17 жовтня під будівлею Київської міської держадміністрації у центрі столиці зібрався мітинг з вимогою відставки міського голови Віталія Кличка. Акцію ініціювали представники громадських організацій, активісти та ветерани, які заявляють про системні проблеми в управлінні столиці. Зокрема, Кличко, на їхню думку, не забезпечив належної підготовки столиці до зими та осені. Є й ті, хто прийшов підтримати очільника столиці.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного з місця події.
На акцію зібралося кілька сотень людей.
Учасники тримали плакати з написами: «Мер чи мародер?», «Кличка у відставку!», «Кличко — чорт!». Люди скандували: «Київ без Кличка», «Ганьба».
Що саме відбувалося на акції — Суспільне транслювало наживо.
Серед мітингарів — Любомир Дмитришин, який був також був учасником проти вирубки дерев для прокладення резервної теплотраси на столичних Теремках і отримав підозру у хуліганстві за провокування конфлікту з поліцією.
«Сьогодні, я вважаю, що не я маю нести кримінальну відповідальність за свою активну позицію, не я маю виправдовуватися, чому це я виступав проти вирубки дерев на Теремках, чому я виступав проти побиття жінок муніципальною охороною, тими чортами, який утримують за наші з вами податки. Не я маю виправдовуватися, а Віталій Кличко має виправдовуватися за те, що він це усе допускає», — заявив Дмитришин.
Ще один протестувальник, представник руху «Народна ініціатива» Віталій Дудін сказав, що вийшов, зокрема, вимагати зниження вартості проїзду у громадськоту транспорті та виступає проти підвищення комунальних тарифів.
«Якщо так і далі буде, що прибуткове усе іде в кишеню одного відсотка найбагатших, а 99% інших людей стикатимуться з тарифами, з відсутніми укриттями і непрацюючими послугами, то ми проти такого способу управління Києвом в інтересах великого бізнесу».
Водночас під стіни КМДА прийшли й містяни, щоб висловити свою підтримку меру столиці. Таких небагато. Зокрема, киянка Ольга.
«Я йому довіряю, він не краде...а зеленська мафія мародерів мріє заволодіти владою і бюджетом Києва... Я за Кличка...Я не розумію, чому в учасників акції, що вимагають відставки Кличка, немає питань до зеленської мафії мародерів і військової адміністрації Києва, яку призначив Зеленський, і не збудували ні бомбосховищ, не закрили небо над Києвом».
Мітинг тривав близько двох годин. Потому — учасники акції залишили свої картонки з написами під стінами КМДА.
Організаторами мітингу за відставку Кличка, зокрема, виступили рухи «Марш за Київ», «Пасажири Києва», «Автомайдан», «Семиярусна гора», «Спадщина», «Спалах», «Право на місто», Repair Together. До ініціативи долучилися, зокрема українська волонтерка, бойова медикиня Аліна Михайлова та блогер і волонтер Сергій Стерненко, ветеран Дмитро Козятинський — один з ініціаторів протестів проти відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони. 12 жовтня він повідомив про нову акцію на своїй сторінці у Facebook.
У соцмережах організатори акції виклали спільну заяву з претензіями до мера столиці. Серед іншого — нарікають на дефіцит сховищ, недостатню підготовку до зими, корупцію та неефектине використання бюджетних коштів, забудову історичних місць та руйнування культурної спадщини міста.
Напередодні мітингу фракція «УДАР Віталія Кличка» в Київраді закликала киян утриматися від масових зібрань у суботу, 17 жовтня. У фракції пояснили заклик безпековою ситуацією та загрозою російських атак.
Що передувало мітингу
Напередодні, 16 жовтня, прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що у Києві «ситуація одна з найскладніших» в енергетиці. Про це він сказав за підсумками засідання Антикризового енергетичного штабу.
8 жовтня Віталій Кличко порадив киянам тимчасово виїхати з міста. «Сьогодні питання — виживання» через посилення російських атак, сказав він в інтерв'ю AFP.
9 жовтня президент Володимир Зеленський заявив про «майже повне невиконання міською владою необхідних кроків» із захисту енергетичної інфраструктури.
13 жовтня президент наголосив, що Київ відстає у виконанні плану енергетичної стійкості від інших регіонів України, зокрема прифронтових і прикордонних областей.
Тоді Кличко відповів президенту, що місто не відповідає за протиповітряну оборону та не може самостійно запобігти наслідкам російських ударів по енергетичній та іншій інфраструктурі. І назвав ситуацію спробою усунути його з посади та призначити когось згори.
Наступного дня, 14 жовтня, міський голова Віталій Кличко виступив з доповіддю у парламенті, куди його запросили народні депутати. Він відкинув звинувачення у неефективній підготовці міста до опалювального сезону та захисті критичної інфраструктури від російських атак.
За його словами, цьогоріч у Києві зафіксовано майже 50 влучань по обʼєктах ТЕЦ у той час, як у 2022 році їх було 12.
Міський голова запевняє, що Київ продовжує готуватись до опалювального сезону, першочергові заходи по енергостійкості завершені. Утім, за словами Кличка, «шоу яке зробила влада через Плани стійкості з брехливою компанією, зокрема із блокуванням коштів, це все уповільнило».
Мер також звернув увагу на розподіл повноважень у столиці. Зокрема, за підготовку укриттів у місті відповідають райдержадміністрацій, голів яких призначає Офіс президента.
Кім цього міський голова заявив про замороження платежів громадам та залякування голів громад кримінальними справами: «Місцеве самоврядування в Україні намагаються знищити — і не тільки в Києві».
Що відомо про план енергостійкості Києва
3 березня 2026 року РНБО затвердила плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, крім Києва. Столиці дали додатковий час на доопрацювання, а 10 березня Київрада з другої спроби ухвалила план енергостійкості.
20 березня Київ представив комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру РНБО. У серпні місто переглянуло його, вилучивши частину проєктів, запланованих на 2027–2028 роки, та визначивши пріоритетні заходи на 2026 рік. Через це загальну вартість плану зменшили з 67 до 37 млрд грн.
Концептуально план не змінився. Основні напрямки — інженерно-технічний захист критичної інфраструктури, резервне живлення систем водо- і теплопостачання, розвиток когенерації та створення резервних систем теплопостачання. План передбачає три категорії заходів: критично важливі, які місто може реалізувати власними силами; додаткові, для яких потрібно визначити фінансування; та проєкти, що потребують змін до законодавства й залучення ресурсів центральної влади.
21 серпня, під час години запитань до уряду у Верховній раді міністр енергетики України Денис Шмигаль сказав, що Київ є одним з лідерів у встановленні розподіленої когенерації. Посадовець також зазначив, що держава виділила 16 млрд гривень на реалізацію плану стійкості міста, таку ж суму має знайти сам Київ.
Водночас, Шмигаль зауважив, що «є ризики у Києві та Полтавській області — ворог намагається знищити потужності ще до їхнього захисту».
Для реалізації плану Київ акумулював понад 10 млрд грн. Залучені кредитні кошти, зокрема 2,5 млрд грн кредитної лінії Ощадбанку. Також Київрада ухвалила рішення щодо залучення кредитів від Укрсімбанку та Укргазбанку на загальну суму майже 3,5 млрд грн для підготовки до опалювального сезону. Гроші, зокрема, спрямують на розбудову резервної теплогенерації.
8 жовтня у КМДА повідомили, що були розблоковані платежі з держбюджету за окремими проєктами плану енергостійкості Києва. Йдеться про резервне теплопостачання, будівництво когенераційних станцій, безперебійне живлення об'єктів водопровідного господарства.
