Понад рік відбувається витік води з дамби Полум’янського водосховища на Кіровоградщині, облаштованого на річці Сугоклія у 1988 році. Водою з водосховища користуються десять тисяч жителів Бобринецької громади Кропивницького району, дамба перебуває на балансі Кетрисанівської громади.
Про це Суспільному розповіла начальниця регіонального офісу водних ресурсів Катерина Гайдук.
Про призначення Полум’янського водосховища
З початку створення Полум’янське водосховище на річці Сугоклія використовували для забезпечення водою систем поливу, розповів голова Кетрисанівської громади Віктор Поліщук.
"Поливні системи працювали у двох господарствах колишніх Компаніївського та Бобринецького районів. Загалом близько 800 гектарів чи може й більше поливних земель було. Наприкінці 90-х років сталася аварія – поламалися хвилерізи, які підтримували рівень води у цьому водосховищі".
Загальний об’єм водосховища, зі слів голови громади, становить 4,5 мільйона кубічних метрів, площа, за умови повного його наповнення – 100 гектарів. Після руйнування хвилерізів площа зменшилась до 60 гектарів, об’єм – до двох мільйонів кубометрів.
Після зменшення водосховища головним його призначенням стало забезпечення питною водою жителів міста Бобринець, пояснила начальниця регіонального офісу водних ресурсів Катерина Гайдук.
"У маловодні періоди здійснюють екологічні попуски, щоб покращувати якість води у питному Бобринецькому водосховищі. І, звичайно, воно вносить свій оздоровчий клімат у таку посушливу зону колишнього Бобринецького району – вода з нього випаровується і створює відповідний мікроклімат. Інших завдань нині у нього немає. Хоча будували його для зрошення".
Про причини обміління водосховища
Зі слів Катерини Гайдук, понад рік тому з водосховища через дамбу почала текти вода.
"Гребля частково зруйнована. Там усього 1,5 мільйона кубічних метрів води, хоча може бути 2,5 мільйона. Але більше не набирається, спостерігаємо значне зниження рівня води".
Водосховище міліє з двох причин, вважає начальниця регіонального офісу водних ресурсів.
"Перше – недостатньо працює донний водовипуск, бо він перебуває в аварійному стані і пропускає воду. Друга причина – те, що Софіївське водосховище, розташоване вище за течією на цьому водотоці, було несанкціоновано спрацьоване геть до нуля, і уже другий рік поспіль закриті там донні водовипуски".
Про наслідки збільшення прибережної смуги водосховища та хто має ремонтувати дамбу
За оцінкою доцента кафедри загального землеробства Центральноукраїнського національного технічного університету, кандидат сільськогосподарських наук з екології Микола Ковальов, як збільшилась прибережна смуга, рівень води у водосховищі впав майже на метр.
"Якщо рівень води буде падати й далі, то водосховище просто неможливо буде використовувати як резервне джерело водопостачання, бо точки забору води будуть нижче рівня води. Це буде, скажемо так, озеро місцевого значення".
За словами начальниці регіонального офісу водних ресурсів Катерини Гайдук, ремонтувати дамбу та усунути витік води має балансоутримувач, тобто Кетрисанівська громада.
"Виїжджали, дивилися на цю гідроспоруду, обстежували її. Висновок – за нею погано доглядають. Треба обкошування проводити, чагарники прибирати, бо чагарники перетворюються на дерева, а дерева руйнують дамбу й можуть призвести до додаткової фільтрації. А це може призвести й до повної втрати води до рівня мертвого об’єму, коли залишиться 200 тисяч кубометрів".
Микола Ковальов вважає, що така ситуація може привести до зникнення цього водосховища та, як результат, обміління наступного, Бобринецького, водосховища та розділення Сугоклії на дві окремі річки.
21 січня Кетрисанівська громада почала ремонт дамби, показав її голова Віктор Поліщук. Роблять це силами комунального підприємства "Кетрисанівське". Завдання-мінімум, зі слів голови – закрити донний випуск.
"Загалом для ремонту цієї греблі ми хотіли взяти участь в одній грантовій програмі, щоб залучити гроші для відновлення й ремонту. Попередній розрахунок становив до десяти мільйонів гривень. Цього мало вистачити й на будівництво нових хвилерізів, щоб підняти рівень води та площу водного дзеркала до проєктних значень".
Рік не ремонтували дамбу, бо її не було в реєстрі речових прав, пояснив Віктор Поліщук.
"Вона була на балансі сільської ради, але потім її треба було внести в реєстр речових прав. Уже після того, як вона дійсно стала власністю Кетрисанівської сільської ради і з’явилася в реєстрі, почали ці роботи робити".
Дамбу, сказав, належно не експлуатували й не ремонтували 30 років.
"Нічого не робилося: не відкривалось, не закривалось. Тепер же, коли є доступ до цієї засувки, хлопці будуть переглядати всі варіанти, щоб дозакрити її чи відкрити, а потім знову закрити. Крім того, коли проробляли план заходів, дійшли висновків, що, можливо, доведеться залучити водолазів, щоб якось зменшити напір і перекрити засувку для безпеки".
Скільки триватимуть ремонтні роботи, голова громади поки не знає.
Еколог Микола Ковальов вважає, що крім ремонту, за дамбою потрібно почистити від рослин плесо річки Сугоклія.
Про забезпечення водою жителів Бобринця
Річка Сугоклія – єдине джерело питної води для жителів міста Бобринець, розповів місцевий житель Ігор Тєфтєєв. З його слів, взимку напір та якість води його влаштовують, інша справа – влітку.
"Напору немає. Якби ви приїхали влітку, ви б ці запахи відчули – вода і для прання не годиться. Якщо щось станеться з тією водоймою, то в нас води не стане в Бобринці".
За словами директора Бобринецького водоканалу Юрія Спірідонова, воду з водосховища споживають десять тисяч людей. Місто на 100% забезпечує водою водопровід із Сугоклії.
"Влітку жодного дощу не було, було цвітіння, що дало погіршення якості води та збільшило витрати на водоочистку".
Торік на очищення води з річки Сугоклія з міського бюджету додатково витратили 700 тисяч гривень, які могли піти на соціальну сферу, сказав міський голова Бобринця Леонід Кравченко. Розв'язання питання з ремонтом та реконструкцією дамби він бачить у передачі її на баланс Бобринецької громади.
"За власний бюджет виготовимо проєктно-кошторисну документацію й будемо звертатися до відповідних держустанов, які мають гроші для фінансування таких об’єктів. Нас не цікавить водне дзеркало, нас цікавить утримання самої гідроспоруди, бо це водопостачання міста".
Голова Кетрисанівської громади натомість пропонує ремонтувати дамбу на умовах співфінансування.
За словами начальниці регіонального офісу водних ресурсів Катерини Гайдук, чинне законодавство не дозволяє передати дамбу на Полум’янському водосховищі з балансу Кетрисанівської громади у Бобринецьку.