Перейти до основного змісту

Зменшення застави та обмеження прав: що каже захист Тетяни Крупи у суді

Захист колишньої очільниці Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи просить зменшити розмір застави на три мільйони гривень. Ці кошти внесло аграрне підприємство, якому вони потрібні для розвитку бізнесу. Також захисники заявляють про обмеження їхніх процесуальних прав під час судових засідань.

Про це Суспільному розповів захисник колишньої очільниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи Тарас Пошиванюк.

Колишня очільниця Хмельницької обласної МСЕК Тетяна Крупа пояснила, що гроші, внесені як застава, належать іншим людям, які позичили їх для цього. За її словами, три мільйони гривень внесло підприємство, якому потрібно повернути кошти для розвитку аграрного бізнесу.

«Застава — це кошти третіх людей, сільськогосподарських виробників, яким зараз треба зібрати урожай. У зв'язку з тим, що ціни на пальне виросли, сільськогосподарським виробникам непросто виживати в цій ситуації. Тому для розвитку їхнього підприємства і потрібні ці кошти», — пояснила Тетяна Крупа.

Захисник Тетяни Крупи Тарас Пошиванюк розповів, що адвокати подали клопотання про зменшення застави на три мільйони гривень. З його слів, ці кошти внесло підприємство, представники якого згодом звернулися до обвинуваченої з проханням повернути позику.

«Захист також просить суд переглянути розмір застави з огляду на положення Кримінального процесуального кодексу України — визначена сума не відповідає вимогам кодексу», — зазначив Тарас Пошиванюк.

Захисник Станіслав Пилюк заявив, що суд обмежує право сторони захисту на повноцінну участь у розгляді справи. Зокрема, за його словами, суддя самостійно визначає, які клопотання розглядати, а які залишати без розгляду, та не завжди дає адвокатам можливість обґрунтувати свою позицію.

«Також звернув увагу на умови участі захисників у засіданнях з укриття під час повітряних тривог. Невеликі приміщення та присутність інших учасників провадження ускладнюють роботу адвокатів», — пояснив Станіслав Пилюк.

Інший захисник колишньої очільниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи Тарас Пошиванюк зазначив, що двоє адвокатів уклали договори про надання правничої допомоги 11 вересня і не мали достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, які налічують понад 100 томів.

За словами адвоката Тараса Пошиванюка, сторона захисту подала близько п'яти-шести клопотань, частину з яких суд ще не розглянув.

Прокурор відмовився коментувати Суспільному справу, пояснивши, що сьогодні замінює колегу.

Нагадаємо, 21 вересня у Вищому антикорупційному суді відбулося перше підготовче Підготовче засідання — це початкова стадія судового процесу, під час якої суд перевіряє можливість призначення справи до судового розгляду по суті, уточнює вимоги сторін та визначає порядок доказування.засідання у кримінальній справі щодо колишньої очільниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи, а також її чоловіка Володимира і сина Олександра після того, як обвинувальний акт передали до ВАКС. Їх обвинувачують у незаконному збагаченні на 160 мільйонів гривень. Під час засідання захист подавав декілька клопотань, зокрема, про передачу справи до Хмельницького міськрайонного суду і відвід судді.

25 вересня у ВАКС відбувся розгляд клопотання захисту про відвід судді Дениса Коваленка. Його не задовільнили.

28 вересня в Апеляційній палаті ВАКС розглянули клопотання про передачу кримінальної справи до Хмельницького міськрайонного суду. Його не задовільнили.

29 вересня у ВАКС відбулося засідання, під час якого Володимиру та Олександру Крупам дозволили брати участь в наступному засіданні, перебуваючи за кордоном, в режимі відеоконференції. Крім того, вдруге було подано заяву про заміну судді.

1 жовтня ВАКС вдруге не задовольнив клопотання про зміну судді Дениса Коваленка, який веде кримінальну справу.

