Три роки і вісім днів пробув у російському полоні боєць з Кіровоградщини Роман Дячук. Там зберігав монету, бо на ній був герб України. Захисника звільнили під час обміну військовополоненими 19 квітня, коли в Україну повернулись 277 воїнів.
Про це Суспільному розповіла мама захисника Інна Дячук.
Жінка живе селі Інгульське Устинівської громади. З сином Романом спілкується відеозв’язком. Після звільнення з російського полону він перебуває на реабілітації. Зі слів мами, після трьох років очікувань його голос вперше почула після обміну військовополоненими, 19 квітня. Тоді в Україну повернулись 277 воїнів.
"Сказали: "Ми вас вітаємо, Дячука Романа Денисовича сьогодні звільнили з полону. Очікуйте на дзвінок"... Далі я вже нічого не чула, я просто кричала на весь двір. Перелякала всіх".
Нині Роман проходить обстеження і лікування. Суспільне поспілкувалось з ним відеозв’язком.
"Все добре, лікуюсь. В полоні було важко психологічно. Мені на 30 днів призначали лікування, а далі побачимо. Я отримав осколкове поранення, тож мене направлять до хірурга. Я не втрачав віру, тому що знав, моя сім’я – сильна. Я знав, що вони мене стовідсотково дочекаються, для мене в полоні це було найголовніше. В перші хвилини, коли я повернувся, мене цікавило – як мій брат! Виявилось, що він загинув смертю хоробрих. Я дуже тяжко переживаю цей момент зараз, але я знаю, що це не просто втрата. Він зробив все, щоб моя сім’я жила у вільній, мирній Україні".
Зі слів Інни Дячук, старший брат Романа Руслан загинув на війні торік у квітні на Донеччині. Йому було 25 років.
"Між Русланом і Романом – різниця три з половиною роки. Русланові – назавжди 25. Він був на військовому аеродромі у Миколаєві, брав участь в боях. Добровільно перевівся з повітряних військ у штурмову бригаду "Скала". Сказав – "Я буду боротися до останнього", – і пішов... Ромчику у червні буде 23 роки. Коли він тільки подзвонив після полону, я йому не сказала, що Руся загинув, бо тоді ми всі плакали та кричали: і Рома, і його молодші брат та сестра, і тато. Для нього це взагалі був шок, тому що він сам повернувся з війни у 2019 році, має інвалідність".
Роман Дячук підписав контракт з 36-ою бригадою морської піхоти у 2020 році, розповіла мама. Пройшов навчання та отримав берет морського піхотинця. Служив у Маріуполі, воював під Широкиним на Донеччині, має статус учасника бойових дій. У полон потрапив 12 квітня 2022 року.
"Зранку син написав: "Все добре! Я поранений, під час прориву із заводу Ілліча був у другій колоні, багато хлопців загинуло. Ми повернулися назад, одні з’єдналися з "Азовсталь", їх дуже обстрілювали з авіації". З полону ми отримали від сина один єдиний дзвінок, це було під час допиту вночі, 21 квітня. Він сказав: – "Мамо, я живий, я в полоні". Потім йому наказали говорити російською мовою. Він дуже важко дихав. Я, ледве стримуючи сльози, сказала йому: "Сину, запам’ятай, моє серце з тобою".
Роман дуже любить Україну, розказала мама. Жінка сподівається, що після реабілітації син повернеться у село Інгульське та працюватиме на землі. Адже за освітою він землевпорядник.
"Мій син патріот! Перебуваючи в полоні, він кричав "Слава Україні" і його за це допитували та дуже били. Він зберігав там п'ять копійок, яким чином, я не знаю. Розкаже нам про це, коли вже повернеться додому. Про цю копійку знав його один побратим з Хмельницького. Коли він повернувся з полону, то розповів нам: "Ваш Ромчик тримає в полоні гроші. Я питав його, нащо тобі ці п'ять копійок? Якщо їх в нас знайдуть, буде дуже важко". А він сказав: – "Це не гроші, це герб. Тут – шматок України".
Цей запис мама зберегла й слухала поки син був у полоні.
"Рома працював на кухні і звідти його вигнали за те, що він в полоні сказав: "Слава Україні". Це ж треба бути таким нескореним. А ще він ховав п'ять копійок, тому що там є герб України. Сказав йому, навіщо тобі гроші у тюрмі? Він відповів: "Це не гроші. Там герб, це шматок України". Так що Рома молодець", – сказав побратим бійця Орест.
Нині родина готується до зустрічі з Романом.
"Радість, дуже велика! Плануємо зустріти його, як нашого героя. Він мені сказав: "Тьотю, я витримав. Було дуже важко, але я витримав", – розповіла тітка військового Вікторія Колеснік.
Що відомо про обмін полоненими 19 квітня 2025 року
19 квітня 2025 року з російського полону повернулися 277 захисників. За словами президента, це воїни Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної спеціальної служби транспорту та прикордонники. Вони захищали Маріуполь та інші напрямки на Донеччині, Херсонщину, Запоріжжя, Луганщину.
Зеленський також подякував Обʼєднаним Арабським Еміратам за посередництво.
Як повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, 246 воїнів повернули в рамках обміну полоненими, ще 31 людину вдалося визволити поза обміном. Більшість із тих, кого вдалося повернути — це молодь після 2000 року народження.
Нинішній обмін є четвертим у цьому році та 63-м від початку повномасштабного вторгнення. Загалом в рамках перемовного процесу та обмінів з березня 2022 року Координаційний штаб визволив 4552 українських громадян. Поза обмінами додатково звільнили з російської неволі 529 людей.
Як пояснили у Координаційному штабі, визволені оборонці отримають усю необхідну медичну допомогу. Усі звільнені пройдуть медичний огляд, отримають лікування, будуть забезпечені всім необхідним на перший час, а також отримають всі виплати грошового забезпечення за весь час перебування в полоні та одноразову матеріальну допомогу.