У Хмельницькому обласному перинатальному центрі виписали породіллю, яка народила дитину через рік і три місяці після загибелі свого чоловіка-військового. Дитина побачила світ завдяки екстракорпоральномуШтучне запліднення. заплідненню і залишеним батьком біоматеріалам.
У фоє обласного перинатального центру зібрались родичі та друзі Богдани Остраниці. Жінка завагітніла та народила доньку Божену після загибелі на фронті свого чоловіка за допомогою ЕКЗ.Це екстракорпоральне запліднення (або «штучне запліднення»). Це допоміжна репродуктивна технологія. На їх виписку приїхав і старший брат загиблого Сергія Михайло.
"Почуття мене переповнюють. Ми дуже раді, що в мене є племінниця. У мене є продовження від мого наймолодшого брата".
Друг дитинства Сергія Іван Полторанін розповів, подружжя мріяло про дітей.
"Дякувати Богдані, що вона цю мрію втілила в життя. Ми будемо допомагати. Виростимо, як свою, в пам’ять про нього. Розкажемо Боженці, який в неї був класний тато".
На виписку Богдани з Боженою приїхав командир Сергія із позивним "Арес".
"Він був би дуже гарним батьком для своєї дитини. І саме так в нас має бути в країні — щоб народжувалися в таких гарних людей такі гарні діти".
Мрію подружжя мати дітей допомогли втілити фахівці одного із столичних центрів репродуктології, розповіла породілля. Вона тривалий час не могла завагітніти, тому пройшли у клініці перевірку. Тоді чоловік-військовий заморозив сперму для подальшої процедури ЕКЗ.
"В січні він приїхав у відпустку. В мене була кіста, мені треба було її видалити, щоб я мала дитину. Він здав свої аналізи, мені зробили операцію і 8 квітня, на моє день народження, мені мали робити вже підсадку. Але 29 березня мені подзвонили і сказали, що чоловік загинув".
За словами Богдани, після смерті чоловіка все ж вирішила пройти процедуру ЕКЗ.
"В Добропіллі він знайшов нотаріуса і офіційно відправив мені доручення, що я, як дружина, маю повне право розпоряджатися його біоматеріалами. Перша спроба підсадки була 1 серпня і 23 серпня мені сказали, що в мене завмерла вагітність, чотири тижні".
Як розповіла жінка, згодом зробила другу спробу запліднення.
"11 листопада поїхала знову. Мені зробили підсадку, і в же в грудні сказали, що є серцебиття, що в мене є дитинка".
Богдана зізналась, ані хвилини не сумнівалася у правильності свого рішення.
"Він, як приїзжав у відпустку в січні, ніби зі мною попрощався. Сказав, поховаєш мене біля хлопців на Алеї Слави, рік походиш у скорботі, а далі влаштовуй своє життя як ти хочеш. І ще одне: є в мене до тебе прохання: якби ти хотіла від мене мати дитинку в подальшому? І я здійснила нашу мрію. І тепер в мене є велике продовження його".
Мама Богдани Наталя Саволюк розповіла, вагітність доньки була складною.
"Постійна лікарня, кровотеча, страшно було, дуже чекали цю дитину. Мріяла завжди пригорнути дитятко і відчути, що вона в нас є".
Наразі дитина важить три з половиною кілограми і має зріст 51 сантиметр. Лікарка - репродуктологиня Анастасія Городецька центру, де робили запліднення, телефоном розповіла, що велику роль відіграє якість біоматеріалу до заморожування.
"Вирішальне значення має не тривалість зберігання, а якість біологічного матеріалу до заморожування, дотримання всіх стандартів кріозберігання.Це сучасний метод заморожування та довготривалого зберігання живих біологічних об'єктів (клітин, тканин, ембріонів) при наднизьких температурах. Це приклад того, як медицина може зберегти не лише біоматеріал, а допомогти здійснити мрію про батьківство навіть у найскладніших життєвих обставинах".
Експертка з репродуктивного права Катерина Москаленко розповіла, діти, зачаті та народжені після смерті одного з батьків, якщо вони були військовослужбовцями, також можуть розраховувати на грошову допомогу.
"Якщо вона народилась від 10 місяців з моменту його смерті. Тут матері доведеться отримувати рішення суду, в порядку окремого провадження встановлювати факт походження дитини від батька. І такі прецеденти в Україні вже є. Також судовою практикою неодноразово підкреслювалося, що дитина не може бути дискримінована у своїх правах незалежно від часу або її народження. Тому шанси на отримання такої допомоги є високими".
Дитині про батька та її історію потрібно розповідати поступово і все відповідно до віку. Але зробити це потрібно обов'язково, зазначила психологиня Інна Кукал.
"У цій історії найважливіші три речі — це образ батька через історію, фотографію, розмови, відсутність драматизму, брехні, а також поруч мама".
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
