Перейти до основного змісту

Справа Тетяни Крупи і її рідних: ВАКС відхилив клопотання захисту та оголосив перерву в засіданні

Доповнено

Сьогодні, 12 жовтня, у ВАКС відбулося підготовче засідання у справі колишньої очільниці Хмельницької обласної МСЕК Медико-соціальна експертна комісія.Тетяни Крупи, а також її чоловіка Володимира і сина Олександра. Суд відхилив прохання захисту про розгляд справи колегією суддівРозгляд справи колегією суддів в Україні здійснюється у складі трьох або більшої непарної кількості суддів (залежно від виду судочинства та складності справи)., а також надав учасникам час до 19 жовтня для письмового подання клопотань.

Про це повідомила кореспондентка Суспільного із зали суду.

За її словами, перше клопотання стосувалося розгляду справи колегією з трьох суддів. Його подали обвинувачена Тетяна Крупа та її захисниця Тетяна Костюк.

«Суд залишив клопотання без розгляду. Підставою стало те, що, за рішенням суду, у цій справі немає передбачених законом підстав для її розгляду колегією з трьох суддів, оскільки обвинувачення не стосується особливо тяжких злочинів».

Кореспондентка повідомила, друге питання стосувалося можливого укладення угоди про визнання винуватості.

«Суддя запитав у Тетяни Крупи, її сина Олександра та чоловіка Володимира, чи підписували вони таку угоду. Усі троє відповіли, що ні. Їм не пропонували укладати таку угоду. Захисники обвинувачених підтвердили цю інформацію».

Зі слів кореспондентки, захисник Пошиванюк подав клопотання про перенесення судового засідання, оскільки не має можливості долучитися до нього онлайн з укриття. Суддя залишив клопотання без розгляду. Перед цим суд надав усім учасникам можливість долучитися до засідання з укриття за допомогою судових електронних пристроїв і «Wi-Fi».

«Також учасники можуть використовувати власні технічні засоби для участі у відеоконференції. Раніше захисники, які долучалися до засідання з укриття, висловлювали невдоволення умовами перебування там. Зокрема, вони скаржилися на вентиляцію, а також якість відео- та аудіозв'язку. Наразі суд розглядає питання про продовження засідання без участі захисника Пошиванюка».

Кореспондентка повідомила, що адвокат Станіслав Пелюк в усному порядку просить відкласти засідання. Суд постановив продовжувати засідання.

Зі слів кореспондентки, суд встановив для всіх учасників кримінального провадження строк до 19 жовтня 2026 року, щоб вони письмово подали до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) заяви та клопотання щодо ухвалення рішень, передбачених частиною 3 статті 314 Стаття 314. Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або особи, яка перебуває в безпорадному стані, чи вагітної жінки, або якщо вони були пов'язані з введенням в організм іншої особи особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також якщо внаслідок таких дій настала смерть потерпілого, -караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.Кримінального процесуального кодексу України.

«Сторона захисту неодноразово подавала заяви та клопотання безпосередньо під час судових засідань, а іноді — після того, як суд уже розглядав порушені питання — це потребує додаткового часу та впливає на оперативність розгляду справи», — пояснив суддя Денис Коваленко.

Суддя зазначив, що врахував час вступу окремих захисників у справу та необхідність забезпечити права всіх учасників провадження. Він вважає, що встановленого строку достатньо для підготовки й подання відповідних документів. Суддя оголосив перерву в засіданні.

«Учасникам потрібно надати час для підготовки заяв і клопотань, а також врахувати умови, у яких захисники беруть участь у засіданні дистанційно з укриття. Умови в укритті не повністю відповідають можливостям, які має забезпечувати зал судових засідань для реалізації процесуальних прав», — пояснив суддя.

Водночас суддя Денис Коваленко зазначив, що учасники бачать і чують одне одного та можуть брати участь у засіданні через відеоконференцію. Наступне судове засідання призначили на 21 жовтня 2026 року.

Нагадаємо, 21 вересня у Вищому антикорупційному суді відбулося перше підготовче Підготовче засідання — це початкова стадія судового процесу, під час якої суд перевіряє можливість призначення справи до судового розгляду по суті, уточнює вимоги сторін та визначає порядок доказування.засідання у кримінальній справі щодо колишньої очільниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи, а також її чоловіка Володимира і сина Олександра після того, як обвинувальний акт передали до ВАКС. Їх обвинувачують у незаконному збагаченні на 160 мільйонів гривень. Під час засідання захист подавав декілька клопотань, зокрема, про передачу справи до Хмельницького міськрайонного суду і відвід судді.

