Згенеровано з допомогою ШІ
«Вагани», «курдик», «чорнобаїти» — слова, притаманні південній херсонській говірці. Що вони означають, як змінився лексичний склад мовлення жителів Херсонщини за роки повномасштабного вторгнення та як виникла херсонська говірка — розбираємося у матеріалі.
«Тільки в нас»
Ольга Касьянова з Берислава збирає, систематизує і тлумачить слова та вирази, притаманні херсонському регіону. Цікавитися значенням почутих у побуті слів вона почала ще в юності.
«Мама говорила: "Якщо говориш, говори правильно". Бабуся говорила для мене неправильно. Я не розуміла, що вона говорить. Я перепитувала. Потім сусіди, потім знайомі. Записувала саме слово, потім що воно означає», — розповідає вона.
Деякі слова — суто херсонські. Наприклад, «вагани» — великий таз для господарських потреб, у якому «собаку миють, огірки замочують, перуть». А «курдик» — і взагалі унікальне.
«Мені здається, "курдика" ніде нема, тільки в нас. Можливо, ще Миколаївщина, Одещина, бо ми, все ж таки, поруч», — каже Ольга.
Окупація змусила зберігати
Активніше збирати матеріали Ольга почала у квітні 2022 року — під час тимчасової окупації Берислава. Тоді окупанти місцеву мову почали забороняти.
«Важливо стало саме тому, що нам забороняли говорити так, як ми звикли. І ми зрозуміли, що це не тільки слова — це частина дому, частина ідентичності, частина нашого побуту, який ми боялися дуже втратити, тому намагалися максимально зберегти», — говорить вона.
Тепер, коли війна розкидала херсонців по всій Україні і за її межами, рідне слово стало ще ціннішим.
«Війна нас розкидала по світу. І коли ти десь чуєш: "Вибачте, а в яку ціну синенькі?" — ти розумієш, і в тебе просто на обличчі розпливається посмішка», — каже Ольга.
Степовий діалект і його особливості
Мовознавиця Тамара Мандич — викладачка кафедри української і слов'янської філології та журналістики Херсонського державного університету — пояснює: те, що збирає Ольга Касьянова, є зразком місцевої говірки, яка належить до степового діалекту.
«Для нашої місцевості характерні усічення дієслів. Ми можемо казати "розказувать" замість "розказувати". Можемо замість "прямо" казати "прям". Є усічення, які науковці відносять саме до мовних особливостей південних говірок», — розповідає вона.
Деякі слова настільки вузькорегіональні, що навіть на Херсонщині не всі їх розуміють. Тамара Мандич родом із Генічеського району — і власним досвідом це підтверджує.
«Морква по-корейськи, так, як ми її знаємо, — "морковча". І коли я в Херсоні прийшла і замовила "морковчу", і на мене довго дивилися, то я зрозуміла, що я зараз сказала щось таке регіонально дуже вузьке», — сміється вона.
«Чорнобаїти» — нове слово з війни
Повномасштабне вторгнення збагатило мовлення херсонців новою лексикою — назвами озброєнь, військовими термінами. І навіть новими дієсловами.
«Найбільший інтерес викликає дієслово "чорнобаїти". Це слово, яке виникло вже за останні роки, утворено від нашої власної назви "Чорнобаївка" — закріплено нове значення: повторювати одну і ту ж помилку або діяти безрезультатно», — розповідає Мандич.
Змінилася і географія у свідомості людей.
«Ми почали говорити про лівий і правий береги. Раніше жителі Херсонщини принаймні не звертали увагу на такий географічний поділ, а зараз для нас словосполучення "лівий берег і правий берег" набули особливої актуальності», — зазначає мовознавиця.
Провести повноцінні мовні дослідження зараз неможливо — через бойові дії на правобережжі та тимчасову окупацію лівого берега Херсонщини.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp, Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube.
