Волонтерка, імунологиня, трансплант-координаторка Галина Грановська з Хмельницького за життя допомагала пацієнтам після пересадки органів. Вона стала посмертною доноркою для двох жінок із нирковою недостатністю.
Про це Суспільне Хмельницький розповіла донька Галини Грановської Поліна.
"Ми з мамою не обговорювали тему трансплантації, тому що вона думала, що з її вадами здоров'я ніякий орган для цього не підійде. Такого рішення, як посмертне донорство, у її голові не було", — зазначила Поліна Грановська.
Донька Галини Грановської пояснила, вона надала дозвіл на трансплантацію нирок матері, коли лікарі повідомили про смерть її мозку.
"Рішення про трансплантацію прийняла легко, тому що як їй допоможуть ці органи. Але вони можуть допомогти іншим людям. Мама за життя врятувала тисячі людей, після власної смерті — ще двох", — розповіла Поліна Грановська.
За її словами, після звістки про інсульт матері вона одразу вирушила з Ізраїлю, де жила шість років, в Україну: "Весь час матуся мене чекала і не йшла. Я встигла до неї приїхати, поговорити, обійняти. Вона була ще у свідомості. Але потім стався другий інсульт, після чого вона померла".
Поліна Грановська зазначила, нирки її матері пересадили двом жінкам у Львові: "Вони жили на діалізі, а зараз можуть йти своїм ходом додому. У них буде шанс на нормальне життя, навіть такою ціною".
Завідувач урологічного відділення Хмельницької обласної лікарні, голова групи експертів трансплантології при обласному департаменті охорони здоров’я Олексій Підмурняк розповів, знав Галину з 1999 року. Разом займалися розвитком трансплантації з 2019 року.
"Рішення Поліни мене не здивувало. Можливо, я б більше здивувався, якби дізнався, що вона категорично відмовила. Якщо ми переконуємо інших віддавати органи для когось, то, напевно, ми б прийняли таке саме рішення, коли б постало питання, що буде з моїми органами після смерті. Я нормально ставлюся до того, якщо, наприклад, мої діти чи моя дружина погодилися на те, щоб мої органи теж комусь допомогли", — пояснив Олексій Підмурняк.
У Хмельницькій обласній лікарні Галина Грановська пропрацювала понад 25 років, останні п’ять — у відділенні гематології, розповів завідувач цього відділення Григорій Рехтман.
"Галини Віталіївни працювала насамперед як лікар-імунолог, лікар-трансплантолог, взагалі спеціаліст, в якого лікувались всі люди з невідомою іншим медикам хворобою. Її завжди запрошували на всі консиліуми у нашій й не тільки у нашій лікарні, де ми, лікарі, не могли дати раду пацієнтам", — пояснив Григорій Рехтман.
За словами Олексія Підмурняка, Галина Грановська займалася імунологічними аспектами трансплантації.
"Після того, як ми практично почали виконувати трансплантації, у нас з’явилися пацієнти, яких потрібно було контролювати в післяопераційний період. Цей тягар на себе взяла пані Галина. Усе настільки чітко було відпрацьовано, коли б я до неї не зателефонував, які б дані не попросив, у неї завжди вони були готові", — пригадав Олексій Підмурняк.
Поліна Грановська розповіла, її мама з дитинства мріяла пов’язати своє життя із медициною: "Я вважаю, що вона стала геніальним лікарем. І коли у мене хтось запитує, хто моя мама, ким вона працює, я кажу: "Вона доктор Хаус із Хмельницького". У неї були вроджені дуже важкі чотири вади серця. Їй зробили дві операції: першу — у вісім місяців, другу — у 13 років".
За словами доньки, Галина Грановська багато волонтерила, допомагала тваринам, дітям, хворим, військовим.
"Я вражена, що з її серцем його вистачало на усіх. Вона була співзасновницею фонду "Великий дім", який, на жаль, вже завершив свою діяльність. Цей фонд опікувався інтернатом в Меджибожі. На її похованні були військові, які казали найкращі й найщиріші слова, плакали за нею, ніби вона їхня мати. Її серця і любові вистачало на усіх. Я мрію стати хоча б на половинку такою, як вона. Вона — моя гордість", — розповіла Поліна Грановська.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.