20 травня у Кропивницькому попрощалися з 30-річним військовим Віктором Березою. Дорогою на Далекосхідне кладовище траурний кортеж зупинився біля площі Героїв Майдану перед загальнонаціональною хвилиною мовчання.
Про це повідомив кореспондент Суспільного.
Боєць народився 2 грудня 1994 року в Кропивницькому, навчався в місцевій школі №30 (нині Кущівська гімназія), дуже любив ковальство — виготовляв підставки для квітів, полички для одягу, сходи, лавки й столи, розповіла Суспільному його тітка Олена Герасименко.
"З десяти років почав працювати з батьком. Ковальством займався, дуже любив цю справу. Батько його навчив. Ковку красиву робив".
Після закінчення школи Віктор навчався у Центральноукраїнському вищому професійному училищі імені Миколи Федоровського, де здобув професію електрогазозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах. Після — працював за спеціальністю на підприємствах Кропивницького, Одеси та за кордоном.
З липня 2024 року він став до лав Збройних сил України, служив на посаді оператора безпілотних літальних апаратів взводу розвідки штурмового батальйону у складі 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка, розповіла під час прощання заступниця начальниці міського управління культури Неля Чорна.
"Виконував бойові завдання на Курщині, з квітня 2025 року тримав позиції на Харківському напрямку, загинув 7 травня біля села Черкаські Тишки Харківської області".
Поховали Віктора Березу на Алеї слави. У нього залишились батько, старший брат, дві сестри, племінники та кохана дівчина, з якою він мав одружитись у травні.