Чотири роки кропивничанка Злата Малишева підбирає на вулиці котів, лікує та прилаштовує. Рік тому створила акаунт в інстаграмі, в якому публікує світлини знайдених тварин, ділиться інформацією про догляд та збирає гроші на лікування. Про першого врятованого кота та "сезон викинутих кошенят", розповіла Суспільному.
Як виник котоблог
У блозі Злати Малишевої 936 підписників та 156 публікацій. Це фотографії котів, яких лікує, інформація про загублених тварин та дописи про догляд за ними. Блог пропагує гуманне ставлення до тварин, сказала дівчина. "Хотілось не просити гроші, а зробити освітній проєкт, розповісти, чому треба стерилізувати, які іграшки купувати, де краще ставити миску з водою. Люди не знають дрібниць. Я знаю і можу поділитися".
У приватних повідомленнях блогу містяни просять розмістити інформацію про зниклих котів чи допомогти прилаштувати. Дівчина розповіла, що часто приїжджає до людей і сама фотографує тварин, яким потрібна допомога. Світлини виставляє у соцмережі та шукає господарів. Жартує, що спеціально для цього купила телефон з хорошою камерою. "Минулої весни до мене звернулась дівчинка. Вона взяла на перетримку чотирьох новонароджених кошенят, яких хтось викинув. Вона сама їх вигодовувала, але чотири місяці не могла нікуди прилаштувати. Через це з власником квартири, де жила, та батьками були конфлікти. Я приїхала до неї, сфотографувала їх, і ми за три дні знайшли їм господарів".
Потенційних господарів Злата Малишева опитує, щоб зрозуміти, чи можна довірити тварину. Однією з умов є квартира, адже в приватному секторі у котів більше можливостей травмуватися чи загинути. Коли починала, була менш розбірлива. А потім отримувала повідомлення, що кошенят, яких ти лікувала, годувала, доглядала, вивезли в село чи з’їла собака. Хоча інколи важко зрозуміти, як людина буде ставитись до тварини".
Ти віддаєш кота людині з хорошою зарплатою, у хорошу квартиру. А він просто бере і викидає його. Ти пропускаєш такі ситуації через себе. Втрачати їх – найстрашніше. Це біль.
"Був такий випадок: ми віддали гарну здорову кішку хлопцю, який доволі відомий в Кропивницькому. Не хочу говорити, хто це. Ми думали кращого кандидата не знайти: він купував їй найдорожчий корм, іграшки, лежаки. Але вона чомусь ходила в туалет на диван. Замість того, щоб подзвонити мені, він вивіз її в село до бабусі з дідусем. А нам декілька місяців казав неправду, що все добре. Кішка померла. Від чого, не зрозуміло".
Перший врятований кіт
Рудий кіт з голубими очима Едик – перший, кого врятувала Злата. Нині він живе у мами її хлопця. Дівчина знайшла його кошеням, через хворобу він нічого не бачив. "Я живу в приватному секторі. У наших сусідів була кішка. Вони за нею погано доглядали, вона приходила до нас поїсти. Якось вона завагітніла і народила. Але куди ділись кошенята, не зрозуміло – господарі не дозволили народжувати у будинку. Ми шукали їх півтора місяці. Якось повертаючись додому, я побачила, як з-під забору вилізло кошеня. Замість очей у нього були гнійні бульби, з носа текло, температура. Це ринотрахеїт, інші кошенята, скоріш за все, загинули.
Кошеня дівчина забрала додому. Лікувала два місяці: краплями, давали антибіотики. Згодом до нього повернувся зір. "Але ця хвороба на все життя. Ми думали його не візьмуть, але забрала мама мого хлопця".
З того часу дівчина продовжила знаходити та лікувати кошенят та інколи дорослих котів. Брала додому до шести тварин. Догляд та реабілітація тривали від трьох до шести місяців. На одного кота могла витратити до чотирьох тисяч гривен. "Чим більше візитів в клініку, тим дорожче. Одна крапельниця коштує 500 гривень в день. У мене було кошеня, якого я крапала тиждень. До котоблогу гроші на лікування допомагала збирати подруга. Харчування, наповнювачі – за свій рахунок".
Два роки тому дівчина була студенткою і порятунок котів поєднувала з роботою та навчанням. Згадує, що спала тоді по п'ять годин в день, щоб усюди встигнути. "Коли закінчила університет, стало легше".
"Сезон викинутих кошенят"
"Сезон викинутих кошенят" починається у травні та закінчується в червні. Це період, коли господарі викидають непотрібних їм кошенят та вагітних кішок. Щоб цього не було, тварин потрібно стерилізувати, каже дівчина. "Коли починаєш у цьому розбиратись, то помічаєш, скільки бездомних котів на вулиці. Якщо влітку багато малечі, то восени підлітків. Бо люди візьмуть маленького погратися, а потім він підростає та набридає. Викидують з багатьох причин. Тому я пропагую стерилізацію".
Коли почався карантин, котів на вулицях побільшало у п'ять разів, розповіла Злата Малишева. "Тоді не їздив транспорт, не працювали клініки. Навіть ті, хто хотів стерилізувати – не могли"
"У підвалах будинків було багато хворих котів, не всі вижили. Я забирала їх на лікування до себе, довго збирала їм гроші та прилаштовувала. Дуже важкий рік. Я втомилась".
Нині Злата Малишева бере на лікування тільки важкохворих котів. Останнього віддала у березні. Він затримався у дівчини шість місяців. "Коли ти береш до себе кошенят, інфекції залишаються у тебе в домі. І коли ти візьмеш здорову тварину, але не провакциновану, вона може занедужати. У минулому році у мене загинули троє кошенят через це. Після цього я їх дуже боюся брати на перетримку. Беру тільки тоді, коли розумію, що немає іншого вибору".
Чому коти
Доглядати за собаками важче, сказала Злата Малишева. Для цього потрібна машина та облаштований двір.
Доповнення: від 6 серпня 2021 року Злата Малишева припинила вести свій блог.
Читайте також
- Лебідь Сіма п’ять років живе вдома в жительки Кіровоградщини
- Підбирає на вулиці і лікує. У жительки Олександрії вдома живе 70 котів.
- У Кропивницькому на волю випустили 15 кажанів.