Перейти до основного змісту

На Хмельниччині незряча художниця створює витинанки

Об’ємні витинанки наосліп створює незряча кам’янець-подільська художниця Ольга Негода-Бучковська. Жінка осліпла в 12 років, лікувалася, їй частково відновили периферійний зір. З ним вона змогла закінчити школу та інститут за спеціальністю "образотворче мистецтво".

Суспільне Хмельницький художниця розповіла, що вже 33 роки не має й периферійного зору і розрізняє лише світло та тінь, але продовжує працювати та долучається до благодійності на збори ЗСУ.

Кам’янецька художниця, яка втратила зір з діагнозом "дегенерація сітківки", наосліп витинає ножицями з паперу казкових птахів та звірів. Каже: ножиці взяла в руки в 12 років в лікарні, коли осліпла. А тепер її витинанками оздоблюють вітрини та ілюструють художні твори.

"Бачу світло й тінь. Це вже 33 роки я з цим живу. Я себе прийняла вже такою, як я є".

З її слів, з 12 років ножиці — її творчий інструмент.

"Як у художника — пензлик, мастихін, так само в мене — ножиці. Я підставляю собі, от в мене такий штрих іде, січка така, пір’ячка. Я собі так пальчики підставляю і посуваю. Я ж відчуваю, де палець іде".
Витинанки, які створила незряча художниця, жовтень 2024. Володимир Бучковський

Художниця ріже папір без ескізу, бо всі вони в її пам’яті та уяві. Її витинанки — об’ємні, складні. Наприклад, голуба Ольга вирізала годину.

"Голуб — це моя авторська розробка, я розробляю об’ємні витинанки. Я довго виношую в голові, як воно має бути, аж тоді сідаю, витинаю".
Кіт художниці біля витинанки, яку вона створила, жовтень 2024. Володимир Бучковський

За її словами, родзинкою кожної її роботи є крилаті вислови та фрази відомих українських письменників та філософів. Їхній шрифт — козацьке письмо, яким оформлював роботи її батько-художник Борис Негода.

"Я його з дитинства знаю, цей шрифт. Написати — не можу, а ножицями я пишу".

Ольга каже: замовлень в неї не бракує, і всі вона виконує з любов’ю. Та має особливе ставлення до робіт задля донатів на ЗСУ. Крайній раз витинала таке замовлення відомої української моделі Надії Шаповал.

Паперові птахи, які створила незряча художниця, жовтень 2024. Суспільне Хмельницький

"Я хочу, щоб ви до Великодня вирізали сто птахів. Це буде за донат, така була акція "Очі для розвідки" . Ну звичайно, я погодилася, для мене це цікаво було. Мабуть, купили дрон. Ну, щось купили, якісь очі для розвідки. Як почалася війна, працюємо благодійно з переселенцями. Діти були й з Харкова, з Маріуполя, навіть з Києва, Ірпеня, Бучі".

Ольга каже: виробила свою особисту філософію і дотримується цих засад.

"Життя не закінчується ні на чому. Нема руки — ну, значить, є ноги. Нема очей — значить, є руки. Якщо Бог дає жити, то, значить, потрібно щось знайти. В мене ножиці з’явилися в руках тоді, коли я втратила зір. Я не люблю, коли ниють. Чого ти ниєш? Руки є, ноги є, чого нити? Треба робити, треба працювати".

Її донька Богдана — теж творча особистість. І вона також витинає, але мініатюри.

Художниця разом із донькою роблять витинанки, жовтень 2024. Суспільне Хмельницький
"Мені казали: не можна мені дітей мати. Подивіться, яка в мене красуня сидить, витинає".

Ольга каже: у витинанки вкладає лише позитив, і цю позитивну енергетику відчувають інші люди, коли беруть до рук її роботу.

Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.

Топ дня

Вибір редакції