Нестачі хліба на Хмельниччині та в Україні не буде, розповідає начальник обласного управління агропромислового розвитку та земельних відносин обласної військової адміністрації Олег Омелянюк. За його словами, вважати так дає вже намолочений урожай озимих та бобових. На сьогодні аграрії намолотили ранніх зернових і бобових мільйон 860 тисяч тонн, що майже на рівні минулого року, та жнива ще не завершились.
Аграрії області завершують хлібні жнива. Закінчують жнивувати й в північних районах Хмельниччини. В одному із підприємств на півночі області, де озиму пшеницю вирощують на чверті усіх посівних площ, мають різну урожайність на різних полях, — каже агроном Іван Перчук.
При середній урожайності в області майже 67 центнерів з гектара, що на два з половиною центнери більше, ніж торік, каже начальник обласного управління агропромислового розвитку та земельних відносин Олег Омелянюк. За його словами, господарства всіх форм власності намолотили ранніх зернових мільйон 860 тисяч тонн, а озимої пшениці – мільйон 328 тисяч тонн. Це трохи менше, ніж на цю пору у 2022 році, та збір урожаю ще триває.
"Звичайно, найважливіша культура – це озима пшениця, бо хліб хочуть їсти всі. Я думаю, поки що акумулювати всі зернові в себе на складах, сховищ поки що вистачає",— розповідає Олег Омелянюк.
З деяких полів господарства уже зібрали озиму пшеницю. Найвища урожайність — 103 центнери з гектара. Та попри таку урожайність, яка перевищує середню по області в півтора, а то й два рази, вирощувати пшеницю нерентабельно, – каже агроном.
"Ми цього року підрахували – вона рентабельності майже не має. Ціна на міндобрива підвищилась, а ціна на пшеницю зменшилась",— каже агроном Іван Перчук.
Порівняно з попереднім роком, подорожчали азотні мінеральні добрива, пальне, запчастини, зросла орендна плата за паї та зарплата працівників,— каже виконавчий директор агрофірми Володимир Бондарук.
"Пішов диспаритет цін. Всі затрати, які потрібні для вирощування сільськогосподарських культур, виросли в рази. Якщо брати по міндобриву — втричі виросли, порівняно з 2021 роком",— розповідає аграрій.
За його словами, собівартість вирощування тонни пшениці — шість з половиною тисяч гривень. А правлять за неї зараз на тисячу дешевше. Така ситуація через обстріли й блокування експорту українського зерна росіянами в усій Україні,— каже голова Всеукраїнської аграрної ради в області Ігор Гай.
"Майже відсутність реалізації, відсутність так званого зернового коридору, які спричинили сильне падіння цін на внутрішньому ринку України",— розповідає Ігор Гай.
Хоча собівартість вирощування пшениці значно перевищує ціну, яку за неї пропонують у цьому році, у господарстві не відмовляються вирощувати озиму пшеницю і наступними роками. Вона потрібна для сівозміни й для тваринництва.
"Ми дотримуємось сівозміни. Навіть якщо вона буде нам невигідна якимсь чином, нам потрібен попередник, хороший попередник під другі культури. Такі, як цукровий буряк, соя. Якщо ми не будемо дотримуватись сівозміни, то інші культури будуть падати в урожайності",— пояснює агроном.
"За паї теж пшеницею платимо та й загалом, продовольча безпека держави має бути",— каже виконавчий директор сільгосппідприємства Володимир Бондарук.
Зі слів виконавчого директора, збалансовувати прибутки й видатки цього року дозволяє тваринництво.
"Дійсно, тваринництво виручає. Тому що ціна на тваринницьку продукцію лишилась, я б навіть сказав, трошки піднялася порівняно з довоєнним часом. І це нам дає змогу покрити ті збитки, які є від пшениці",— каже Володимир Бондарук.
За його словами, за молоко екстракласу заготувачі правлять 14-15 гривень за літр. Його в середньому в день надоюють понад 10 тонн,— каже керуючий одним із чотирьох тваринних комплексів Іван Атаманюк.
"В нас кормова база хороша, вільний доступ до кормів",— каже Іван Атаманюк.
Тварин заводять в зали лише доїти. Доярка Тетяна каже, корови молока дають достатньо. А органіку з ферм переробляють на компост та вносять під сільгоспкультури, що дозволяє економити мінеральні добрива і не тільки задля заощадження грошей,— каже виконавчий директор.
"Органіка — це одна зі складових того, що ми дійсно зберігаємо землю, її родючі функції, її передамо майбутнім поколінням",— розповідає Володимир Бндарук.
За словами Ігоря Гая, попри диспаритет цін на пшеницю та іншу рослинницьку продукцію, великі підприємства зернові планують і надалі вирощувати.
"Надія про те, що буде реалізація і, відповідно, буде якийсь зиск з цієї культури, адже нам все одно треба годувати країну, хліб пекти, він має бути не турецький, не китайський, а має бути український",— каже Ігор Гай.
За його словами, наразі пшениці в Україні намолотили 12 з половиною мільйонів тонн, хоча урожайність цього року менша торішньої.
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.
