"Бажано за Україну жити, а не помирати", – інтерв'ю з бійцем волинської бригади ТРО

Костянтин Байчук, боєць 100-ої бригади територіальної оборони, вересень 2023 рік. Фото: Суспільне Луцьк

Костянтин Байчук — майор Збройних сил, начальник групи комунікацій штабу 100-ї бригади територіальної оборони Волині. Добровольцем чоловік пішов до війська у 2015 році у віці 50 років, з початку повномасштабної війни знову став на захист України.

Свою історію військовослужбовець розповів Суспільному.

– З чого розпочалася ваша військова служба?

Моя військова спеціальність не дуже підходить для цієї війни, я командир гідроакустичної групи радіотехнічної служби крейсерського підводного човна.

У 2015 році я попав в 14-ту нашу бригаду, мені пощастило, бригада формувалась після того, як 51-ша була розформована. В складі 14-ї бригади, ми пройшли дуже ретельні навчання. Нашу бригаду зробили резервом Генштабу. Ми пройшли всі полігони, пройшли хороший вишкіл і влітку 2015 року попали на лінію зіткнення. Це була смуга від Маріуполя і вгору до Донецька, Мар'їнки, Красногорівки. 

– У 2022 році ви теж стали на захист батьківщини?

Я пішов добровольцем. Біля військкомату нашого було не пройти не поїхати, людей було дуже багато. Я був дуже здивований, якщо у 2015-2016 роках, коли ми були на сході, приїжджали й бачили тих людей в кращому випадку волонтерами, які допомагали, то тут всі ті люди прийшли добровольцями, і до сьогодні більшість з них воює і тримає оборону разом з тими ветеранами, які пройшли 2014-2016 роки.

— Якщо порівнювати бойові дії тоді та з початку повномасштабного вторгнення, наскільки вони відрізняються? Це зовсім інша війна. Сьогодні війна повномасштабна, ми це відчуваємо навіть і тут, у Луцьку прилітає по повній.

Ніхто не дивиться, який калібр, застосовують хімічну зброю, гази, фосфорні снаряди, які застосовували особливо під Бахмутом проти нашого батальйону.

– Зараз ви служите у 100-ій Волинській бригаді територіальної оборони?

Наша бригада тримає оборону на Лиманському напрямку. Першим на схід потрапив  наш Луцький батальйон, який на початку березня зайшов під Бахмут і мужньо тримав оборону, дуже добре себе показав.

На сьогодні хлопці виведені з того напрямку, але  зараз вони на Куп'янському напрямку, там теж не прохолода, а гаряче, обстріли, штурмові дії, але все ж таки є можливість трошки перевести дух хлопцям після Бахмута.

– Нещодавно бригада відзначала п'яту річницю створення та отримала відзнаку президента?

Я думаю, що успіх нашої бригади, ця відзнака президента: почесна стрічка до нашого бойового прапора, це все піт і дуже напружена робота. Наша бригада цілий рік була на кордоні з Білоруссю, у нас тут на Волині.

Наша бойова підготовка була на найвищому рівні. Багато роботи було зроблено руками бійців, втому числі й міцна смуга оборони вздовж нашого кордону.

– Бригада має свій прапор, що він символізує?

Мотиваційний прапор нашої 100-ої окремої бригади територіальної оборони Волині не з'явився за один день. Він створювався під час бойового шляху нашої бригади. Створювався з початку, як окремі шеврони кожного окремого батальйону.

В нашій бригаді є батальйон Луцького району він обрав за символ рись — хижак. Камінь-Каширський батальйон вибрав собі символ кабан — сильний,  рве на частини ворога. Наш Луцький батальйон обрав сокола, тому, що у нас на вежі замку живуть соколи. Ковельський батальйон обрав собі символ Ковеля підкову і сову — мудрість.  Володимирський батальйон обрав собі вовка.

– Що найважче на війні?

Війна — це втрати. Втрати є і в нашій бригаді, але бажано за Україну жити, а не помирати.

Що відомо про участь ТРО Волині у боях на сході

У квітні 2023 бійців 100-ї бригади ТРО Волині передислокували для виконання бойових завдань на сході. Українсько-білоруський кордон нині під охороною інших бригад.

З весни військові бригади неодноразово звітували про успіхи на передовій і знищення російського озброєння, техніки і особового складу.

В червні бригада відзначила на передовій п'яту річницю від дня створення.

Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.