Київ відстає у виконанні плану енергетичної стійкості від інших регіонів України, зокрема прифронтових і прикордонних областей.
Про це заявив президент Володимир Зеленський після доповідей на Ставці.
За його словами, розпочав консультації щодо невідкладних безпекових та управлінських кроків, щоб виправити ситуацію в місті і прискорити реалізацію плану стійкості Києва. Зокрема, поговорив із представниками безпекового сектору, бізнесу та місцевого самоврядування. Готується зміна алгоритмів управління столицею, повідомив президент.
«Захист енергетичних об'єктів, критичної інфраструктури в Києві, виконання задач разом з урядом та військовими, розуміння потреб людей і раціональна зміна алгоритмів управління Києвом — готуємо рішення», — сказав Зеленський.
Раніше міського голову Віталія Кличка викликали для доповіді у Раді на завтра, 14 жовтня. Кличко називав звинувачення у зриві опалювального сезону безпідставними й заявив, що міський голова не відповідає за ППО та руйнування енергетичної інфраструктури через обстріли.
Комплексний план енергетичної стійкості України — це стратегічна ініціатива, спрямована на нейтралізацію загрози російських ударів по критичній інфраструктурі та забезпечення стабільного опалювального сезону. Проєкт координується на рівні держави, а його загальна вартість для регіонів (разом із потребами Києва) оцінюється майже у 278 мільярдів гривень.
Що відомо про план енергостійкості Києва
3 березня 2026 року РНБО затвердила плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, крім Києва. Столиці дали додатковий час на доопрацювання, а 10 березня Київрада з другої спроби ухвалила план енергостійкості.
20 березня Київ представив комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру РНБО. У серпні місто переглянуло його, вилучивши частину проєктів, запланованих на 2027–2028 роки, та визначивши пріоритетні заходи на 2026 рік. Через це загальну вартість плану зменшили з 67 до 37 млрд грн.
Концептуально план не змінився. Основні напрямки — інженерно-технічний захист критичної інфраструктури, резервне живлення систем водо- і теплопостачання, розвиток когенерації та створення резервних систем теплопостачання. План передбачає три категорії заходів: критично важливі, які місто може реалізувати власними силами; додаткові, для яких потрібно визначити фінансування; та проєкти, що потребують змін до законодавства й залучення ресурсів центральної влади.
Для реалізації плану Київ акумулював понад 10 млрд грн, ще приблизно стільки ж, за словами в.о. першого заступника голови КМДА Пантелеєва, виділила держава. Близько 5 млрд грн місто залучило як кредитні кошти, зокрема 2,5 млрд грн кредитної лінії Ощадбанку.
Також Київрада ухвалила рішення щодо залучення кредитів від Укрсімбанку та Укргазбанку на загальну суму майже 3,5 млрд грн для підготовки до опалювального сезону. Гроші, зокрема, спрямують на розбудову резервної теплогенерації.
8 жовтня у КМДА повідомили, що були розблоковані платежі з держбюджету за окремими проєктами плану енергостійкості Києва. Йдеться про резервне теплопостачання, будівництво когенераційних станцій, безперебійне живлення об'єктів водопровідного господарства.
