Повідомлення про загибель захисників України на війні надходять з громад Харківської області, університетів та інших навчальних закладів. У березні 2025 року стало відомо про прощання з 72 героями. Список, наведений у матеріалі Суспільного, не є повним.
Віталій Лофицький
38-річного сапера Віталія Лофицького, полеглого 18 березня поблизу Кохівки на Дніпропетровщині, поховали у Богодухівській громаді.
Родом із Краснопілля Сумської області, він не зміг знайти спочинку на малій батьківщині через активні бойові дії. Віталія поховано з військовими почестями на Алеї Слави Богодухівського кладовища. У захисника залишилися батьки, дві доньки, сестра…
Сергій Красніков
8 березня на Алеї Слави Семенського кладовища у Дергачівській громаді попрощалися з 34-річним Сергієм Красніковим. Чоловік помер під час лікування у Києві 5 березня.
Військовий був молодшим сержантом Головного управління розвідки Міністерства оборони. Він служив з січня 2023 року.
До війни працював у будівельній сфері. У вільний час чоловік обожнював займатися музикою, писав та виконував пісні.
У полеглого залишились батько Олександр, мати Ольга, сестра та племінники.
Микола Верещак
23 березня у селі Павлівці на Харківщині попрощалися з Миколою Верещаком. 30-річний чоловік поліг 18 березня при виконанні бойового завдання в районі Диліївки Краматорського району Донецької області.
Про втрату повідомили у Кегичівській громаді.
Руслан Павлік
У Люботинській громаді повідомили про втрату: 16 березня 2022 року у боях біля села Кам’янки Ізюмського району загинув Руслан Павлік.
У перші дні повномасштабного вторгнення російської армії в Україну Руслан пішов добровольцем у лави Збройних Сил і мужньо захищав Україну в 90-му окремому батальйоні десантно-штурмових військ.
У листопаді 2023 року військового посмертно нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
Олег Бутенко
16 березня 2025 року зупинилося серце штаб-сержанта, командира мінометного розрахунку Олега Борисовича Бутенка, повідомили у Великобурлуцькій громаді. На захисті України Бутенко був з 2024 року, ніс службу у 151-й окремій механізованій бригаді.
"Олег Бутенко мав військовий досвід. Після строкової служби, на яку був призваний у 1997 році, став на захист державного кордону України до лав Харківського прикордонного загону Вільхуватського відділку. Солдат-стрілець, закінчивши школу прапорщиків, став помічником начальника застави. Коли російські війська розпалили війну на сході України, Олег у березні 2014 року був мобілізований в зону АТО. У складі Луганського прикордонного загону ніс службу на кордоні з Ростовською областю. Там став очевидцем початку ворожої агресії і перших кровопролитних сутичок", — сказано у повідомленні.
Командир мінометного розрахунку брав участь у важких боях на гарячому Покровському напрямку, захищав Харківщину.
Серце захисника зупинилося під час перебування на позиціях на Куп’янському напрямку.
Валентин Шостацький
7 березня 2025 року минають роковини, відколи Валентин Шостацький з Наталинської громади поліг на війні. Чоловік жив у селі Добренькому, про його загибель повідомили у громаді.
Юрій Дирявий
29 березня у селі Добренькому Наталинської громади попрощалися з 43-річним Юрієм Дирявим. Про втрату повідомили у громаді.
Олександр Євсюк
26 березня поблизу населеного пункту Ямпіль на Донеччині загинув солдат Олександр Євсюк, повідомили у Роганській селищній раді.
Олександр був 1976 року народження. Служив за контрактом з жовтня 2021 року.
Поховають загиблого захисника у селищі Докучаєвське на Харківщині 31 березня.
Дмитро Купріянов
18 березня 2025 року минає три роки з дня загибелі Дмитра Купріянова з Пролісного (колишнього Чкаловського) при обороні Харкова у 2022 році. 32-річний чоловік служив у роті патрульної служби поліції особливого призначення "Схід" у Харківській області.
Нагороджений орденом "За мужність" (посмерно).
Олександр Макаренко
Житель Пролісного (колишнє Чкаловське) Олександр Макаренко поліг 20 березня 2022 року на бойовому завданні під час захисту Київщини. Чоловіку було 28 років.
