Перейти до основного змісту

"Це було відмежування від "радянщини": спогади кропивничанки про "живий ланцюг"

Ексклюзивно

У переддень 71-ї річниці Соборності України, 21 січня 1990 року, в Кропивницькому, тодішньому Кіровограді, люди створили "живий ланцюг". Він був символом єдності українців. Цим ланцюгом містяни доєдналися до акції "Українська хвиля".

Про це Суспільному розповіла кропивничанка Тетяна Колесникова, яка тоді очолювала міський осередок "Народного руху України".

У тодішньому Кіровограді рухівці збирались на акції та мітинги біля пам'ятника Шевченку. Саме там у липні 1991 року вперше встановили синьо-жовтий прапор. Це зробили члени громадської організації "Рух" за місяць до проголошення незалежності України, згадує Тетяна Колесникова.

"Я згадала, як тоді вперше замайорів там синьо-жовтий прапор. Тоді це поєднання було майже злочином".

У переддень 71-ї річниці проголошення Акту злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, Кропивницький приєднався до акції "Українська хвиля". Тоді у містах та селах люди, взявшись за руки, створили "живий ланцюг".

Ланцюг став символ єднання українців, сказала Тетяна Колесникова.

"Спочатку ми збиралися на площі. Коли вибудовувався цей ланцюг, поступово він розходився від площі в один і в інший бік. В один бік розходився до аеропорту, в інший – в сторону спортшколи, через міст, і через усе місто він протягнувся".
Міст через Інгул в Подільському районі Кропивницького. Суспільне Кропивницький

Зі слів жінки, акцію організував Народний рух України в неділю, щоб долучилося якомога більше людей. Довжина ланцюга перевищувала 770 кілометрів. Він починався з Івано-Франківська, від Центрального народного дому, місця ухвалення Акту Злуки, йшов через Стрий, Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир до Києва.

"У місті поступово цей ланцюг розростався. Приєднувалися люди, які не знали про цю акцію. І ті, хто стояли в ланцюгу, вони розповідали далі, і це йшло такою хвилею. Ми розповідали, що саме 22 січня ще 1919 року була підписана ця угода, ця Злука".
"Живий ланцюг" у Києві. Радіо Свобода
"Розмови були такі, що ми так демонструємо, що ми, українці, за нашу незалежність, за нашу країну, за українство взагалі. Це було відмежування, від’єднання від "радянщини".

Під час підготовки до акції купували окремо жовті та сині стрічки, розказала Тетяна Колесникова.

"Вдома їх самі зшивали. Це тоді було дивовижне явище: коли тисячі людей, зокрема в Кіровограді, вийшли. Це ж зима, прохолодно, але не хотілося розходитися. Було піднесення і відчуття єдності, що після того ми додому прийшли пізно".

Тоді, сказала, ще не вірила, що День Соборності у 1999 році стане державним святом.

"У чому я для себе бачу сьогодні соборність? От у мене зараз живе жінка з Покровська. І те, що вона живе в нас у родині, я сприймаю це як той ланцюг, який іде з 90-го року, це соборність".
Мітинг у Києві, 21 січня 1990 рік. Радіо Свобода

На думку Тетяни Колесникової, нині кожен українець повинен працювати задля соборності й перемоги України. Жінка з початку війни допомагає фронту. Нині в’яже пояси для військових.

"Усі наші сили повинні бути соборні, об’єднані для того, про що ми мріємо, чого ми прагнемо – перемоги".
"Живий ланцюг" 21 січня 1990 року у Добровеличківці Кіровоградської області. Василь Бондар

На Кіровоградщині, крім Кропивницького, рухівці провели акцію в селищі Добровеличківка. До 2005 року його вважали географічним центром України.

Топ дня
Вибір редакції