Лучанка Надія Бовкун втратила зв'язок зі своїм сином військовослужбовцем Сергієм Бовкуном 29 грудня 2024 року. Півтора роки військова частина надає їй документи про те, що він самовільно залишив частину під час виконання бойового завдання у Курській області.
Як розповіла матір військовослужбовця Суспільному, родина та правозахисники шукають чоловіка та не погоджуються з висновками службового розслідування військової частини.
«Командир мене заблокував»
Надія Бовкун каже, що син пішов служити, коли отримав повістку на роботі. Потрапив у 21 окрему механіховану бригаду. Був у Сумському районі, далі — у Курській області РФ.
«На позиціях син був по півтора місяці. Ми спілкувалися дуже рідко. Другий раз вони не вийшли. З командиром щотижня в мене є СМС, де він писав: «З Сергієм все добре. Їх поїхали міняти». Потім з'ясувалось, що і ті хлопці зникли по дорозі, які їхали їх міняти, і потім він (командир) мене заблокував, — розповідає Надія Бовкун.
Мати і сестра військовослужбовця почали зв'язуватися із військовою частиною. Надсилали запитами, аби отримати інформацію про долю Сергія, розповів Суспільному правозахисник Леонід Бобрівник.
«Військова частина їх ігнорувала 2 місяці. А в березні надіслала матеріал службового розслідування, що дана особа оголошена такою, яка самовільно залишила частину зі зброєю в руках», — каже адвокат.
У частині відмовились допомагати родині у пошуках, говорить сестра зниклого Сергія Бовкуна, Ольга Бондар. З її слів, з частини прийшов лист, в якому вказали, що опитали свідків, які, нібито, підтвердили самовільне залишення частини братом.
«Я подзвонила до тих свідків, ніхто до них не дзвонив, ніхто їх не опитував. Звідки вони це беруть — не знаємо. Ми, навіть, конкретної дати, коли зник брат , не знаємо. Нам з частини дзвонили, казали, що прийдуть, будуть шукати, "може він там у вас". За півтора року ніхто не приїхав», — говорить сестра.
Як статус СЗЧ ускладнює пошуки зниклого військовослужбовця
Зі слів адвоката, якщо військова частина видає офіційний документ з зафіксованими матеріалами службового розслідування, що особа має статус «самовільно залишила частину зі зброєю чи без», родичі автоматично втрачають способи знайти цю людину і звернутися у відповідні органи, які займаються пошуком полонених чи зниклих безвісти. Також родина втрачає право на виплати.
Півтора роки тому, говорить Ольга Бондар, разом з мамою пішли у поліцію. З її слів, там не хотіли приймати заяву про зникнення людини, бо брат має статус СЗЧ. Після перемовин правоохоронці заяву все ж прийняли, каже жінка.
У відповіді на інформаційний запит Суспільного у поліції відповіли, що за фактом зникнення військовослужбовця Сергія Вікторовича Бовкуна, відкрили кримінальне провадження. Деталі справи не розголошують, посилаючись на таємницю досудового розслідування.
Рішення суду у справі про зникнення Сергія Бовкуна
Матір і сестра Сергія Бовкуна звернулися до суду. 18 листопада 2025 року під час відкритого адміністративного провадження в суді інтереси родини представляв правозахисник Леонід Бобрівник.
З його слів, суд вирішив переглянути матеріали службового розслідування з врахуванням висновків суду. В судовому рішенні було зафіксовано, що Сергій не міг самовільно залишити частину, оскільки, перебував на території Курської області.
«Є свідки, вони бачили, що, ймовірно, він загинув, але військова частина ці факти проігнорувала, — говорить адвокат. — Мало того, вони написали, що він, все одно, в СЗЧ, так вони ще й цинічно оголосили догану і зафіксували цю догану Сергію Бовкуну в службовому розслідуванні».
Ольга Бондар каже, що шукала побратимів брата з 21-ої бригади. Вони спочатку погодились їй допомогти, потім відмовили.
Військова частина спотворила матеріали службового розслідування, говорить правозахисник Леонід Бобрівник.
