У столиці з’явилась мініскульптурка "Цукровий бурячок". Її розмістили на фасаді першого корпусу Національного технічного університету "КПІ ім. Ігоря Сікорського". Це 39-та пам'ятка з проєкту "Шукай!", який розповідає історію Києва у мініатюрних бронзових скульптурах.
Як розповіла на своїй сторінці у Facebook засновниця проєкту "Шукай!" Юлія Бевзенко, маленька скульптура присвячена українським меценатам-цукроварам, які долучилися до розбудови Києва на початку ХХ століття. Як зауважила Юлія Бевзенко, на "цукрові гроші" столичних меценатів був заснований 1898 року Київський політехнічний інститут, який цьогоріч відзначає своє 125-річчя.
Розробники культурно-історичного проєкту "Шукай!" також прагнуть цією мініскульптурою надихнути сучасних меценатів–киян, які розвивають місто сьогодні. На цьому наголошує прикмета "Цукрового бурячка": "Мене потри — свій внесок зроби".
Мініскульптурку "Цукровий бурячок" створив Юрій Білявський. Поряд із нею розміщена табличка з QR-кодом, за яким можна перейти на сайт проєкту та дізнатися докладнішу історію.
Меценатом мініскульптурки "Цукровий бурячок" став Дмитро Синенко — підприємець, волонтер і випускник КПІ.
Відшукати "Цукровий бурячок" можна за адресою: Берестейський проспект, 37 (колишній проспект Перемоги), дворик першого корпусу КПІ, Музейна площа, на фасаді ліворуч від вікна.
Що відомо про скульптури у Києві та інших містах, створені під час воєнного стану
До річниці звільнення Київщини від військ РФ на головній площі селища Бородянка відкрили скульптуру "Дівчинка під сонцем".
У Черкасах з'явився Шевченко у "броніку" і касці. Новий скульптурний портрет Тараса Шевченка з'явився у музеї "Кобзаря".
На подвір'ї львівської лікарні встановили скульптуру хлопчика, як символ віри, надії і сподівання на краще. Прототипом скульптури став реальний підліток, котрий чекав новин біля стін лікарні, коли медики робили операцію батькові.
Проєкт "Шукай!" — мистецький задум, що розповідає історію Києва у бронзових мініскульптурках. Його було створено для того, щоб мешканці та гості міста мали можливість пізнавати історію столиці без гіда. Кожна скульптура має QR-код, який після сканування відкриває сторінку з детальною інформацією про створення витвору.
Читайте також
Комісія МКІП показала наслідки користування Києво-Печерською Лаврою УПЦ МП