26-річний Сергій із села Духче Луцького району до повномасштабної війни займався укладанням бруківки. Нині він — прикордонник із позивним «Лезо». За понад чотири роки служби чоловік встиг побувати на передових позиціях Донеччини та Харківщини, пройти навчання у Великій Британії та опанувати нову військову спеціальність.
Історію військовослужбовця 1 вересня розповіли у 6 прикордонному Волинському загоні.
До війська Сергій мав досвід строкової служби. Він добровільно пішов до Національної гвардії та проходив службу під Києвом.
Після початку повномасштабного вторгнення чоловік також пішов до війська. 9 березня 2022 року він розпочав службу за мобілізацією у Волинському прикордонному загоні.
«На початку війни був дуже сильний патріотизм. На строкову сам пішов, і по мобілізації так само — прийшов сам», — згадує військовослужбовець.

Спочатку Сергій виконував завдання на білоруській ділянці кордону у складі зведеного загону. Згодом його перевели на польський напрямок, а на початку 2023 року він приєднався до новоствореної прикордонної комендатури швидкого реагування.
Після цього були бойові виїзди на Донеччину. На Вугледарському напрямку Сергій понад три місяці перебував у піхоті безпосередньо на передових позиціях.
«Було як бадмінтон: вони по нас гатять мінами, наші у відповідь. То вони по нас, то ми по них», — розповідає «Лезо» про бої.
Після ротації підрозділ повернувся на Волинь для відновлення. Тоді частину військовослужбовців, серед яких був і Сергій, направили на навчання до Великої Британії. Там він пройшов курс підготовки.

Наступна ротація відбулася під Новомихайлівкою на Запорізькому напрямку. Російські військові застосовували бронетехніку — танки та бойові машини піхоти. За словами прикордонника, в окремих випадках противник наближався до українських позицій на кілька десятків метрів.

Третій бойовий виїзд Сергія був на Харківщину. Він тривав пів року. На той момент військовослужбовець уже очолював розрахунок протитанкового ракетного комплексу та був старшим позиції.
Після контузії та повернення до служби на білоруській ділянці кордону Сергій опанував ще одну спеціальність — оператора безпілотників.

Перші навички пілотування він отримав ще під час служби на сході. Побратими передали йому дрон, і Сергій самостійно почав вивчати його керування. Згодом, коли у складі мобільної вогневої групи знадобився аеророзвідник, він запропонував свою кандидатуру.
Після спеціалізованого навчання прикордонник отримав сертифікат оператора БпЛА.
«Головне в цій справі — не боятися. Якщо є бажання, то навчитися легко. А якщо робиш це без бажання, то, звісно, нічого не вийде», — говорить Сергій.
Тепер значна частина його служби пов'язана з роботою у повітрі. За допомогою безпілотника «Лезо» стежить за обстановкою та моніторить українсько-білоруську ділянку державного кордону.
Понад чотири роки у військовій формі залишили свій слід. Сергій не приховує, що відчуває втому від тривалої служби. Водночас продовжує виконувати завдання та працювати там, де його навички потрібні найбільше.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
