Сьогодні, 6 серпня, за Новоюліанським календарем християни східного обряду відзначають Яблучний Спас. У Києві у Михайлівському Золотоверхому соборі правили святкову службу.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.
Цього року Яблучний Спас українці вперше відзначають за Новоюліанським календарем. Люди зібралися на святкову службу у Михайлівському Золотоверхому соборі. Одна із прихожанок Світлана розповіла, що вона відзначає не дати і числа, а свято.
"Для мене принципово свято святкувати, а не число. А те, що ми перейшли — це правильно. Тим більше, що мої діти, мої онуки, тим більше будуть святкувати по-новому. Я тільки за нашу ідентичність. За нашу, українську", — сказала Світлана.
На службу зібралися не лише кияни, а й гості міста. Ольга приїхала із Миколаєва до доньки. Вона розповідає, що їхня сім'я одразу перейшла на Новоюліанський календар і Різдво вже відзначали 25 грудня.
"Дуже позитивно ставимося, тому що так давно мало бути. Україна має бути Україною, ми маємо бути такі, як є українці, щоб все було добре", — сказала Ольга.
Яблучний Спас, або ж Преображення Господнє, відзначають за Новоюліанським календарем 6 серпня. День належить до переліку дванадцяти найбільших християнських свят, саме тому в цей день є послаблення посту: за церковними традиціями можна споживати олію, рибу та вино.
Вважають, що свято пов'язане із преображенням Ісуса Христа для апостолів. Подія згадується в трьох Євангеліях: від Матвія, Марка і Луки. Там описано, що Ісус і його найвірніші апостоли дізналися про майбутню трагічну долю Спасителя.
В українських традиціях християнське свято Спасу нашарувалося на свято врожаю. Тому до церкви зазвичай несуть:
- спілі плоди для освячення у кошиках (яблука, сливи, виноград), мед тощо
- обрядовий сніп, який також називають бородою, дідом, дідухом.
Дідух складається зі злакових колосків, маку, деколи до снопа додавали хліб або хліб із сіллю, рідше — яблука. Іноді сніп не зав'язували, а закручували соломинки в ґудзь, прикрашали квітами — васильками, льоном, безсмертниками.
За християнськими звичаями в цей день не рекомендують, як і на Медовий Спас, освячувати алкоголь та молочні й м'ясні продукти.
Із 1 вересня минулого року Православна церква України перейшла на Новоюліанський календар. За таке рішення проголосували більшість делегатів під час Помісного Собору ПЦУ, що відбувся 27 липня в Софії Київській. З переходом на новий календар православні християни східного обряду України Різдво святкуватимуть 25 грудня, а не 7 січня, День Святого Миколая — 6 грудня, а не 19 грудня, Водохреще — 6 січня, а не 18 січня, Покрову — 1 жовтня, а не 14 жовтня. При цьому на Великдень та інші свята, дати яких визначаються за місячним календарем, це рішення не впливає.