Згенеровано з допомогою ШІ
Щоранку жителі Херсона перевіряють інформацію про рух безпілотників, прислухаються до неба і лише потім виходять з дому. Дорога на роботу у прифронтовому місті стала щоденним випробуванням.
Детектор дронів замість годинника
Директор КП «Парки Херсона» Володимир Циктор виходить з дому з детектором дронів і моніторить чати.
«Перед кожним виходом з дому ти моніториш Telegram-канали, різні можливі ресурси для того, щоб розуміти, яка на даний час обстановка в повітрі, і від цього вже відштовхуєшся — рухатись чи ні», — розповідає він.
Небезпека — не абстрактна. Одного разу Циктор зупинився, щоб висадити пасажира, і в цю мить дрон, який летів на його машину, промахнувся — і влучив в іншу.
«Люди були поранені від цього. Таких ситуацій — щодня. Ти щоденно розумієш, коли виїжджаєш на дорогу, що ти під можливою дроновою атакою», — каже він.
Щоб зменшити ризики, підприємство оптимізує роботу: співробітники виходять одразу на локацію, не їдуть зайвий раз через місто.
«Ми розуміємо, що сенсу їхати сюди немає, бо наражаємо на додатковий ризик. Люди виходять одразу на локацію, працюють з локації, туди підвозять інвентар», — пояснює директор.
Бронежилет і «Хувер»
Працівник «Парків Херсона» Сергій Сіроштан живе у «червоній зоні» міста і щодня їде на роботу власною автівкою.
«Я моніторю чати, вмикаю «Хувер»Пристрій для виявлення сигналів аналогового зв'язку FPV дронів, що працюють в діапазоні частот 820–1820 МГц та 4830–6030 МГц., одягаю бронежилет і їду», — коротко описує він свій ранок.
«Дуже багато дронів — і це найбільша небезпека сьогодні у Херсоні. Сьогодні що їздити на автомобілі, що їздити на громадському транспорті — небезпечно. Що так, що так, тому що атакують все», — додає він.
Водійка підприємства Наталія Бурова щодня розвозить колег — вранці, вдень і ввечері.
Працівниця Інна Ралюк розповідає, як мінімізує ризики пішки.
«Як виходити з дому — дивлюсь, де зараз дрон перебуває. Якщо десь поруч — стараюсь трішки затриматися, а як пролетів — то швидко під деревами», — каже вона.
«Дрони, дрони, дрони»
Громадський транспорт у Херсоні продовжує працювати. Щодня послугами КП «Херсонкомунтранссервіс» користуються близько 3 тисяч людей.
«Ситуація змінилась кардинально з тією кількістю дронів, яка зараз летить на місто. Щоденно, щогодинно. Дуже багато «прильотів» і по автобусах, і по тролейбусах. Але ми все одно працюємо», — каже директор підприємства Вадим Мельник.
Якщо пошкоджено контактну мережу — тролейбуси зупиняються і чекають ремонтні бригади. Маршрути змінюють в оперативному режимі.
Водій Максим Богдан працює на громадському транспорті у Херсоні майже 20 років. Каже, останні місяці — найважчі.
«Останні кілька місяців зовсім важко стало працювати. Майже кожен день дронові атаки: на цивільний транспорт, на автобуси. Люди все обережніші і менше стали їздити, тому що життя — одне і хочеться додому прийти цілим. Але працюємо. Підтримуємо ритм. Якось потрібно підтримувати місто, тому що якщо ми здамося — місто стане», — каже він.
Більшість пасажирів намагається вирішити справи якнайраніше.
«Намагаються зранку швиденько — на роботу, за продуктами на ринки — і по домах. Тому що дрони, дрони, дрони», — підсумовує Максим.
На самокаті — бо чути дрони
Адміністраторка громадського центру Херсонської обласної організації Товариства Червоного Хреста Ксенія Мерзла відмовилась від маршруток і їздить на роботу електросамокатом.
«Він їде тільки 25 кілометрів на годину максимум. Але це краще, ніж на маршрутці, як на мене. Я дивлюсь один з каналів, там де пишеться, на якій вулиці дрон — і тоді їду. І, як на мене, нормально самокатом, бо чути дрони», — пояснює вона.
Уникнути небезпеки повністю не вдається.
«Це я за містом потрапила під дрон — він «повис» і чекав на мене. Але мені тоді пощастило. Під артилерійський обстріл так само потрапляла. Це вже звично, мені здається, для всіх в Херсоні», — каже Ксенія.
Їхати, попри все, її спонукає усвідомлення відповідальності.
«Якщо я поїду, інші люди поїдуть — не буде кому допомагати тим, хто тут залишається. Тут все одно залишаться літні люди, люди з інвалідністю, деякі сім'ї з дітьми», — пояснює вона.
Пішки — і не запізнилась
Бариста Дарія Замятіна ходить на роботу пішки — 30-40 хвилин щоранку о шостій.
«Я добираюсь пішки, тому що дуже рано. Громадський транспорт ще не їздить, таксі — це розкіш для мене. Через ситуацію з дронами — дуже небезпечно і ми ходимо пішки», — розповідає вона.
Одного ранку Дарія затрималась вдома на п'ять хвилин і побачила у небо дрон на висоті десяти метрів.
«Я почекала 10 хвилин. Було чути вибух. Я почала йти, бо все ж потрібно на роботу. Але хвилин 15 я чула дуже багато вибухів. Це було страшно. Все закінчилось дуже швидко. І я дійшла до роботи. Не запізнилась — прийшла як завжди», — розповідає вона.
Попри все — Дарія каже, що не збирається кидати роботу.
«Я все ще "горю" цією професією. Дуже теплі відносини між собою у колег і з клієнтами — і це допомагає», — каже вона.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram та YouTube.
