Сьогодні, 13 квітня, християни відзначають одне з 12 головних релігійних свят — вхід Ісуса Христа в Єрусалим, який називають Вербною неділею. Як у християн західного, так і у християн східного обряду його цьогоріч святкується в один день, за тиждень до Великодня. У семи храмах Православної церкви України у Кропивницькому відбулися богослужіння. Після освятили вербу. Що з нею робити розповів Суспільному архієпископ Кропивницький і Голованівський Марк.
Цей день вшановує подію, описану в Євангелії як вхід Ісуса Христа в Єрусалим.
Згідно з християнськими віруваннями Ісус Христос вирушив з Віфанії Село в Палестині. Згадується у Новому Заповіті .до свого місця призначення на віслюку, а люди його зустріли та кидали під ноги пальмові гілки. З часів Античності це було символом перемоги: пальмові гілки використовували, щоб вшановувати переможців античних Олімпійських ігор, римських полководців.
За п'ять днів після тріумфального в'їзду Ісуса Христа в Єрусалим його страчують на хресті, за те, що нібито проголосив себе царем Юдеї, чим загрожував владі префекта Понтія Пилата та імперській присутності Риму.
В Україні символ свята пальму замінили на вербу.
За підрахунками керівниці благодійного фонду "Полк Святослава Хороброго" Яни Пшеніциної, об 11 ранку у гарнізонний Свято-Покровський храм у Кропивницькому помолитися й освятити вербу прийшли понад 200 людей.
"Християни помолися, але, на жаль, нині у людей відсутні відчуття повної радості. Як було, коли святкували це свято в мирній країні. Молилися за , наших військових, за те, щоб вони повернулися додому живими і здоровими. Молимо і чекаємо перемоги і справедливого миру для нашої країни", — сказав архієпископ Кропивницький і Голованівський Марк.
За словами архієпископа Марка, церква не передбачає, що робити з освяченою вербою. Її зберігають як символ, який принесли з церкви. Наприклад, як свічку, яку люди приносять з храму, і запалюють, коли є якісь переживання. Тоді запалена свічка, як символ розвіювання темряви, допомагає в молитві.
"Є різні народні традиції, але вони не релігійні, а побутові. Наприклад, люди варили зілля для худоби, щоб вона не хворіла, обкурювали хати, молодь била гілочками верби, казали: "Не я б'ю, верба б'є", нагадуючи про Великдень".
У Вербну неділю пом’якшується піст: можна їсти рибу, пояснив архієпископ.
"З понеділка починається страсний тиждень. Якщо Великий піст – це виховання в собі сили волі, то страсний тиждень – це про співпереживання подій перед розп'яттям Христа. Тому це більше емоційний піст, і він є дуже строгим".
До храму Рівноапостольного князя Володимира в Кропивницькому, за підрахунками кореспондентки Суспільного, на 11:00 прийшли освятити вербу понад 200 людей.
Кропивничанка Єлизавета Ковбасюк розповіла Суспільному, що до храму прийшла з родиною, щоб освятити вербу, воду та помилитися.
"Воду освячуємо, щоб оздоровитися і духовно, і фізично. В цей день не можна нічого робити. У нас є традиція, прийшовши з церкви, треба гілочками бити один одного і казати: "Не я б'ю, верба б'є".
"До церкви ходжу на великі свята. Оцього разу хочу освятити тільки вербу, бо за народними віруваннями, як поб'єш гілочками верби по спині, то всі хвороби відходять. Цього дня ми вдома нічого не робимо, тільки відпочиваємо", – розповіла кропивничанка Тетяна Руденко.
За інформацією архієпископа Марка, у Кіровоградській області нині є 145 громад ПЦУ. Сім – у Кропивницькому.
Про символіку свята та її історичне коріння
Суспільне Культура розповідає про символізм тріумфу в Римській імперії, як відбувся в'їзд Ісуса в Єрусалим, згідно з релігійними переказами, коли виникло свято Вербової неділі та чому в Україні символом свята є верба.
Вхід Ісуса Христа в Єрусалим перетворив пальмову гілку із символу земної перемоги над ворогами на символ перемоги віри над ворогами душі — відповідно, її спасіння.
В Античності пальмові гілки використовували, щоб вшанувати переможців античних Олімпійських ігор, які були частиною естетично-релігійного дійства із жертвоприношеннями богам Олімпу.
В Римській республіці, яка запозичила давньогрецький символізм, пальму теж вважали символом перемоги.
В римських завоюваннях був особливий звичай військового параду — тріумфу, що глорифікував полководців, сенаторів чи імператорів після переможних походів, коли головнокомандувач римських легіонів переможно входив до Риму. Тріумф був проявом найбільшої слави за життя.
Як верба стала символом пальмової неділі
На теренах України пальми не ростуть у природних умовах, а до приходу християнства на наших територіях існувало язичницьке свято, центром якого була верба як символ родючості та відновлення життя.
З приходом християнства на терени Київської Русі прижилася назва саме Вербова, або Вербна неділя.