"Війна — війною, а хліб треба": мінометник у відпустці засіває поля на Хмельниччині

Мінометник Валерій із позивним "Вежа" приїхав із прикордоння Сумщини у відпустку на Хмельниччину, щоб засіяти свої поля, бо в душі, за його словами, залишається аграрієм і планує розвивати цю справу після української перемоги.

Свою історію чоловік розповів Суспільне Хмельницький.

Батько трьох доньок на фронті вже понад два роки. Торік, 9 травня, пригадує, з товаришами їхали в розвідку. Везли боєкомплект й наїхали на протитанкову міну.

"Нас викинуло з машини, а авто підкинуло десь на метрів 10 вгору і на 12 убік. З машини не лишилося нічого. Ми вижили, а Саша героїчно загинув, дружина його тут поховала, у Судилкові".

Це — третя воєнна весна Володимира. Перша, сказав, починалась із тероборони у Шепетівці — до підрозділу зарахували в перші дні повномасштабного: "Нас навчили як правильно працювати, воювати й в кінці серпня 2022 ми поїхали на Донбас".

А далі — Бахмут: "В Бахмуті все було цікаво для нас, бо ми ще не бачили такої активної війни. Ми були безстрашні. Могли поставити міномет й працювати у чистому полі, не боячись за себе. Потім у нас з'явились закриті вогневі позиції".

Мінометник Валерій, травень 2024, Хмельниччина.

2022 був роком без FPV-дронів. Поодинокі "орлани" і "мавіки" на їхню роботу не надто впливали, розповів чоловік: "У 2023 році війна змінилася — стала більш технологічною. Ми бувши в Лимані відчули всю силу дронів. У 2024 році, коли ми приїхали в Запоріжжя, а потім в Донбас, Старомайорськ, був один із наших найстрашніших заїздів в зону виконання завдань, активність FPV-дронів і дронів зі скидами була дуже високою".

Зі слів Валерія, мінометну батарею 106 окремої бригади тероборони, в якій служить донині, сформували в основному з шепетівчан: аграріїв, водіїв, підприємців: "Війна згуртувала всіх і показала, що вчителі й трактористи можуть нормально справлятися з мінометом. Рівень підготовки дуже високий. Я пишаюся їхньою мужністю і тим, що вони роблять".

Мінометник Валерій обробляє поля, травень 2024, Хмельниччина.

У двотижневу відпустку з прикордоння Сумщини старший офіцер мінометної батареї приїхав спеціально, щоб засіяти поля.

"У нас пшениця посіяна озима, вона зараз буде йти у ріст. Декілька днів тому вносили мінеральне добриво. Також нещодавно посіяли сою. Наразі проводимо каткування для ущільнення ґрунту, щоб були рівномірні сходи й не так швидко виходила волога".

50-кілограмові мішки із соєю, сказав фермер, легкі, порівняно із частинами міномета — близько центнера кожна. У фермерському господарстві залишилася третина земель із тих, які були в обробітку до повномасштабного, розповів Валерій. Решта, які були в оренді, не витримали конкуренції з агрохолдингом.

Коли зрозумів, що війна надовго, Валерій передовсім погодив з командиром план відпусток.

"Війна – війною, а хліб треба сіяти. Сіятись весною, а восени, у жовтні, збирати урожай. Така була основна умова в плані відпустки. Ну і командир батареї погодив, командир батальйону погодив: один, другий, третій. Надіюсь, і четвертий буде йти назустріч. Поки все йде по плану".

Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.