До нового навчального року залишаються лічені дні. На Волині за парти мають сісти орієнтовно 125 тисяч учнів, а першокласників очікують приблизно 10 тисяч. Чи готові школи області прийняти дітей, чи вистачає вчителів, як організують харчування та навчання під час повітряних тривог і що зміниться після 9 класу — про це в інтерв'ю Суспільному розповів начальник управління освіти і науки Волинської ОДА Роман Поліщук.
Підготовка шкіл до 1 вересня
— Насамперед, наскільки волинські школи готові до нового навчального року і що сьогодні, за кілька днів до 1 вересня, залишається найбільш проблемним?
— Підготовка закладів освіти до нового навчального року — це не новина. Вона відбувається щороку. Директори готують заклади, проводять поточні та капітальні ремонти, прочищають системи опалення, фарбують приміщення, закуповують нове обладнання.
Але щороку є якісь нові виклики та новації. Цього року одна з них — харчування.
Харчування школярів
— Цього року гарячим харчуванням охоплять більше дітей. Наскільки шкільні їдальні готові до такого навантаження?
— Цього року в Україні буде харчуватися приблизно Три мільйони дітей, на відміну від попереднього року, коли гарячим харчуванням було охоплено приблизно два мільйони учнів.
Нові учні — це діти з 5-го по 11-й клас. Для наших закладів освіти це великий виклик, тому що в деяких випадках подвоюється навантаження на шкільні їдальні.
В області 301 заклад загальної середньої освіти має власні кухні й буде самостійно готувати їжу. Відповідно, у штаті є кухарі, шеф-кухарі, комірники, помічники кухаря.
Ще 199 закладів освіти працюватимуть за моделлю аутсорсингуПередача компанією частини її завдань або процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду., коли стороння юридична особа на базі їдальні школи готуватиме їжу і годуватиме дітей.
Решта закладів — це або підвезення готової продукції, або кейтеринг від кухні, яка знаходиться за межами школи.
Готовність є на 100%.
Укриття та очне навчання
— Чи всі навчальні заклади мають належні укриття? І наскільки вони пристосовані не лише для перебування дітей під час тривоги, а й для продовження освітнього процесу?
— В області приблизно 125 тисяч дітей. 124 740 мають прийнятні умови для укриття — такі, що відповідають вимогам законодавства, які перевіряють ДСНС та ми.
Є кілька шкіл, переважно малокомплектних, де умови не такі, які я хотів би бачити як тато. Але вони відповідають вимогам законодавства.
Є школи, де організоване підвезення дітей до сусіднього закладу освіти, де є укриття. Другий варіант — кілька закладів мають дистанційну форму роботи. Це малочисельні заклади, здебільшого прикордонні.
Загалом 99% дітей в області охоплені очним навчанням. І це дуже важливо.
Підручники
— Одне з питань, яке хвилює батьків напередодні 1 вересня, — забезпечення дітей підручниками. Відомо, що не всі підручники є у закладах освіти. Яка ситуація на Волині?
— На сьогодні в межах України я бачив різні оцінки — від 1,3 до 1,6 мільйона підручників.
Але попередня цифра — 1,3 мільйона — це та, яку озвучив міністр на серпневій конференції. Серед них — підручники для 9 класів з української мови, української літератури та історії України.
Міністерство повідомило, що в найкоротші терміни буде здійснено перевипуск цих підручників. А далі це вже технічне питання — наскільки швидко друкарні зможуть відновити цей процес.
Кадрова ситуація
— Яка ситуація з учителями? Чи вистачає їх і яких спеціалістів бракує?
— Запитів від директорів досить небагато. Але причина в тому, що у школах питання вакансій часто вирішується перенавантаженням педагогічних працівників.
Для прикладу, на кафедрі української мови є десять штатних одиниць, але працює сім учителів. Начебто є три вакансії, але директор їх не подає, тому що ці сім учителів мають по півтори ставки.
Вакансії, яких ми не бачимо, є. А ті, що ми бачимо і які є кричущими, — це математика та фізика.
Зарплати та мотивація вчителів
— Чим сьогодні можна втримати молодих учителів? Чи розглядається питання підвищення заробітної плати?
— З 1 вересня має бути підвищення заробітної плати на 20%. Але не все так однозначно.
Деякі громади змінили доплату за престижність праці.
Це не є порушенням закону, тому що в законі фігурує значення «до». У деяких громадах престижність була досить непоганою, тепер її зменшили, тому там не відчують прямого приросту на 20%.
Хоча більшість громад, близько 90% області, відчують приріст заробітної плати на 20%.
— А як тоді мотивувати молодих людей йти працювати у школу?
— Як би це дивно не звучало, чим більше працює людина в школі, тим цікавіше їй там працювати. Головне — зачепитися.
З часом з'являються нові враження, емоції від того, що це діти, є зворотний зв'язок. Багато людей отримують для себе неочікуване задоволення від цієї професії і залишаються в ній на багато років.
Скільки дітей навчатимуться на Волині
— Скільки цього року дітей сядуть за парти на Волині і яка ситуація з першокласниками?
— За парти на Волині сідає близько 125 тисяч учнів. Цей показник трохи динамічний, оскільки цифри щодня змінюються.
Остаточна кількість учнів буде відома після 5 вересня.
Те саме стосується першокласників. Їх наразі близько 10 тисяч, але ще будуть діти, батьки яких вирішать: «1 вересня ще попереду, ми ще встигаємо».
— Це більше чи менше, ніж торік?
— Це менше, ніж торік. Ця кількість постійно зменшується. Це початок тієї глибокої демографічної кризи в учнівському середовищі.
