Християни східного обряду почали святкувати Медовий Спас 1 серпня, трішки згодом, 6 серпня, буде Яблучний Спас, а 16 серпня — Горіховий. Водночас із 1 по 14 серпня триває Успенський піст, після якого 15 серпня буде Успіння Пресвятої Богородиці.
Суспільне Культура розповідає, що за християнськими традиціями можна робити, а від чого варто відмовитися на Спаса.
Медовий Спас: виникнення і традиції
Медовий Спас, або Маковія, вшановує пам'ять мучеників Маккавеїв: Єлеазара і Соломонії та її сімох синів, що відмовилися поклонятися поганським богам. За це їх стратили мученицькою смертю в II столітті до нашої ери.
Крім того, в цей день вшановують Винесення чесних древ Животворчого Хреста, що відбулося в Константинополі не пізніше як IX століття нашої ери. Вважають, що в цей день візантійський імператор передав з імператорської скарбниці до храму Святої Софії фрагмент хреста, на якому розіп'яли Ісуса. Цю частину хреста використовували для поклоніння та вшанування.
Серпень — найспекотніший літній місяць, тому в цей місяць в Візантії був розпал епідемій. Люди вірили, що вшанування хреста допомагає вберегтися від інфекцій. Крім того, в цей день освячували воду та кропили всіх, хто приходили до реліквії. Зараз в українських церковних традиціях освячення води та кроплення нею є невіддільними атрибутами цього свята.
Митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан у коментарі для Суспільне Черкаси розповідав, що він проти народних назв (Медовий Спас, Яблучний Спас, Горіховий Спас):
"Це суто українська традиція — у практиці візантійських церков її немає. Очевидно, так називали, тому що саме в цей час дозрівали різні плоди. Через неправильні тлумачення різних етнографів, почали називати один Спас Медовим, інший Яблучним, ще якісь незрозумілі назви з'явились. Насправді немає Спаса ні Медового, ні Яблучного, є наш Спаситель — Христос Господь. Освячення плодів ніяк до нього не прив'язується. Це лише вияв нашої подяки Богові за те, що він дає нам можливість жити у його творінні і користуватися усім собі на користь і задоволення", — розповів митрополит Іоан.
Також він розповів, що за звичаями приносять в день Маковія до церкви на освячення:
- мед,
- воду;
- лікарські трави;
- мак.
Останню рослину і зернята несуть в церкву через те, що мак в нашій природі цвіте до серпня, а в серпні дає плоди. За традиційними віруваннями, освячений мак може потрапити в кожну шпаринку хати та господарства й вигнати з неї злу нечисту силу. Також на освячення приносять макові солодощі та коржики.
За християнськими віруваннями приносити на освячення до церкви не варто:
- алкоголь;
- молочні та м'ясні продукти, оскільки з 1 по 14 серпня триває Успенський піст.
Яблучний Спас: історія та традиції
Яблучний Спас, або ж Преображення Господнє, відзначають за новим стилем 6 серпня. День належить до переліку дванадцяти найбільших християнських свят, саме тому в цей день є послаблення посту: за церковними традиціями можна споживати олію, рибу та вино.
Вважають, що свято пов'язане із преображенням Ісуса Христа для апостолів. Подія згадується в трьох Євангеліях: від Матвія, Марка і Луки. Там описано, що Ісус і його найвірніші апостоли дізналися про майбутню трагічну долю Спасителя.
Вони вказують, що Ісус спільно з апостолами Петром, Яковом і Іваном піднялися на гору Фавор (нинішній Ізраїль). Після цього подоба Ісуса Христа змінилась: його лице засяяло, одяг став білим. Також з'явилися пророки старого завіту: Мойсей та Ілля, котрі почали говорити з Ісусом і вказали на, те, що він скоро покине землю.
Водночас на небі з'явилась світла хмарина, з якої пролунав голос: "Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!" — як писав богослов і перекладач Біблії на українську мову Іван Огієнко. Цей фрагмент згадується в Євангелії від Матвія в 17-й главі.
Також Ісус, як вказано в Євангелії від Матвія, просив апостолів не говорити про це чудо, поки він не воскресне.
В українських традиціях християнське свято Спасу нашарувалося на свято врожаю. Тому до церкви зазвичай несуть:
- спілі плоди для освячення у кошиках (яблука, сливи, виноград), мед тощо;
- обрядовий сніп, який також називають бородою, дідом, дідухом.
Дідух складається зі злакових колосків, маку, деколи до снопа додавали хліб або хліб із сіллю, рідше – яблука. Іноді сніп не зав'язували, як описано вище, а закручували соломинки в ґудзь, прикрашали квітами — до прикладу, васильками, льоном, безсмертниками.
За християнськими звичаями в цей день не рекомендують, як і на Медовий Спас, освячувати алкоголь та молочні й м'ясні продукти.
Горіховий Спас: традиції
Свято припадає на 16 серпня: його ще деколи називають Нерукотворним Спасом, або Хлібним Спасом. Народна назва свята пов'язана із дозріванням горіхів.
Крім звичних плодів, що дозріли і які освячують на два попередні Спаси, на Горіховий Спас освячують хліб.
За традиціями не можна освячувати алкоголь чи вживати його та проводити гучні гуляння. Не рекомендують сваритися, лаятися, лихословити.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media