Командирам підрозділів міліції особливого призначення "Беркут" у Львівській, Харківській областях та міста Севастополя оголосили нові підозри у справах Майдану. Їм інкримінують організацію розгону учасників масових акцій протесту у лютому 2014 року у центрі Києва. Окрім того, за пособництво у вчинені злочину повідомили про підозру помічнику начальника штабу львівського "Беркуту".
Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.
За даними слідства, у лютому 2014 року тодішнє керівництво МВС наказало розігнати протестувальників з Майдану Незалежності, прилеглих вулиць та Будинку Профспілок. Під керівництвом СБУ у ніч проти 19 лютого в центрі столиці проводилися антитерористичні заходи, які не мали реальних підстав.
"Під час силових дій співробітники "Беркуту" оточили Майдан зі сторони Європейської площі і вулиці Інститутської та штурмували учасників зібрань із застосуванням спеціальної техніки – БТРів, водометів Торнадо, військових прожекторів. Також вони використовували вогнепальну зброю Форт-500 з набоями із свинцевої картечі та гранати завезені із Російської Федерації", — йдеться у повідомленні.
Такі дії призвели до загибелі 12 і поранення понад 130 мітингувальників. Наразі вирішується питання про застосування щодо колишніх правоохоронців запобіжних заходів, повідомили в ОГП.
Командирам підрозділів інкримінували:
- організацію групою осіб незаконного перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій;
- перевищення влади та службових повноважень;
- нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень;
- організацію умисних вбивств та закінчених замахів на умисні вбивства.
Підозрюваним загрожує позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне ув'язнення.
В Офісі генпрокурора додали, що за фактом проведення у лютому 2014 року антитерористичної операції у центрі Києва до кримінальної відповідальності притягнули, зокрема, колишніх голову СБУ, міністрів оборони і внутрішніх справ, керівництво ГУМВС України в м. Києві, співробітників "Беркут".
На розгляді у судах перебувають обвинувальні акти щодо 19 осіб, серед яких 10 високопосадовців. Досудове розслідування стосовно шістьох підозрюваних триває.
Що відомо про справу колишнього командира львівського "Беркуту"
25 квітня 2023 року колишньому командиру батальйону міліції особливого призначення "Беркут" у Львівській області Ростиславу Пацеляку суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Тоді підозрюваному інкримінували, зокрема, організацію злочинного наказу, перевищення влади та службових повноважень.
У травні ексберкутівцю повідомили про нову підозру — привласнення зброї, щоб приховати факт її використання проти протестувальників.
Що відомо про справи Майдану
Наприкінці 2013 та на початку 2014 років Україну охопили масові протести, які отримали назву Революція гідності. Вони призвели до зміни влади та втечі за кордон тодішнього президента Віктора Януковича і його соратників. Кульмінацією подій стало масове протистояння на Майдані у Києві 18-20 лютого 2014 р., внаслідок якого було вбито 107 протестувальників та 13 міліціонерів.
ГПУ оголосила підозри щодо причетності до вбивств на Майдані 66 особам, 46 з яких перебувають у розшуку. Здебільшого звинувачення у розстрілах висунуто співробітникам розформованого нині спецпідрозділу МВС "Беркут".
Окрім того, підозри в організації злочинів висунуто Віктору Януковичу, його старшому сину Олександру, експрем'єру Миколі Азарову, ексголові МВС Віталію Захарченку, ексгенпрокурору Віктору Пшонці та його синові Артему та інших. Більшість з них нині переховується в Росії. Сукупно у всіх містах України розслідується понад 4,7 тис. злочинів проти учасників Революції Гідності.
Сукупно у всіх містах України розслідується більше ніж 4,7 тис. злочинів проти учасників Революції Гідності.
28 грудня 2019 року апеляційний суд Києва звільнив з-під варти підозрюваних у розстрілах на Майдані ексберкутівців. Олега Янішевського, Сергія Зінченка та Павла Аброськіна випустили із СІЗО, а Сергію Тамтурі та Олександру Маринченку скасували домашній арешт.
29 грудня 2020 року Янішевського, Зінченка, Аброськіна, Тамтуру та Маринченка, обміняли в рамках обміну полоненими. Пізніше двоє, Тамтура і Маринченко, повернулися до Києва.
Європейський суд з прав людини 21 січня 2021 року виніс рішення стосовно кількох справ щодо подій Революції гідності та визнав порушення прав та насильство щодо учасників протестів.
У червні 2022 року ДБР завершило досудове розслідування щодо 8 "тітушок", причетних до викрадень та вбивств активістів Євромайдану.
5 липня 2022 року сторони справи 5 ексберкутівців, перейшли до дебатів. За словами прокурора у справі Ігоря Земскова, до кінця липня відбуватимуться дебати, далі суд заслухає потерпілих, а з вересня почнуть слухати адвокатів обвинувачених. І зокрема самих обвинувачених — за їхнім бажанням.
Печерський районний суд Києва 5 грудня 2022 року засудив до 8 років за ґратами колишнього працівника батальйону міліції особливого призначення "Беркут" ГУ МВС України в Харківській області. Це перший вирок у "Справах Майдану" за процедурою спеціального судового провадження.
У лютому 2023 року адвокат сімей героїв Небесної сотні Віталій Титич повідомив, що у 60 провадженнях стосовно тяжких злочинів проти учасників Революції гідності спливають терміни давності, однак стан судової системи України становить проблеми для об’єктивного судочинства загалом.
