У Кіровоградській області створили дві організації водокористувачів. Вони можуть стати учасниками державної програми компенсації аграріям, які відновлюватимуть та будуватимуть в Україні меліоративні системи. Рішення про компенсацію уряд ухвалив 3 червня. Як програма працюватиме в регіоні, йдеться у спеціальному репортажі Суспільного.
Про програму компенсації
Згідно з урядовою постановою, сільгосптоваровиробники, які використовують меліоровані землі, можуть отримати до 50% компенсації вартості витрат за проведення робіт з реконструкції та модернізації наявних або будівництва нових меліоративних систем. Організації водокористувачів можуть отримати до 50% компенсації за відновлення насосних станцій.
Розмір допомоги становитиме не більше 26,5 тисяч гривень за один гектар оброблюваних земель.
Модернізувати наявне обладнання чи замінювати його на нове, вирішуватимуть самі аграрії, створивши організації водокористувачів, сказала начальниця відділу офісу водних ресурсів в області Людмила Костенко.
"Є постанова про порядок використання бюджетних грошей на капітальні видатки, на модернізацію. Компенсація відбуватиметься згідно з проєктною документацією. Внесена також дощувальна техніка та системи крапельного зрошення для овочів, садів, ягідників".
За її інформацією, щоб зекономити гроші на полив угідь, аграрії можуть приєднатися до організацій водокористувачів та отримати допомогу від міжнародних фондів.
"Вони дають гроші на модернізацію насосних станцій, на закупівлю енергозберігаючого та водозберігаючого обладнання на насосних станціях, на придбання дощувальної техніки та систем крапельного зрошення. В Україні діють 14 таких проєктів".
Меліоративні системи на Кіровоградщині
За даними заступника начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації Юрія Миколаєнка, в регіоні є 125 державних та приватних меліоративних систем. Згідно зі своєю проєктною здатністю вони можуть зрошувати 40 тисяч гектарів.
"В області створили дві організації водокористувачів, ще з трьома організаціями обговорюємо створення відповідних юридичних осіб. Безумовно, цього недостатньо. Потрібно, щоб ефективно працювали усі 125 систем. Це пришвидшить розвиток меліорації на території області, оскільки відомо, що на меліоративних землях врожайність збільшується у понад два рази. Тому це вигідно й необхідно аграріям".
14 із 40 тисяч гектарів зрошуваних земель сільськогосподарського призначення в області – на державних системах зрошення, сказала начальниця відділу офісу водних ресурсів в області. Працюють п’ять з 18 державних систем зрошування, решта, з її слів, законсервовані.
"Але є такі системи, які при мінімальних капіталовкладеннях можуть працювати: є електропостачання, насосно-силове обладнання розташоване на насосних станціях. Тобто якщо сільгоспвиробник на таких системах дає замовлення, що буде поливати, нам потрібен мінімальний термін, щоб відновити цю систему – 2-3 місяці. Для цього і створюються організації водокористувачів: якщо людина хоче поливати, хоче, щоб зрошення його земельних ділянок приносило прибуток, то системи потрібно відновлювати".
Щоб створити організацію водокористувачів, землекористувач повинен мати дозвіл на спеціальне водокористуванняЗабір підземних чи поверхневих вод з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв., сказала начальниця відділу офісу водних ресурсів в області.
"Тоді є можливість, діючи у правовому полі, отримати у своє розпорядження інженерну інфраструктуру".
Організація водокористувачів "Северинівська оаза"
Керівник організації водокористувачів "Северинівська оаза" Євгеній Кім розповів, що єдиний в області має дозвіл на спеціальне водокористування.
"Бо я один уже багато років поливаю. Але зараз фермерські господарства роблять дозвіл на спецводокористування й планують стати членами нашої організації".
З його слів, організація використовує державну насосну станцію у Кропивницькому районі. Для поливу овочів, які вирощують на полях, воду беруть з річки Інгул.
"Хочемо розвиватися, а для цього треба вкладати гроші. З цією програмою насосна станція буде вже як приватна власність, куди можна без остраху вкладати гроші – свої й тих фермерів, які захочуть поливати. Обладнання застаріло, воно не таке енергоефективне, але воно працює, воно зрошує, і навіть зараз здатне зрошувати набагато більші площі, ніж зараз зрошуємо ми".
Нині, зі слів Євгенія Кіма, він поливає 20 гектарів своїх угідь. Вважає, з модернізацією насосної станції площі збільшаться.
"Думаю, гектарів до 500 воно здатне полити, а може й більше. Якщо буде допомога, то ми зробимо модернізацію більш сучасними насосними агрегатами. Це плани на наступні роки, за один рік фізично це зробити буде неможливо".
За даними Людмили Костенко, насосна станція, яку використовує Євгеній Кім, здатна забезпечити полив 1270 гектарів землі. Тож, зі слів керівника організації водокористувачів "Северинівська оаза", після модернізації системи, крім овочів, зможуть зрошувати й зернові та технічні культури на всій площі.
На думку Євгенія Кіма, ще на державному рівні слід урегулювати питання щодо дій членів організацій водокористувачів, якщо між їхніми ділянками є та, власник якої не хоче витрачати гроші на зрошення.
"Це дуже велика проблема, і нічого зробити не можна, бо це його приватна власність. Намагаємося домовлятися, та якщо це буде врегульовано на законодавчому рівні, буде простіше".
За інформацією Людмили Костенко, це питання розглядають на державному рівні.
"Вихід може бути таким: людина дає у користування свою земельну ділянку, якщо не хоче поливати, або відбувається обмін на альтернативну ділянку там, де йому буде зручно – через органи місцевого самоврядування".
Начальниця відділу офісу водних ресурсів в області вважає, що створення перших організацій водокористувачів стане прикладом для інших аграріїв, що дозволить новій державній програмі ефективно працювати на Кіровоградщині.