Олександр служив з 2015 року, його призвали на строкову службу до Національної Гвардії. Військовий брав участь у бойових операціях на території Донецької області. У 2021 році пройшов відбір і став працівником Центру Спеціальних Операцій "А" СБУ.
Односельці пам’ятають Олександра, як цілеспрямованого і товариського юнака. Він займався спортом, рукопашним боєм, вокраутом, паркуром. Був дуже турботливим сином. Весь вільний час проводив з родиною. Був люблячим чоловіком для дружини Наталії та татусем для маленького Богданчика.
Посмертно Олександра Макаренка відзначили званням Героя України і орденом "Золота Зірка". У пам’ять про загиблого у Пролісному назвали вулицю його ім’ям.
Павло Докунін
Старший сержант Павло Докунін з Первомайської громади поліг у бою поблизу Волновахи Донецької області 20 квітня 2022 року. Про втрату 18 березня повідомив очільник громади Микола Бакшеєв.
53-річний чоловік у цивільному житті працював у колгоспі. У 1990-х два роки служив у армії.
Після повернення з армії Павло Іванович знову повернувся до роботи у колгоспі, де продовжував сумлінно працювати на благо рідного краю. Він одружився та став люблячим батьком двох синів.
Після початку повномасштабної війни Докунін долучився до війська 2 березня 2022 року. Він служив командиром мотопіхотного відділення 53-ї окремої механізованої бригади.
Олег Спирідонов
У Слобожанській громаді попрощалися з військовим Олегом Спирідоновим. Чоловік загинув 19 лютого: він не дожив місяць до свого 33-річчя 22 березня.
Федір Фокін
53-річний Федір Фокін загинув 11 лютого в районі Роботиного Запорізької області, повідомили в Близнюківській громаді.
"Федір Фокін народився і жив у Новотроїцькому Новонадеждинського округу. Потім — на Донеччині, у 2014 році чоловік повернувся на Близнюківщину, вже до Лукашівки. Односельці згадують полеглого як гарну та щиру людину, чоловіка, який надзвичайно любив свою родину", — йдеться у повідомленні.
Чоловік доєднався до ЗСУ у березні 2023 року.
У загиблого військового залишилися мати, дві сестри, брат та шестеро дітей.
Сергій Гончаров
Сергій Гончаров загинув 20 березня поблизу села Малинівки Покровського району на Донеччині, повідомили в Близнюківській громаді.
"Наш земляк у мирному житті працював водієм молоковоза, у війську також був водієм, але вже кулеметного взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону", — йдеться у повідомленні.
Чоловік служив у 142 окремій механізованій бригаді.
Сергію Гончарову було 37 років. У нього залишилися мати, дружина та двоє дітей.
Анатолій Сидоренко
5 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Желанному на Донеччині загинув Анатолій Сидоренко, повідомили в Берестинській міськраді.
Анатолій Сидоренко мешкав у Зорянському старостинському окрузі. Служив у військовій частині А4941.
Поховали загиблого захисника 22 березня у селі Зоряному. Йому було 57 років.
Михайло Слободян
20 березня на Курщині внаслідок артилерійського обстрілу загинув 43-річний Михайло Слободян, повідомили в Чугуївській міській раді.
"Михайло народився в селі Залісся, що на Чортківщині. Строкову службу проходив у Чугуєві, після чого уклав контракт із ЗСУ. Тут одружився і проживав з сім'єю", — йдеться у повідомленні.
На військову службу Михайла Слободяна призвали у вересні 2024 року. Він служив гранатометником аеромобільного батальйону 95-ої окремої десантно-штурмової бригади.
Поховали загиблого військового 26 березня у Чугуєві на Алеї пам’яті. У нього залишилися матір, дружина, донька та син.
Олег Ходячий
21 березня на бойовому завданні на Донеччині внаслідок російського обстрілу загинув Олег Ходячий. Чоловік був уродженцем Приколотного, про його загибель повідомили у Вільхуватській громаді.
Олександр Поліщук
11 березня біля Серебрянки Бахмутського району на Донеччині на бойовому завданні поліг 52-річний Олександр Поліщук з Олексіївської громади. Про втрату повідомили у громаді.
