Подружжя із Кропивницького хоче повернути покинуту доньку. На початку лютого у півторамісячному віці її залишила мама у "віконці життя". Це місце у пологовому, де батьки анонімно можуть лишити дитину і за тридцять секунд медики отримують про це сповіщення. Дівчинку назвали Маргарита, розповіла Суспільному мати Аліна Наумова. Сказала, що у скоєному розкаялась на наступний день. Про те, що зробила, чоловік не знав. Забрати доньку хотіли наступного дня та не можуть зробити цього досі.
27-річна Аліна Наумова залишила свою новонароджену доньку у "віконці життя" в пологовому будинку Кропивницького 4 лютого. Це її друга дитина. Старшій Аріні – чотири роки.
"Я знала, що у пологовому є "віконечко життя". Туди я поклала дитину і сказала їй: "Я за тобою повернуся". Додому приїхала дуже пізно, об 11 ночі. Чоловік звичайно запитав, а де дитина. Я сказала: вона в лікарні, ми завтра поїдемо і заберемо. Тобто я навіть не розуміла, що я зробила. Поки вночі не прокинулась, щоб її годувати і зрозуміла, що скоїла".
За словами жінки, у пологовий поїхали з чоловіком забирати доньку наступного дня.
"Коли збиралися, чоловік у соцмережі побачив допис, що у лікарню підкинули дитину, він каже, що якась божевільна це зробила. Я почала плакати і розповіла йому що це я. Дуже довго мовчали, коли їхали. Спочатку думала, що все буде добре і нам віддадуть донечку. Але її вже зареєстрували, як підкинуту дитину".
5 лютого подружжя звернулося у службу захисту дітей.
"Нас запевнили, що все буде добре, що ми на вашому боці. 7 лютого ми вже подали документи до суду, бо тільки через суд її можемо повернути. Опіка подала апеляцію, щоб я не могла бачитися із донечкою, бо вони не впевнені, що ми є батьками".
За словами Аліни, вони у лікарню принесли свідоцтво про народження доньки, виписки з пологового і свої документи.
"Ми ходимо у лікарню через день. Носимо харчі, засоби гігієни, іграшки, невже б я ходила до чужої дитини. Тест ДНКЦе складне лабораторне дослідження, що дозволяє розшифрувати інформацію, що зберігається в генах. з визнання батьківства ми ще не робили, тому що засідання перенесли через апеляцію. У лікарню телефоную щодня, тому що хочу знати, як вона, але я її не бачу, не можу доторкнутися, не можу подивитися, як вона засне, як вона грається, це дуже важко".
Зі слів Аліни, народила доньку вона 24 грудня 2024 року, після пологів перебувала у важкому психологічному стані через хвилювання за чоловіка, що його могли забрати на фронт, а вона лишиться з двома дітьми.
"Чоловіка зупинили працівники з центру комплектування. Вони його закрили на майже цілий день, я не знала, де він, що з ним. Це єдина людина, на яку я можу покластися. Він мені завжди допомагав. Це перший дзвіночок, що я почала дуже сильно нервувати, тривожитися. Незнання, що буде далі мене дуже сильно підкосило".
Жінка сказала, що за допомогою окрім чоловіка, їй не має до кого звернутися.
"До своїх батьків не можу звернутися. Чоловіка мама за кордоном, я залишилася сама. Чоловік, починаючи із середини січня, проходив військово-лікарську комісію. З того часу я почала боятися виходити на вулицю. В мене тремтіли руки, ноги. Я була дуже замкнута, ні з ким не спілкувалась. Перестала їсти, спокійно спати. Були тривожні думки, що щось станеться, якщо я вийду на вулицю.".
Після пологів, зі слів Аліни, вона мала проблеми зі здоров'ям.
"Дуже сильно боліла спина. Були напружені м'язи, навіть, коли я сплю, я не могла їх розслабити. Чоловікові на роботі дали бронь, але з часом скасували. Невідомість завтрашнього дня мене вбивала, чи буде він зі мною, чи буде воювати".
Старша донька хворіла, зникло молоко годувати молодшу. Аби впоратися, телефонувала на "гарячу лінію" психологічної допомоги Міністерства охорони здоров’я, розповіла Аліна. Їй порадили відпочити й прийняти душ, який розслаблює.
