14 жовтня в Гайворонській, Новоукраїнській та Новоархангельській громадах Кіровоградської області попрощалися з військовими Сергієм Гордашем, Дмитром Семенісовим та Олександром Савенком відповідно.
Про прощання із Сергієм Гордашем у селі Казавчин написали на сторінці Гайворонської міської ради у Facebook.
Боєць народився 30 січня 1977 року в Казавчині, з 1984 по 1994 рік навчався у місцевій загальноосвітній школі.
У 1995-1996 роках Сергій проходив строкову військову службу у Кременчуці на Полтавщині, а після служби працював будівельником.
Згодом, у 2016-2017 роках, він здобув професію електрозварника III розряду в професійно-технічному училищі №11 міста Благовіщенське Кіровоградської області.
10 жовтня 2025 року Сергій став до лав Збройних Сил України та пройшов навчання з керування безпілотними системами.
49-річний військовий загинув 6 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання біля села Михайлівка Бериславського району Херсонської області.
Про прощання із Дмитром Семенісовим в Новоукраїнці повідомили на сторінці Новоукраїнської міської ради у Facebook.
Боєць народився 12 серпня 1999 року в Новоукраїнці, навчався у місцевій школі №6, а з 2013 року здобував професію кухаря-кондитера в училищі №40.
Після завершення навчання він працював будівельником.
28 жовтня 2025 року Дмитро приєднався до Збройних Сил України. Пройшовши бойовий вишкіл, він служив у окремому штурмовому батальйоні «Арей» на посаді навідника кулеметного взводу 2-ї штурмової спеціалізованої роти «Шквал», воював на Сумщині та Запоріжжі. У серпні 2026-го його перевели на посаду водія цього підрозділу.
27-річний військовий помер 9 жовтня у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені Мечникова від отриманих у бою поранень.
Про прощання з Олександром Савенком у селі Торговиця написали на Facebook-сторінці Новоархангельської селищної ради.
Боєць народився 2 травня 1977 року на Черкащині, жив у місті Ватутіне (нині — Багачеве Черкаської області), закінчив Теплицьке професійно-технічне училище №39, де здобув професію слюсаря з контрольно-вимірювальних приладів і автоматизації 3-го розряду.
У червні 2024-го його призвали до лав Збройних Сил України. Після підготовки він воював на Донецькому напрямку на посаді навідника аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільної роти аеромобільного батальйону.
Олександр загинув 22 вересня 2024 року біля села Богоявленка Волноваського району Донецької області під час російського наступу у віці 47 років. Відтоді його вважали зниклим безвісти.
Спочатку особу воїна встановити за результатами дактилоскопічної експертизиРізновид криміналістичної експертизи, що досліджує сліди рук людини (папілярні узори пальців і долонь) для встановлення особи, яка їх залишила., що дозволило 3 січня 2025 року повернути тіло полеглого на підконтрольну Україні територію. А в липні 2026-го після остаточної експертизи ДНК загибель Олександра підтвердили.
У нього залишились тітка й двоє дядьків із сім'ями.