"Це розкішна й водночас невибаглива квітка". Кропивницька квітникарка про вирощування півонії

Ексклюзивно
Півонії, які вирощують Галина Суржок і її мама. Facebook/Galina Surzhok Kolosovska

Кропивничанка Галина Суржок має на своєму подвір’ї різні квіти. З її слів, одні з найбільш невибагливих — півонії. При цьому, попри всю легкість вирощування, вони здатні прикрасити будь-яку садибу. Квітникарка поділилася з Суспільним своїми спостереженнями щодо цих квітів й практичними порадами, які можуть ще більше спростити догляд за ними.

Галині Суржок півонії знайомі з дитинства. Їх вирощувала мама на сільському подвір’ї.

"Ці квіти були з розряду елітних для наших сільських можливостей. Але вони росли без особливого догляду. Мама лише весною пересапувала квітник. Ніяких підживок для них ніколи не було. При цьому, наскільки я пам'ятаю, кущі в нас завжди були дуже великі й розлогі, з красивими, пишними квітами. Ми з сестрою ховалися за ними. Такими вони для мене залишаються й по сьогодні, — дуже гарними й невибагливими".
Півонії біля двору Галини Суржок. Facebook/Galina Surzhok Kolosovska

За словами Галини Суржок, півонія розквітає раз на рік. Пік цвітіння раніше припадав на кінець травня й початок червня. Але останніми роками на Кіровоградщині квіти з’являються в середині травня. Триває це два-три тижні.

Півонії є прості, напівмахрові, махрові (це все види трав’янистих півоній), деревоподібні, ранні. Зазвичай їх квіти дуже ароматні. Але є види й без запаху. Наприклад, такими є ранні півонії. Вони квітнуть п’ять днів і нижчі за інші півонії. За словами квітникарки, нині з’явилося багато нових сортів цих квітів.

"Якщо десь до середини двохтисячних були стандартні сорти, які ще вивели в радянський час (і їх не так багато було), то на сьогодні півонія буває навіть жовтого й персикового кольору. Тобто білим, червоним і бордовим уже не здивуєш. Нові сорти різнобарвні, різноманітні й дуже дорогі. Один корінчик інколи коштує й дві, і п’ять тисяч гривень".
Півонії люблять сонце. Facebook/Galina Surzhok Kolosovska

Деревоподібна півонія на сонці. Facebook/Galina Surzhok Kolosovska

Бджоли люблять півонії, але їм не шкодять. Facebook/Galina Surzhok Kolosovska

Весняні бджоли біля півонії. Facebook/Galina Surzhok Kolosovska

Півонія надає перевагу поживному ґрунту і сонячним ділянкам. На сонці буде пишніша й краща, ніж у тіні. Також вона любить воду. Попередніми десятиліттями квітникарі її взагалі не поливали, але зараз це треба робити через спекотне й сухе літо. Розмножується вона живцем, коли ділять коріння. Це зазвичай відбувається у серпні-вересні.

"Півонія росте багато років на одному місці. Єдине, що з часом кущ загущується, і його потрібно ділити. Бо він тоді або перестає давати великі квіти, або взагалі не квітує. Раніше кущі півоній ділили в серпні. Але зараз це краще робити у вересні, коли прохолодніше. Хоча колись ми з мамою взагалі не знали, коли це робиться, і ділили їх весною. І вони все одно добре росли й квітнули. До речі, навіть якщо викопати рослину, і після цього залишається частина кореневища, вона все одно проросте через кілька років, і знову утвориться кущ", розповіла Галина Суржок.
Півонії на кущі. Facebook/Galina Surzhok Kolosovska

Кущ деревоподібної півонії. Facebook/Galina Surzhok Kolosovska

Деревоподібна півонія вища за трав'янисту й має менший термін цвітіння. Facebook/Galina Surzhok Kolosovska

За словами Галини Суржок, півонія не має особливих хвороб і шкідників. Але інколи можуть шкодити хрущі (травневі жуки) і сіра гниль. Кропивничанка з цим не стикалася, тому порадити може тільки з досвіду інших квітникарів.

"Буває таке, що кущ чахне, а ми не можемо зрозуміти причини. Це під землею поселився хрущ і під'їдає коріння. Для цього поливають "Антихрущем". Також знаю, що нападає сіра гниль. Від неї бажано ранньою весною, як тільки з'являються перші сходи (зелені, рожеві, а інколи й бордові), пролити ґрунт навколо розчином марганцевокислого калію. Ще в цих квітах може повзати багато дрібних комах. Але вони нешкідливі".
Сучасні півонії мають багато сортів і кольорів. Facebook/Galina Surzhok Kolosovska

Догляд за півонією нескладний. Facebook/Galina Surzhok Kolosovska

Загалом півонії не притаманні хвороби й увага шкідників, але інколи можуть загрожувати хрущі й сіра гниль. Facebook/Galina Surzhok Kolosovska

Якщо корінь півонії залишається в землі, він потім все одно проростає. Facebook/Galina Surzhok Kolosovska

Після квітування Галина Суржок зрізає засохлі голівки, щоб вони не виснажували рослину. При цьому стебло, на якому була квітка, і все зелене листя залишається. Потім, не раніше серпня, потрібно зрізати сам кущ, залишивши рослину заввишки п’ять сантиметрів.

Також квітникарка розповіла, що останніми роками захопилася деревоподібними півоніями. Вони можуть рости на одному місці й 20, і 30 років.

"Вони з часом перетворюється на дуже великі кущі. Ці півонії вищі, ніж трав'янисті, і квітують недовго. Але в них такий п'янкий запах, що вони варті того. І квітка дуже велика, майже розміром з людську голову. Ми з мамою останнім часом захопилися ними й почали вирощувати їх з насіння. Насіння проростає тільки через рік після того, як його посадили. Цінність у тому, що вони не повторюють батьківських ознак. Тобто вони виростають іншого кольору. Якщо, наприклад, ви посіяли рожеву квітку, то вона може зацвісти й бордовою, й білою. У цьому сюрприз".
Деревоподібна півонія, яку виростила мама Галини Суржок. Facebook/Galina Surzhok Kolosovska

Цю півонію мама Галини Суржок виростила з насіння. Facebook/Galina Surzhok Kolosovska

Насіння деревоподібних півоній збирають у серпні, коли воно вже визріє на рослині, і сіють тоді ж або у вересні. Лунки поливати не потрібно. За словами Галини Суржок, осінніх дощів буде достатньо.

"Ми й тут довіряємо природному процесу. Узагалі я не мала особливих проблем у догляді за півоніями. Це квітка, яка саме все робить".