«Коли я просив надати свідчення свідків, то вони казали: «Мене можуть згноїти на фронті за те, що я спробую захистити цього бійця». І в мене получилось залучити до допитів тільки тих осіб, які отримали такі поранення, які не дають їм змоги повернутися до військової служби», — розповідає адвокат.
Зі слів правозахисника, ці люди підтверджували інформацію, що Сергій Бовкун вів бій, нікуди не тікав, вони бачили, як в нього стріляли і кидали гранату.
Що кажуть у військовій частині
Як розповів правозахисник Леонід Бобрівник, його запити до військової частини були проігноровані. Вони не можуть пояснити, яким чином військовослужбовець може самовільно залишити частину на території Курської області.
«В Білорусь, в Росію? Він же одразу попаде в полон. Ці запити були проігноровані військовою частиною, як і запити надати матеріали службового розслідування», — каже адвокат.
Суспільне теж надіслало військовій частині інфрмаційний запит. У відповіді 21 окремої механізованої бригади розповіли, що факт СЗЧ старшим солдатом встановили за матеріалами повторного службового розслідування. На це, кажуть в бригаді, вказали семеро військовослужбовців: командир механізованого батальйону, його заступник, командир гранатометного взводу, два молодші сержанти, кулеметник і солдат, які були на позиціях разом із Сергієм Бовкуном.
«Група військовослужбовців, сред яких був старший солдат Бовкун, 27 січня 2025 року орієнтовно о 7 ранку залишила позицію в районі населеного пункту Ніколаєво-Дар'їно Курської області РФ, залишивши поранених, та висунула в бік кордону. Солдат С., який повернувся з самоволки, доповів, що всі військовослужбовці розійшлися різними маршрутами» — йдеться у заяві бригади.
Поки цей матеріал готували до публікації, Надія Бовкун отримала фотографію полонених, яку в соцмережах побачили родичі. На ній, каже жінка, є чоловік, схожий на її сина. Фотографію надали на експертизу до поліції, поки матір чекає на відповідь та надіється, що син живий.
Куди родина зверталась у пошуках зниклого військовослужбовця
Родина писала звернення в координаційний штаб, в Червоний хрест, Національне інформаційне бюро, Національне антикорупційне бюро, в Єдине вікно громадян. Рідним відповіли, що не мають сповіщень і не можуть допомогти з пошуками військовослужбовця.
Представниця уповноваженого з прав людини у Волинській області Катерина Шкльода каже, що розслідуваннями Офіс уповноваженого не займається, однак якщо родичі переконані, що порушені їх права на достовірну інформацію, то вони можуть написати звернення, яке буде переспрямовано у ті органи, які несуть відповідальність за інформацію чи до компетентності яких відноситься дане питання.
«Якщо родич зник безвісти і ви хочете перевірити чи не перебуває він у полоні через канали комунікації Дмитра Лубінця, ви можете написати звернення як через сайт, гарячу лінію або у нас — в регіональному представництві уповноваженого ВР з прав людини у Волинській області», — говорить Катерина Шкльода.
До даної заяви потрібно буде докласти або витяг з Єдиного реєстру осіб зниклих безвісти, або сповіщення ТЦК про те, що ваша рідна людина зникла безвісти. Також потрібно буде взяти з собою паспорт або ідентифікаційний номер, або картку, що посвідчує особу і документ, який засвідчує ступінь родинних зв'язків, додає Катерина Шкльода.
З її слів, від початку року до Омбудсмана звернулось 16 708 українців, з приводу зникнення безвісти їх рідних в зоні бойових дій.
Регіональна представниця Секретаріату Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин Юлія Чайка каже, що стосовно розшуку військовослужбовця може звернутися будь хто, не залежно від ступеня родинних зв'язків.
«Щодо отримання певних документів, які мають юридичне значення, в тому числі, витяг з єдиного реєстру зниклих безвісти, закон чітко обмежує коло осіб. Це, винятково, родичі, ступінь яких підтверджується документально — І лінія», — говорить Юлія Чайка.
З її слів, єдиний спосіб подати дані до уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти - це заповнення анкети на сайті МВС.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.