2 жовтня відбулось засідання, під час якого прокурор клопотав про продовження строку дії обов'язків для Тетяни Крупи, які вона мала виконувати після внесення застави сумою 20 мільйонів гривень до 7 жовтня. Суд пішов до нарадчої кімнати до 5 жовтня. Тоді суд всьоме продовжили строк дії обов'язків Тетяні Крупі на два місяці до 5 грудня.

Тетяна Крупа обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 20ч. 2 ст. 209. Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхомСанкція статті передбачаж покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.9 (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом), ч. 2 ст. 366-2ч. 2 ст. 366-2. Декларування недостовірної інформації.Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від 6000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 тисяч до 136 тисяч гривень) або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. (декларування недостовірної інформації) та ст. 368-5Стаття 368-5. Незаконне збагаченняСанкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (незаконне збагачення) Кримінального кодексу України (ККУ).

Чоловіка і сина Тетяни Крупи обвинувачуються у вчиненні таких кримінальних правопорушень: один — за ч. 5 ст. 27 Стаття 27. Види співучасників5. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення.і ч. 2 ст. 209 ККУ (пособництво у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом), інший — за ч. 2 ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації), за ч. 5 ст. 27 і ст. 368-5 (пособництво у незаконному збагаченні) ККУ.

Що відомо про справу Тетяни Крупи

4 жовтня 2024 року ДБР заявило про викриття на незаконному збагаченні керівниці Хмельницького обласного МСЕК Тетяни Крупи та її сина Олександра. Олександр обіймав керівну посаду у головному управлінні Пенсійного фонду на Хмельниччині.

НАЗК повідомило, що завершило перевірку декларації за 2022 рік Олександра Крупи. Виявили, що він задекларував недостовірні дані на понад 44 мільйони гривень. Щодо виявлених фактів склали висновки за ознаками статті 368-5 (незаконне збагачення) та ч. 1 ст. 366-2 (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації) ККУ та скерували їх до НАБУ.

Під час обшуків у сім'ї Крупи знайшли готівкою майже 6 млн доларів, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у шафах, шухлядах, нішах. 93 тисячі доларів і 2 тисячі євро знайшли у робочому кабінеті Крупи.

Правоохоронці виявили, що родині чиновників належать 30 об’єктів нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, 9 елітних авто, корпоративні права на 48 млн грн, готельно-ресторанний комплекс на майже 3 тис. метрів кв. в одному із парків Хмельницького. За кордоном — нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках — майже 2,3 млн доларів.

Всі ці статки вони не внесли до своїх щорічних декларацій.

7 жовтня 2024 року Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяни Крупі у вигляді тримання під вартою із заставою у 500 млн 1528 гривень.

Тетяну Крупу затримали за статтею 368-5 Кримінального кодексу України про незаконне збагачення. За даними слідчих, вона оформлювала фіктивну інвалідність чоловікам, які намагалися уникнути військової служби.

Згодом у ВАКС зазначили, що Тетяну Крупу, крім незаконного збагачення, підозрюють у декларуванні недостовірної інформації. Крупу утримували у київському слідчому ізоляторі.

16 жовтня справу передали в НАБУ. ВАКС наклав арешт на вилучені кошти Крупи.

Суд кілька разів продовжував тримання Крупи під вартою. З початкової суми застави у 500 мільйонів сума застави зменшилась до 20 млн грн.

4 вересня 2025 року суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) змінив Тетяні Крупі запобіжний захід. Замість тримання під вартою їй призначили заставу у розмірі 20 мільйонів гривень. Рішення пояснюється тим, що сукупний термін тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати 12 місяців. Суд визначив низку вимог, зокрема носіння електронного браслету.

Того ж дня, після 11 місяців перебування під вартою, Крупу випустили. За неї мали внести заставу упродовж п'яти днів, проте за цей термін цього не зробили.

Оберіть Суспільне Хмельницький в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах. Також слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.

Топ дня
Вибір редакції