"У старшої доньки був гострий лімфаденітзапалення лімфатичних вузлів, яке спричинюють стафілококи, стрептококи та інші збудники, що поширюються лімфатичними шляхами з розташованих поблизу вогнищ запалення.. Хвороба доньки, потім хвороба чоловіка, потім я захворіла. В мене зникло молоко. У мене тряслися руки, тому що харчування зараз дороге, одна баночка 700 гривень. Картала себе, що я нікчемна, в мене дитина не наїдається. Хвилювання, думки змішалися і я вирішила, що мені потрібна допомога, але я не розуміла, яка саме".
У тому, що сталось, чоловік Аліни Ярослав Мазур вважає винним і себе.
"Недодивився, не прислуховувався. Може, щось не те зробив. Почав себе також корити за це. Було дуже важко, а потім я зрозумів, що ми її заберемо і все у нас вдасться. Я намагаюся триматись позитивно".
Чоловік розповів, що суд першої інстанції дозволив їм бачитися з донькою, але служба у справах з питань захисту дітей подала апеляцію і їм заборонили приходити до доньки.
Начальниця управління з питань захисту прав дітей міськради Тетяна Тимоховська сказала, що Кропивницький апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції щодо визначення порядку зустрічі батьків з дитиною, підкинутою у "віконце життя", оскільки суд не встановив, що ці люди є біологічними батьками дитини. Спочатку потрібно встановити факт батьківства.
"Ми завжди за те, щоб дитина перебувала в біологічній родині, але маємо діяти в межах законів. Коли дитина підкинута у "віконце життя" згідно з законом. Тільки після встановлення батьківства вона може бути повернута батькам, аби не відбувалася торгівля дітьми, бо на практиці бувають різні випадки".
Четвертий місяць Маргарита живе в пологовому, де нею опікуються медсестри та лікарі. Вона має два свідоцтва про народження: одне принесли батьки з прізвищем Мазур, інше — з прізвищем Щаслива, вдруге покинуту дитину реєструвала служба у справах дітей, розповіла директорка лікарні швидкої медичної допомоги Людмила Романів.
"Нині мама і батько приходять в лікарню, приносять продукти, одяг і предмети догляду. При поступленні дитина була доглянута, чистенька, нагодована і нічого підозрілого, що б могло загрожувати життю дитини, або здоров’ю ми не відмітили".
У жінки після пологів відбувають гормональні зміни, які можуть призвести до післяпологової депресії, пояснила психологиня Тетяна Самброс.
"Можуть спонукати складні пологи, складний перебіг вагітності, соціальні чинники: це відсутність емоційної, фізичної чи фінансової підтримки. Зараз війна, втрата стабільності. Не потрібно замовчувати в собі. Можна і потрібно звертатися за допомогою. Перш за все до сімейного лікаря, який зорієнтує чи надасть допомогу".
12 травня Аліна Наумова та Ярослав Мазур отримали ухвалу суду про проведення експертизи на визначення батьківства. Адвокатка подружжя Леся Дубчак сказала, що в суд подали два клопотання.
"Щоб якомога швидше суд призначив справу до розгляду. І друге — по експертизі, тому що в таких категоріях справ основний доказ, це судово-генетична, судово-молекулярна експертиза. Справа швидше б рухалась в першій інстанції, якби не було апеляційної скарги органу опіки і піклування, через ухвалу втратили два місяці".
За словами адвокатки, якщо рішення буде позитивне, за місяць воно набере законної сили й батьки зможуть забрати дівчинку додому.
"Але це трохи розтягнуті в часі процедури і, я думаю, займе загалом не менше, ніж два місяці. Справа схожа була у Львові. Там у мами це зайняло з моменту позову до суду до моменту поки забрали дитину до дому сім місяців".
Аліна Наумова сказала, що вирішила надати розголосу цій справі, аби інші дівчата, які перебувають у такому емоційному стані, не повторили її помилки.
"Тому що я розумію таких дівчат, як я, в такому стані, багато. Неприємно про це говорити, але головна мета — повернути свою донечку. Те, що я не можу бачити донечку, наштовхує на дуже погані думки, що можливо її хочуть запропонувати іншій сім'ї, особливо після того, як я дізналася, що в неї нове свідоцтво про народження. Хоча в неї є батьки. Розуміючи всю цю ситуацію я не могла просто мовчати. Головне повернути свою донечку, тому що без неї, в мене відірвали шматок серця".
Поки чекають на повернення доньки, у квартирі батьки зробили ремонт.