"Трималися до останнього, поки не заклинила зброя": історія військового Дмитра Горчака з Хмельниччини

39-річний Дмитро Горчак з Хмельниччини у квітні 2022 року повернувся в Україну з-за кордону. З червня того ж року воював у складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади. Брав участь у бойових діях на Донеччині. Поблизу Бахмуту отримав важке поранення.

Про свій бойовий шлях Дмитро Горчак розповів Суспільне Хмельницький.

За словами чоловіка, на початку повномасштабного вторгнення був у Польщі на роботі. Дружина просила його не повертатись в Україну.

"Приїхала дружина, намагалася мене стримати. Я забрав її й дитину, разом повернулися в Україну. Хотів захищати свою Батьківщину. Не міг дивитися, що така біда в державі, а я буду за кордоном. Потім мені було б соромно дивитися в очі рідним".

Дмитро пригадав, через два тижні після повернення в Україну отримав повістку. Бойові зіткнення були поблизу населеного пункту Спірне, на Донеччині. У першому бою отримав поранення уламком танкового снаряда.

Дмитро Горчак з сім'єю. Дмитро Горчак
"У липні 2022 року у мене було уламкове поранення в голову. Мене забрали на евакуацію. Пройшов курс лікування і повернувся назад у стрій".

За місяць, розповів захисник, воював біля населеного пункту Яковлівка Бахмутського району. Там вперше, але не востаннє, зблизька побачив російських військових.

"Зранку до нас зайшла диверсійно-розвідувальна група. У мене на той час був ручний кулемет Калашникова. Вони були на відстані 15 метрів від мене. Я їх знищив".

Дмитро Горчак зазначив, поблизу Бахмуту отримав важке поранення. Самохідною артилерійською установкою били по будинку, в якому він перебував з побратимами.

Дмитро Горчак. Дмитро Горчак
"У мене була контузія, осколкове поранення голови, не міг розмовляти. Коли отямився, вилазив з-під обвалів. Тоді ще раз вистрілили, мене винесло на коридор. Я був на другому поверсі, зліз на низ, далі нічого не пам’ятаю. Мені надали медичну допомогу, потім викликали евакуаційну групу".

Чоловік пригадав, 5 січня 2023 року вчергове ледь вцілів під час бою з "вагнерівцями".

"Вони зайшли до нас у притул до позиції, розстрілювали з гранатометів, закидали гранатами з підствольниками. Трималися до останнього, поки не заклинила зброя. З боєм ми виходили з позиції, але так сталося, що після останнього вибуху отямився в окопі. Нікого не було, знайшов автомат. Вони були приблизно метрів 20 від мене. Бог є на світі, я звідти вийшов живий".

Думки про сім’ю, розповів воїн, допомогли дістатися до своїх позицій.

"Я не міг довго йти, пройшов декілька метрів, впав у посадці, бо ноги не несли, була сильна контузія. Але зібрався з думками, що вдома чекають дружина, маленька дитина, треба жити".

За словами Дмитра, у квітні 2023 року військово-лікарська комісія визнала його обмежено придатним до військової служби. У липні його перевели у Волочиський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, де він служить донині.

Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.