Військовий служив стрільцем-санітаром у 1-му стрілецькому батальйоні 53-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
У загиблого лишилася дружина Лілія.
Дмитро Келєберда
1 березня внаслідок ракетного удару поблизу одного із населених пунктів Дніпропетровської області загинув 35-річний Дмитро Келєберда, повідомили у Люботинській міській раді.
Дмитро доєднався до лав ЗСУ в жовтні 2023 року.
Віталій Сєрий
Загинув житель Старосалтівської громади Віталій Сєрий, повідомили у Старосалтівській селищній військовій адміністрації.
Військовослужбовця поховають 27 березня на кладовищі №18 у Харкові.
Михайло Максимів
Михайло Максимів загинув 22 березня на Донецькому напрямку, повідомили в Катеринівському ліцеї Лозівської міськради.
У загиблого захисника залишилися дружина та дві доньки, які зараз проживають в Харкові.
Іван Грищенко
21-річний Іван Грищенко загинув 29 травня 2024 року в районі населеного пункту Георгіївка на Донеччині, повідомили в Краснокутській селищній раді.
Він служив старшим стрільцем у військовій частині А4350.
Іван Грищенко вважався зниклим безвісти. Його особу підтвердили за результатами тесту ДНК.
Вадим Воловик
39-річний Вадим Воловик загинув 22 лютого поблизу Синьківки Куп'янського району внаслідок мінометного обстрілу під час евакуації побратимів, повідомили у Великобурлуцькій селищній раді.
"Понад десять років працював електромонтером на радіотелевізійній станції РТС-5 у Великому Бурлуку. Він був фаховим зв’язківцем. В період окупації Великобурлуцької громади російськими військами, продовжував тримати зв’язок, щоб жителі Великобурлуцької та сусідньої Вільхуватської громади мали можливість слухати радіо та дивитися українське телебачення", — йдеться у повідомленні.
Чоловік доєднався до лав ЗСУ у липні 2024 року. Служив стрільцем-снайпером 30-ї механізованої бригади.
Сергій Чернігін
47-річний Сергій Чернігін загинув 10 березня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Гуєво Курської області, повідомили в Балаклійській міській раді.
"Сергій закінчив Балаклійську школу №4 та навчався в Савинському професійно-технічному училищі. У вересні 2024 року став на захист України та відважно боровся на Донецькому й Курському напрямках", — йдеться у повідомленні.
Сергій Чернігін служив стрільцем у спеціалізованому батальйоні "Шквал".
У загиблого захисника залишилися донька та батько.
Поховали Сергія 25 березня.
Денис Мандич
Денис Мандич помер 21 березня після тривалого лікування тяжкого поранення, повідомили у Валківській міській раді.
Денис Мандич народився в грузинському селі Земо-Кеді Кахетинського краю. З 1993 року мешкав в селі Заміське Валківського району. Працював слюсарем тракторної бригади в місцевому ПСП "Зоря". Потім — водієм одного з приватних підприємств у Харкові.
"У серпні 2022 року вступив до лав Збройних Сил України. Разом з побратимами брав участь у найжорсткіших боях на території Донецької області: Зайцеве, Бахмут, Авдіївка, Нью-Йорк, Серебрянка. За бойову звитягу, хоробрість, патріотичний дух і бездоганне виконання поставлених військових цілей у 2024 році був нагороджений відзнакою "За службу державі", а в березні 2025-го — медаллю "За незламність духу", — повідомили у міськраді.
У жовтні 2024 року Денис Мандич зазнав тяжкого поранення у бою неподалік Серебрянського лісу. Весь цей час він проходив складне лікування.
Сергій Ломако
17 березня на Сумщині загинув 35-річний Сергій Ломако, повідомили в Чугуївській міській раді.
Чоловік народився 12 липня 1989 року в Чугуєві.
"Навчався в школі №4, потім отримав професію мисливствознавця у Чугуєво-Бабчанському лісовому фаховому коледжі. Після навчання деякий час служив у 92 ОМБр", — йдеться у повідомленні.
До лав ЗСУ Сергій Ломако доєднався у 2022 році. Служив у другому самохідно-артилерійському дивізіоні першої окремої танкової Сіверської бригади.
