За результатами опитування учителів середньої та старшої школи, яке організувало управління служби якості освіти у Кіровоградській області у 2022-2023 та 2023-2024 навчальних роках, досягнення учнів з української мови у Кропивницькому та містах обласного підпорядкування знизилися на 15-20%, у сільській місцевості відповідні показники не змінилися або покращилися.
Про це в етері Українського радіо Кропивницького розповіла начальниця управління Лілія Синчук.
За її словами, вчителі початкової школи відзначають зростання якості навчання з української мови на 20%, тоді як у середній та старшій школі цей показник нижчий або від’ємний. Це, сказала, є наслідком дистанційного навчання.
"Результати навчання з української мови – це один з компонентів, показників грамотності. Ми досліджували освітній процес протягом двох навчальних років, і початкова школа показала зростання, натомість базова школа, якщо говорити про міста, має нижчі результати, в сільських школах результати 22-23 навчального року майже не відрізняються або покращились. Йдеться про уроки української мови, йдеться про опитування вчителів щодо результатів учнів".
Перевірка знань з української мови в учнів шостого та восьмого класів дала невтішні результати, сказала Лілія Синчук.
"Вони виконали завдання на середній рівень, тобто від 15 до 50% завдань. І найскладнішим завданням для учнів шостого класу, наприклад, були завдання на розвиток мовлення".
"Грамотність – це вміння використовувати отриману інформацію"
Професорка кафедри української філології та журналістики Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка Світлана Ковтюх вважає, що грамотність – це не стільки вміння читати й писати, скільки вміння використовувати отриману інформацію.
"Грамотність людини тісно пов'язана з її умінням критично мислити. Орфографічна та пунктуаційна грамотність має безпосередній зв’язок із розвитком свідомості, критичного мислення. Грамотне письмо – це матеріальне втілення грамотних думок. Якщо людина може сформулювати думку, то вона вміє правильно її висловити й відповідно записати".
Уроки рідної мови у школах мають бути щодня, вважає Світлана Ковтюх. А підвищення грамотності, з її слів – це системна робота Міністерства освіти та науки в тандемі з усіма галузевими ланками.
"Варто проаналізувати програми для шкіл закордонних країн – найкращі зразки, використовувати власні традиції. Треба читати більше літератури українською мовою, треба більше розмовляти й спілкуватися літературною мовою. Повертатись до уроків зв’язного мовлення, як вони раніше називалися, присвячених усним переказам, творам. Нині ці уроки часто ігнорують, віддаючи перевагу підготовці до мультипредметного тесту чи, раніше, зовнішнього незалежного оцінювання. Грамотність же – це має бути окрема комплексна робота на державному рівні в усіх без винятку ланках освіти".
Українська мова в програмі Нової української школи
За програмою Нової української школи, яку почали втілювати у закладах загальної середньої освіти сім років тому, розвиток критичного мислення учнів є одним з пріоритетів освітнього процесу, а розвиток зв’язного мовлення допомагає формувати це вміння, сказала учителька української мови та літератури кропивницького ліцею "Науковий" Віра Андрущенко.
За її словами, з п'ятого класу вона зосереджує увагу на розвитку таких видах мовленнєвої діяльності учнів, як вміння говорити, читати, писати, слухати й висловлювати свої думки.
"Грамотність дітей залежить від багатьох чинників: від самої дитини, від її здібностей, від того, яка в неї мотивація, як говорять у неї вдома. На уроці в 11 класі ми говорили про мовну стійкість – і багато дітей сказали, що з початком війни у їхніх сім'ях, там де батьки говорили російською, багато хто вивчив українську мову. І це стало прикладом для них. Треба формувати цю мовну стійкість сьогодні й зараз, щоб перемогти у цій війні".
Більшість помилок, яких припускаються учні Віри Андрущенко, з її слів – лексичні чи пов'язані зі зросійщенням, багато з них – в усному мовленні, проте зустрічаються й у письмових роботах. Їх усі аналізують, працюють над ними, щоб уникнути надалі.
Українська мова у професійній освіті
Викладачка української мови та літератури Кропивницького професійного ліцею Тетяна Комащенко на уроках надає перевагу спілкуванню та розвитку зв’язного мовлення.
"Наш заклад – це професійний заклад, і більшість дітей говорять, що прийшли освоїти професію, а не вчити мову. Але коли починаєш з ними спілкуватися, пояснювати, що грамотність важлива, що без неї складно буде, наприклад, написати заяву, висловити власне бачення того чи іншого проєкту, презентувати себе як професіонала – вони змінюють думку".
Зацікавленість учнів вона підтримує додатковими завданнями й порадами щодо літератури українською.
