодо боротьби з бур’янами згідно зі статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тягне за собою накладання штрафу на громадян у розмірі 20-80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340-1360 грн) та на посадових осіб 50-100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850-1700 грн).
Якщо борщівник Сосновського росте поряд з вами намагайтеся його знищити, але обов’язково застосуйте наступні поради:
- ніколи не ведіть боротьбу з цим високоінвазійним видом незахищеними, адже від моменту потрапляння соку на шкіру до виникнення хімічного опіку може прийти значний період часу;
- пам’ятайте сік борщівника стає небезпечним і здатним спричиняти опіки під дією сонячних променів;
- найкращими методами боротьби з борщівником є скошування в період цвітіння кілька разів на рік, оскільки після першого скошування зазвичай відбувається регенерація рослини та повторне цвітіння;
- ефективним також є зрізання лопатою основи борщівника на рівні близько 10 см нижче рівня ґрунту, найкраще і найлегше робити це весною, коли стебла ще малі та не такі товсті;
- можна також проводити дискування та посів щільнодернистих злаків з перспективою регулярного сінокосіння, що не дасть можливість проростати насінню борщівника або плодоносити в майбутньому;
- можливі також методи хімічної боротьби з цим видом, який потрібно використовувати навесні на початку вегетаційного періоду. Проти борщівника рекомендують застосовувати препарати гліфосатної групи, які можна придбати у торговій мережі спеціалізованих фірмових магазинів, у фірмах, котрі займають реалізацією цієї продукції.