Навчання дітей за кордоном
— Яка частка дітей здобуває середню освіту, перебуваючи за кордоном? І які умови такого навчання цього року?
— В загальних числах це орієнтовно 10%.
Дитина, яка навчається в Україні та за кордоном, може бути переведена на сімейну форму, екстернат або зарахована до закладу, який надає дистанційну форму навчання.
Зрозуміло, що Україна зацікавлена в таких дітях, з надією, що хоча б частина з них колись повернеться в Україну.
— Які тенденції сьогодні: більше дітей виїжджають чи все ж повертаються?
— На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася. Ми знаємо, коли був масовий виїзд дітей. Сьогодні це одиничні випадки.
Якість освіти після пандемії та початку повномасштабної війни
— Після кількох років пандемії та повномасштабної війни наскільки ми втратили в якості освіти?
— Для мене гарним зрізом є зовнішнє незалежне оцінювання, яке сьогодні проходить у форматі Національного мультипредметного тесту (НМТ).
Математика — це логіка і знання дітей, яка дуже добре показує фундаментальну підготовку. Якщо дитина не вчила математику п'ять років, важко за рік її витягнути.
НМТ показує неоднозначну ситуацію. Відсоток дітей, які не склали математику, залишається високим. Але водночас зріс і відсоток тих, хто отримав 200 балів.
Тобто немає стабільності. Хто хотів вчитися, той і далі вчиться, йому це вдається.
А той, хто хотів уникнути освіти, десь списав, задіяв штучний інтелект, отримав гарні оцінки — а НМТ це показало.
Нова модель старшої школи
— У 2027 році стартує нова модель профільної середньої освіти. Наскільки Волинь уже готова до цієї реформи?
— Модель Міністерства передбачає відокремлену початкову школу, базову середню школу та профільну школу — академічні ліцеї.
В різних громадах є різне бачення цієї реформи і різна її підтримка. Але це незворотне майбутнє, до якого треба адаптуватися.
Як би не було комфортно батькам, що дитина йде в перший клас і закінчує 11-й клас у тій самій школі, треба звикати, що такого не буде.
— Що зміниться для дітей після 9 класу?
— Після дев'ятого класу все одно має бути вибір подальшого профілю навчання в академічному ліцеї та зміна класу або школи.
Якщо в громаді є кілька ліцеїв, у них мають бути різні профілі навчання та напрямки підготовки. Дитина має йти не туди, куди йдуть її однокласники, щоб зберегти колектив, а туди, куди лежить душа або є здібності.
Професійна освіта
— Чому сьогодні роблять акцент саме на професійній освіті?
— Теоретично академічні ліцеї мають готувати дитину до вступу у вищі навчальні заклади.
Сьогодні в Україні тенденція така, що ми готуємо дуже багато людей із вищою освітою, хоча насправді маємо ситуацію, коли у вишах аудиторії напівпорожні, тому що студенти другого-третього курсу масово вже працюють.
Виникає питання: чи варто було йти на цю вищу освіту і здобувати її?
Не треба робити загальну модель — є діти, які мають іти у вищу освіту. Але відсоток у нас зміщений у цей бік, а мав би бути більш збалансованим — у тому числі на користь професійної та професійно-технічної освіти.
Заклади професійної освіти сьогодні мають дуже хорошу матеріальну базу, але їм реально не вистачає дітей, які б здобували фахову освіту і конкретну професію.
Шкільні автобуси
— Яка ситуація зі шкільними автобусами?
— Цього року Волинська область має придбати 18 шкільних автобусів. Вісім уже передані територіальним громадам, ще десять мають виготовити та передати нам до 1 грудня.
Вартість автобуса сьогодні, залежно від комплектації, становить від 3,8 до 4,1 мільйона гривень. Це залежить від того, чи це простий автобус, чи автобус для дітей та людей з особливими потребами.
Чи мають майбутнє маленькі сільські школи?
— Чи має майбутнє малокомплектна сільська школа, де навчається кілька десятків дітей?
— Відверто, важке запитання, адже воно торкається емоційної складової. Кожна мама, кожен тато хоче мати для своїх дітей найкраще майбутнє і найкращу освіту.
Але якщо подивитися в розрізі області, чи багато малокомплектних сільських шкіл, де навчається 50–100 дітей, дали на НМТ 200-бальників? Ні.
Говорити про те, що коли школа маленька, в класі п'ять дітей, то це індивідуальний підхід і суперякість, не можна.
Чим менше в школі дітей, тим менше штатних одиниць педагогів. Наприклад, може бути 0,25 ставки вчителя хімії, 0,3 — фізики, 0,5 — математики.
Потім виходить, що одна вчителька викладає одночасно хімію, фізику, основи здоров'я та інші предмети. Не тому, що це її фах, а тому, що вона змушена мати навантаження і заробітну плату.
Тому до якості маленьких шкіл, до якості освіти є питання. Очевидно, було б доцільніше використовувати підвезення учнів до шкіл, де більший контингент дітей.
Чи потрібні Волині нові школи?
— Чи є сьогодні в області потреба в нових школах?
— Якби було кого вчити, побудувати школу сьогодні не є великою проблемою. Проблема — наповнити її учнями.
Маємо тенденцію: кількість здобувачів освіти в нас суттєво зменшилася — орієнтовно за останні шість років на третину.
Є школа, яку не ввели в експлуатацію, тому що це означає почати сплачувати комунальні послуги, забезпечувати прибирання, електрику, опалення, вводити штат, призначати директора. А чи є кого вчити? Немає. То навіщо її вводити?
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.