Птахівництво на Херсонщині зникло повністю. Свинарство скоротилось на 90 відсотків, поголів'я великої рогатої худоби — наполовину. Ті господарства, що залишились на правобережжі, працюють під обстрілами, без можливості випасати худобу через заміновані поля і з дефіцитом кормів. Про це розповів Суспільному директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення ХОДА Дмитро Юнусов. Розбираємось у тому, як сьогодні працює тваринництво на Херсонщині.
З тисяч свиней — до кількох десятків
На фермі у Херсонському районі зараз утримують близько тридцяти овець, стільки ж диких кабанів та вісім в'єтнамських свиней. Це те, що вдалось відновити за три роки після деокупації, розповідає працівник Микола Назаренко.
«Залишилось приміщення, сама площа, саме оце подвір'я, а так нічого ж не було. Все з нуля. Починалося з малої кількості. Два-три було в нас. Дві пари в'єтнамських, декілька штук було молодих, диких. І так само з вівцями», — каже він.
До повномасштабного вторгнення ця ферма спеціалізувалась на свинях і курях. Поголів'я рахувалось тисячами. Тепер стійла стоять майже порожніми, і навіть те, що є, складно продати.
«Раніше були приймальні пункти. І в крайньому випадку можна було вивезти навіть на ринок у Херсон чи в Миколаїв. А сьогодні вже дуже важко з цією реалізацією, можна сказати навіть неможливо», — розповідає Микола.
Випасати тварин теж неможливо — поля заміновані.
«Не кожен раз поїдеш на поле, допустимо, нарізати, накосити зеленої трави. Можна не приїхати», — каже він.
«Молнія» впала поруч із козами — і молоко не зменшилось»
Власниця козиної ферми Тетяна Страмнова показує вирву після влучання російського безпілотника — зовсім поруч із господарством.
«Місяць назад «Молнія» приземлилася. Йду косить, думаю, що воно? Там якісь запчастини валяються. А тоді ближче — там вирва. Викликали поліцію. А я почну косить, не дай Боже вибухне. Ну, нічого. І дивлюся, кози навіть не відреагували, ні молоко не зменшилось, нічого. Вони вже такі стійкі стали», — розповідає вона.
На фермі 44 кози, 20 із них дійні. Кожна має своє ім'я. З молока Тетяна виготовляє сири. Раніше їй допомагав чоловік, але у березні 2026 року він мобілізувався до ЗСУ, і череду довелось скоротити.
«Важче. Я сири варила, а він в мене на дійці був, він прибирав, він косив, він кормив. Залишила тільки дійних, тих, з ким не змогла розстатися, кого виняньчила на руках», — каже вона.
Були й інші втрати. Після підриву Каховської ГЕС у колодязній воді виявили миш'як — тварини почали хворіти. Ситуацію вдалось виправити лише після того, як благодійники провели централізоване водопостачання.
«Найбільша птахофабрика в Європі знищена на 100%»
Загальну картину для галузі описує директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення ХОДА Дмитро Юнусов.
«Якщо порівняти з довоєнним часом, то на території Херсонської області працювало 17 господарств, які займались тваринництвом офіційно. На сьогодні на правобережжі їх залишилось всього три», — каже він.
Офіційно в регіоні зараз налічується 500 голів великої рогатої худоби, з яких 300 — корови, та 3,5 тисячі свиней. Птахівництвом фермерські господарства офіційно не займаються.
«У нас була найбільша птахофабрика в Європі, яка налічувала 4 мільйони курей. Вона знищена на 100%», — зазначає Юнусов.
Перспективи визначає безпековий фактор.
«2025-2026 рік дуже складний у безпекових умовах. Якщо ситуація не зміниться, то, я думаю, в наступному році не буде жодної ферми, яка буде займатися коровами або свинями», — каже директор департаменту.
Він вважає, що про розвиток тваринництва наразі говорити рано. У поточних умовах намагаються хоча б зупинити скорочення та запобігти повному знищенню цієї галузі на правобережжі області.
Гранти і дотації
Господарства, що залишаються в регіоні, підтримують через державні та міжнародні програми. Державна дотація складає сім тисяч гривень на голову великої рогатої худоби та дві тисячі — на вівцю чи козу. У 2025 році 82 господарства отримали майже 2,5 мільйона гривень. Цьогорічна програма поки не профінансована.
Допомагають і міжнародні організації.
«Також більше допомоги наші домогосподарства отримують від міжнародних партнерів. "Mercy Corps" — організація, яка дає гранти до 5 000 доларів саме таким домогосподарствам, щоб вони могли або закупити корми, або відбудувати, відремонтувати тваринницькі приміщення, тварин купити ще. Також в нас реалізовувалась програма "ФAO", яка надавала ветеринарні препарати і корми для тварин», — пояснює чиновник.
Проте головна проблема — не лише гроші.
«Навіть ті господарства, які мають фахівців у цій галузі, не можуть відновитися, оскільки відсутні фінансові ресурси і залучити інвестиції або банківські кредити дуже складно на територіях Херсонської області, оскільки ми знаходимося в такій ризикованій зоні», — каже Юнусов.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram та YouTube.