У Кропивницькому пам'ять спецпризначенців, які загинули на війні з Росією, вшановують футбольними турнірами. Цього року відбулися три такі турніри — один літом і два восени. Кожен має свою присвяту. Чому саме обрали такий формат і як відбуваються такі турніри, розповіли в етері Українського Радіо Кропивницького співорганізатор Олександр Скляревський і директорка Кущівської гімназії Наталія Вельгун.
Турніри присвячені Євгенові Бурку, Олександрові Кондакову і Дмитрові Придатку. Усі вони служили в третьому полку спецпризначення, у перший рік війни стали на захист України й у тому ж році загинули.
Перша пам'ятна спортивна зустріч відбулася в липні 2016 року. Тоді вшанували пам'ять Дмитра Придатка. Його друзі зіграли на майданчику Кущівської школи, де вчився захисник.
Через декілька років кропивничани Олександр Скляревський, історик й громадський діяч Юрій Митрофаненко, а також бійці третього полку вирішили відновити змагання. Перший турнір присвятили Олександру Кондакову. І він відбувся у 2019 році.
"Ініціатива цього турніру була від хлопців з вулиці Жадова (на той час вона так називалася), які знали Олександра Кондакова, грали з ним у футбол у дворі. Олександр у дитинстві й юності займався у спортивній школі №2. А я на цьому ж першому турнірі заявив, що хотів би, щоб він був традиційний, — розповів Олександр Скляревський.
Наступними роками кропивничани також влаштовували змагання пам'яті Євгена Бурка й Дмитра Придатка. Відтоді по три іменні турніри відбуваються щороку, і потім наприкінці року їхні переможці розігрують суперкубок. Учасниками є місцеві команди — від третього полку, університету, мікрорайону, з наймолодших юнаків. Грають на шкільних спортмайданчиках і в мікрорайонах.
У 2024 році турнір пам'яті Євгена Бурка відбувся у Вільненському ліцеї на День незалежності, 24 серпня. Грали команди "Дорн", "Третій полк", "Аджамка" та "Вільне". Перемогла "Аджамка".
14 вересня на турнірі "Кубок Олександра Кондакова" змагалися "Друзі Олександра Кондакова", "СІЧ", "Третій полк", "ДонДУВС". Переможець турніру — "Друзі Олександра Кондакова".
19 жовтня на "Кубку Дмитра Придатка" зустрілися "СІЧ", "Третій полк", "Кущівка", "ДонДУВС" (Донецький державний університет внутрішніх справ). Перемогла команда "Кущівка".
За словами Олександра Скляревського, у команди третього полку склад міняється, бо приходять бійці, які зараз на реабілітації чи в відпустці. У команді Кущівки також є військові. Деякі з тих, що грали торік, зараз служать.
"І дуже важливо, що бере участь молодь. От команда "СІЧ", яку створив я, — це хлопці по 20, 19, 18 років. І завдання цих турнірів — щоб, по-перше, вони були традиційні. А по-друге, — передати молоді, щоб вони знали наших героїв, їхню історію, біографію. Пам'ятали їх, пишалися ними, цінували і розповідали іншим, завдяки кому ми можемо зараз під цим небом проводити такі турніри", — розповів співорганізатор.
На ці турніри приходять рідні загиблих спецпризначенців.
Наталія Вельгун — директорка школи, де вчився Дмитро Придатко. За її словами, вчителі розповідають дітям, хто такий Дмитро, чому саме йому присвятили змагання й чому це футбольний турнір.
"Дуже важливо, щоб школярі розуміли й берегли в пам'яті, що це саме герой новітньої російсько-української війни. Діти знають, що Дмитро Придатко грав у футбол на цьому майданчику. І в нього з таких самих хлопчиків була сформована футбольна команда. Вони брали участь у таких самих спортивних заходах. І все це дітей мотивує. Вони саме в такому віці підлітковому й хочуть бути схожими саме на цих героїв. І тут існує найвищий рівень самоорганізації. Діти самі об'єднуються в команди, їх не потрібно запрошувати, організовувати. А ми сприяємо цьому", — сказала Наталія Вельгун.
На кожному турнірі є призовий фонд. Призи отримують найкращі воротар, гравець, вболівальник. Цього року на турнірі пам'яті Дмитра Придатка найактивніший вболівальник отримав футболку гравця київського "Динамо". За словами Олександра Скляревського, окрім дітей, вболівальниками є й дорослі.
"Минулого року ми проводили турнір, і підійшла до нас одна бабуся, яка живе через дорогу від школи. Каже: "Я вам приготую поїсти". І вона о 12 годині з двома кошиками прийшла, принесла картоплі й салат, і ми всі їли – "Кущівка" і "Третій полк". Ми пообідали, їй подякували і однесли кошики їй додому", — розповів Олександр Скляревський.
Окремо кореспондентка Суспільного поспілкувалися з мамою Олександра Кондакова Аллою Кондаковою. Вона розповіла, що рідні загиблих цінують такі ініціативи — і саму ідею вшанування, і те, що пов'язують спортивні й патріотичні заходи в одне ціле.
"Вшанування потрібне. І потрібне в будь-якій формі. Якщо брати суто спорт, то Саша ще в дитинстві займався футболом, любив його. Але ж тут ще й об'єднуються всі хлопці, які грали в футбол. І, наприклад, якщо за Діму Придатка грає команда з Кущівки, де він жив і навчався, то "Команда Олександра Кондакова" — це саме ті хлопці, які грали з ним у футбол уже в більш дорослому віці. Узагалі будь-який захід, чи спортивний, чи якийсь інший, але присвячений пам'яті наших захисників, — це потрібно для нагадування людям, завдяки кому вони зараз зустрічають сонце й ранок. Тому що багато хто навіть зараз, коли йде повномасштабна війна, перебувають якось трошки далеко від цього".
За словами Алли Кондакової, вона з родиною (чоловіком, старшим сином, братом, сестрою і їхніми родинами) ходить на всі турніри вболівати за команди.
Олександр Скляревський розповів, що наприкінці року планують провести суперкубок. Там зберуться переможці трьох турнірів — "Аджамка", "Друзі Кондакова", "Кущівки" — й найбільш рейтингова команда з тих, що не стали переможцями.
Поки з датою визначилися, але найбільш імовірно, що це відбудеться в грудні, до Різдва. За словами організатора, є плани зробити його благодійним. Гроші потім віддадуть рідним загиблих спецпризначенців або на допомогу нинішнім захисникам.
Що відомо про загиблих військовослужбовців
Євген Бурко був першим, хто загинув на сході з третього полку. Це було 12 червня 2014 року під час нападу російських найманців на колону військової техніки біля села Степанівка в Донецькій області. Йому за місяць мало виповнитися 23 роки.
Олександр Кондаков загинув 24 червня 2014 року в районі міста Слов'янськ біля гори Карачун — тоді російська армія підбила військовий гелікоптер. Захисникові було 22 роки.
Дмитро Придатко загинув у віці 25 років під час виходу групи з Іловайська 29 серпня 2014 року. Він вивозив на особистій машині з-під обстрілу побратимів.