Згенеровано з допомогою ШІ
Без електрики, без газу, без ліків та постачання продуктів, без транспортного сполучення. Чотири місяці місто на лівому березі Дніпра, навпроти Херсона, за інформацією голови Олешківської міської військової адміністрації, перебуває у блокаді. Ми зібрали свідчення очевидців, волонтерів, чиновників та військових, щоб розібратися, яка наразі ситуація в тимчасово окупованих Росією Олешках.
«Рятувати людей. Це громадяни України»
Надія — жителька Олешок. Їй разом з матір'ю вдалося виїхати 26 травня. Тоді, коли до міста заїхав автомобіль з продуктами. Ми змінили її ім'я з міркувань безпеки.
«З травня якісь продукти заїжджали, хоч і два рази на місяць, хоч щось привозили, продавали. Зрозуміло, що втричі, а то й в п'ять разів дорожче. А зараз з 26 травня по цей день в Олешки не завозили продукти», — розповідає вона.
Виїзд був небезпечним, каже Надія. Обабіч дороги стояли згорілі машини — ті, що намагалися завезти їжу і підірвалися на мінах.
«Бачили дрони і виходили, піднімали руки догори, щоб проїхати. Там неможливо проїхати, тому що обабіч дороги стоять згорілі машини, балони з газом розірвані. Після нас останні машини заїжджали з продовольством і підірвалися, і тому більше туди ніхто просто навіть не ризикує», — каже Надія.
До виїзду вона чотири роки жила без світла, понад рік — без газу. Квартир у місті практично не залишилося, каже жінка, багатоповерхівки зруйновані або непридатні до життя, є лише приватний сектор.
Зараз підтримує зв'язок зі знайомими лише через СМС.
«З 26 травня до цього дня в Олешки не завозили продукти. Ні кілограма борошна, ні кілограма овочів, нічого. Люди їдять «жирну травку», яка росла на городах, варять її і їдять», — розповідає жінка.
Офіційна назва рослини — «Портулак». Готують на «кабицях» — примітивних вогнищах, бо газу немає. Солі, за словами Надії, теж.
«Це гірше, ніж криза. Це пекло»
Евакуацією з Олешок займається ГО «Людяність». Волонтерка Естер Вратарьова відстежує ситуацію в місті. За даними кількох незалежних джерел Суспільного, у громаді може перебувати близько шести тисяч людей, в самих Олешках — близько двох тисяч. Дітей у громаді може бути понад 180.
Вратарьова пояснює, чому люди не виїхали раніше, і просить не стигматизувати тих, хто залишився.
«Їх одразу обрали живим щитом. Для того, щоб виїхати, потрібно було мати непогані гроші або знати про волонтерів. Знати про нашу діяльність можна лише завдяки сарафанному радіо, тому що там інформаційна блокада. До того ж, серед цих людей, які залишились, здебільшого старенькі, маломобільні і люди, які без документів», — пояснює вона.
«Після підриву ГЕС у багатьох людей, які вижили, затонуло майно. І серед цього всього — документи. Але для того, щоб зробити нові документи, відновити паспорти, як мінімум, потрібно було добратися за 60 км», — додає волонтерка.
Станом на зараз, каже Вратарьова, евакуювати людей з Олешок не вдається. Востаннє це зробили у травні. За її даними, у місті та навколишніх селах є поранені — інформацію про це їй передають місцеві жителі.
«І потрапити в лікарню теж неможливо, тому що не працює транспорт. У критичних ситуаціях дітей чи дорослих підвозять на садових тачках. Але лікарня теж зачиняється зараз, тому що пальне не підвозиться. Тому лікарня, на жаль, теж зачиняється, незважаючи на те, що за моїми даними там знаходиться біля 70 людей після мін у дуже-дуже важкому стані. Дуже неприємна історія з моргами. Морг в Олешках не працює, тому що дуже давно немає електрики», — розповідає вона.
Естер Вратарьова розповідає про родину, яка надіслала їй лист. Вони пишуть: зранку — прозорий суп без картоплі, ввечері — кілька ложок гречки. Запаси стрімко закінчуються.
«Це безпрецедентна ситуація навіть для повномасштабної війни. Повна блокада з голодом дуже нагадує поєднання Голодомору і Голокосту. Геноцид такого рівня, де людину не ставлять ні у що, де всім начхати, чи буде вона жити чи помре. І найстрашніше, що там є діти», — каже вона.
Що кажуть українські військові
Українські військові бачать з дронів, що відбувається в Олешках. Речник 30-го корпусу морської піхоти Павло Дрогаль підтверджує: цивільні там залишилися і ситуація важка.
«Там дійсно величезний дефіцит у продуктах харчування, в питній воді. Також нам відомі факти мародерства російськими окупаційними військами, а також те, що у самих росіян не вистачає продуктів харчування, у них великі проблеми із забезпеченням своїх підрозділів», — каже він.
Евакуація через Дніпро неможлива
Евакуація населення через Дніпро і підконтрольну Україні територію не розглядається, повідомила начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко. З моменту звільнення Херсона річка використовується як оборонний рубіж.
«Там скільки встановлено росіянами захисних бар'єрів — міни, різні перешкоди. Підійти до річки неможливо, не те щоб через неї пливти», — каже вона.
За словами Гасаненко, Україна займається питанням евакуації — зокрема, збиралися дані про дітей та маломобільних людей у громаді. Але забезпечити гуманітарний коридор має Росія.
«Ми підготовлені до евакуації. Але хочу наголосити, що які б заходи не пропонувалися міжнародними партнерами, українською владою — все має знайти згоду тієї сторони, яка контролює територію. Тобто нашими фактично загарбниками, ворогами. Без їхньої згоди жодна пропозиція не буде мати реалізації», — зазначає начальниця МВА.
Позиція Міжнародного комітету Червоного Хреста
Суспільне звернулося за коментарем до Міжнародного комітету Червоного Хреста. У відповідь нам повідомили, що МКЧХ залишається на зв'язку з органами влади і України, і Росії щодо гуманітарної ситуації в Олешках та потребує гарантій безпеки для евакуації мешканців міста.
«Ми будемо готові надати підтримку за запитом сторін, коли будуть забезпечені належні гарантії безпеки. Ми не можемо діяти без цього, оскільки це може піддати ще більшій небезпеці життя цивільного населення в Олешках», — заявила координаторка комунікацій делегації МКЧХ в Україні Захра Аль-Джанабі.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram та YouTube.