25 вересня у ВАКС відбувся розгляд клопотання захисту про відвід судді Дениса Коваленка. Його не задовільнили.

28 вересня в Апеляційній палаті ВАКС розглянули клопотання про передачу кримінальної справи до Хмельницького міськрайонного суду. Його не задовільнили.

29 вересня у ВАКС відбулося засідання, під час якого Володимиру та Олександру Крупам дозволили брати участь в наступному засіданні, перебуваючи за кордоном, в режимі відеоконференції. Крім того, вдруге було подано заяву про заміну судді.

1 жовтня ВАКС вдруге не задовольнив клопотання про зміну судді Дениса Коваленка, який веде кримінальну справу.

2 жовтня відбулось засідання, під час якого прокурор клопотав про продовження строку дії обов'язків для Тетяни Крупи, які вона мала виконувати після внесення застави сумою 20 мільйонів гривень до 7 жовтня. Суд пішов до нарадчої кімнати до 5 жовтня. Тоді суд всьоме продовжили строк дії обов'язків Тетяні Крупі на два місяці до 5 грудня.

Тетяна Крупа обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209ч. 2 ст. 209. Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхомСанкція статті передбачаж покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом), ч. 2 ст. 366-2ч. 2 ст. 366-2. Декларування недостовірної інформації.Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від 6000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 тисяч до 136 тисяч гривень) або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. (декларування недостовірної інформації) та ст. 368-5Стаття 368-5. Незаконне збагаченняСанкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. (незаконне збагачення) Кримінального кодексу України (ККУ).

Чоловіка і сина Тетяни Крупи обвинувачуються у вчиненні таких кримінальних правопорушень: один — за ч. 5 ст. 27Стаття 27. Види співучасників5. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення. і ч. 2 ст. 209 ККУ (пособництво у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом), інший — за ч. 2 ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації), за ч. 5 ст. 27 і ст. 368-5 (пособництво у незаконному збагаченні) ККУ.

Що відомо про справу Тетяни Крупи

4 жовтня 2024 року ДБР заявило про викриття на незаконному збагаченні керівниці Хмельницького обласного МСЕК Тетяни Крупи та її сина Олександра. Олександр обіймав керівну посаду у головному управлінні Пенсійного фонду на Хмельниччині.

НАЗК повідомило, що завершило перевірку декларації за 2022 рік Олександра Крупи. Виявили, що він задекларував недостовірні дані на понад 44 мільйони гривень. Щодо виявлених фактів склали висновки за ознаками статті 368-5 (незаконне збагачення) та ч. 1 ст. 366-2 (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації) ККУ та скерували їх до НАБУ.

Під час обшуків у сім'ї Крупи знайшли готівкою майже 6 млн доларів, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у шафах, шухлядах, нішах. 93 тисячі доларів і 2 тисячі євро знайшли у робочому кабінеті Крупи.

Правоохоронці виявили, що родині чиновників належать 30 об’єктів нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, 9 елітних авто, корпоративні права на 48 млн грн, готельно-ресторанний комплекс на майже 3 тис. метрів кв. в одному із парків Хмельницького. За кордоном — нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках — майже 2,3 млн доларів.

Всі ці статки вони не внесли до своїх щорічних декларацій.

7 жовтня 2024 року Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяни Крупі у вигляді тримання під вартою із заставою у 500 млн 1528 гривень.

Тетяну Крупу затримали за статтею 368-5 Кримінального кодексу України про незаконне збагачення. За даними слідчих, вона оформлювала фіктивну інвалідність чоловікам, які намагалися уникнути військової служби.

Згодом у ВАКС зазначили, що Тетяну Крупу, крім незаконного збагачення, підозрюють у декларуванні недостовірної інформації. Крупу утримували у київському слідчому ізоляторі.

16 жовтня справу передали в НАБУ. ВАКС наклав арешт на вилучені кошти Крупи.

Суд кілька разів продовжував тримання Крупи під вартою. З початкової суми застави у 500 мільйонів сума застави зменшилась до 20 млн грн.

4 вересня 2025 року суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) змінив Тетяні Крупі запобіжний захід. Замість тримання під вартою їй призначили заставу у розмірі 20 мільйонів гривень. Рішення пояснюється тим, що сукупний термін тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати 12 місяців. Суд визначив низку вимог, зокрема носіння електронного браслету.

Того ж дня, після 11 місяців перебування під вартою, Крупу випустили. За неї мали внести заставу упродовж п'яти днів, проте за цей термін цього не зробили.

Оберіть Суспільне Хмельницький в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах. Також слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.

Топ дня
Вибір редакції