У сховищах архіву Кіровоградщини зберігають 30 томів справ бранців нацистських таборів

У державному архіві Кіровоградської області, що у Кропивницькому, показали документи та фотографії бранців нацистських таборів. Усього у сховищах зберігають 30 томів справ військовополонених. З ними можна ознайомитися після попереднього запису.

Науковий співробітник обласного архіву Сергій Юрченко розповів Суспільному, що виставка запрацювала у Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. 11 квітня 2024 року – 79-та річниця повстання у таборі Бухенвальд, збудованому 1937 року в Німеччині. Точну кількість українців, які перебували там, з його слів, встановити неможливо.

"Концентраційних таборів смерті й багато інших було понад 44 тисячі. Дуже часто ці концтабори мали власні філії. Той самий "Аушвіц" мав понад 69 філій. Внаслідок того, що Україна була у складі Радянського Союзу, українців, які потрапляли до таборів, позначали як "русіш". Їх використовували як робочу силу, а коли перевозили, всю документацію знищували".

Науковий співробітник показав фотографії, які архіву передав колишній полонений Яків Тадеуш. Він родом з Кіровоградщини. 1941 року, в першому ж бою, був поранений і потрапив у полон. З жовтня 1942-го по квітень 1945-го перебував у таборі "Бухенвальд".

"Він зміг вибратися, залишитися живим. І протягом життя збирав велику кількість матеріалів, брав участь у зустрічах з колишніми бранцями Бухенвальду".
Світлина Якова Тадеуша. Фото: Суспільне Кропивницький

Додав, що на світлинах – діти й дорослі, яких нацисти тримали в концтаборі Бухенвальд.

"В одному бараці могло перебувати до трьох тисяч людей. З часом частина їх гинула. Їх навмисно, у рамках дослідів, заражали туберкульозом, тифом".

30 томів карток з інформацією про військовополонених з Кіровоградщини, які має архів – це оригінали та переклади з німецької працівників радянської спецслужби, сказав Сергій Юрченко.

"Одна зшивка – це близько 250 карток. Але потрібно розуміти, що на одну особу могло піти близько 4-5 карток. Тому в одній зшивці понад 100 людей може бути".

Охочі можуть подати запит в архів, аби розшукати документи своїх рідних чи земляків. У цифровому вигляді їх поки немає.