Загиблого військового поховали 21 березня у Чугуєві на Алеї пам’яті.
Владислав Леусенко
Унаслідок влучання російського FPV-дрона в селищі Удачне на Донеччині 18 березня загинув 25-річний військовий із Лозової Владислав Леусенко, повідомили у Лозівській міськраді.
Владислав Леусенко народився 13 червня 1999 року, навчався у Лозівських ліцеях №3 та №4. Закінчив Лозівське професійне училище та здобув професії плиточника-облицювальника та маляра-штукатура. Владислав Леусенко — випускник Національної академії Національної гвардії у військовому званні "лейтенант".
Після повномасштабного вторгнення воїн захищав країну у складі 3-ої бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана "Спартан".
Олександр Буланний
Олександр Буланний поліг на війні 20 березня. Про втрату повідомила Безлюдівська громада. Захиснику було 47 років.
Володимир Петлиця
14 березня на Луганщині поліг 40-річний Володимир Петлиця. Він був жителем Люботинської громади.
На захист України Петлиця став у червні 2024 року, служив кулеметником взводу вогневої підтримки.
Євгеній Руденко
42-річний Євгеній Руденко загинув 3 березня поблизу села Іванівки Куп'янського району, виконуючи бойове завдання, повідомили у Лозівській громаді.
"Його шлях – це історія звичайного українця, який любив свою землю, працював, будував життя, мріяв про майбутнє. Але коли прийшла війна, він не вагаючись став на захист України. (...) Робота, родина, щоденні турботи – життя прийшло своїм шляхом. Пройшовши строкову службу в армії, він загартувався, навчився долати труднощі, бути сильним", — йдеться у повідомленні.
Останнім часом працював на Павлоградському АЗК. Та коли ворог прийшов на нашу землю, Євгеній, не вагаючись, став на її захист. Стрілець-помічник гранатометника, солдат військової частини А4891 – він був тим, хто стояв на передовій у боротьбі за рідну Харківщину.
У захисника лишилася мама, дві сестри та племінники.
Тарас Денисюк
24 березня у Кегичівській громаді простилися з 36-річним Тарасом Денисюком. Військовий загинув 20 березня на бойовому завданні у районі Юнаківки Сумської області. Про втрату повідомили у громаді.
Назар Хвостик
Назар Хвостик служив у лавах ЗСУ з 2020 року, , здобув звання головного сержанта-командира гармати артилерійської батареї парашутно-десантного батальйону.
"Його бойовий шлях проліг через найгарячіші точки фронту — Донецьку, Луганську та Харківську області, де він демонстрував незламну волю, силу та відвагу. У 2023 році Назар створив власну сім'ю, одружившись, а у 2024 році їхня родина поповнилася сином", — розповідають у Балаклійській МВА.
17 березня Назар Хвостик поліг на Донеччині. 22 березня з Назаром простилися у Вербівці. У захисника лишилися батько, мати, дружина та маленький син.
Тімур Поляков
Тімур Поляков поліг у бою 5 березня. Він був випускником Гуманітарно-правового факультету ХАІ 2024 року, повідомили у виші.
Поляков 2022 по 2023 рік проходив військову службу в Національній гвардії України. З 2023 по 2025 рік служив у ЗСУ командиром танкового взводу танкової роти військової частини А7788.
"Був зразковим військовослужбовцем, справжнім командиром, гідним офіцером. Отримав первинне офіцерське звання — «молодший лейтенант». Мріяв про більше, не боявся відповідальності. Брав участь у бойових діях на Запорізькому та Сумському напрямках", — сказано у повідомленні.
До 22-го дня народження захисник не дожив місяць.
Роман Кравченко
39-річний поліцейський Роман Кравченко, який виконував бойові завдання на Харківському напрямку у складі зведеного загону поліції, загинув 17 березня через російський обстріл РСЗВ та скидів з дронів, повідомили у поліції регіону.
Роман працював у поліції майже 12 років. У правоохоронця лишилася 15-річна донька, 11-річний син, дружина та мати.
Олексій Кудрявцев
42-річний Олексій Кудрявцев помер у лікарні після поранень, який зазнав під час виконання бойового завдання поблизу Торецька, повідомили у Малинівській громаді.
"Віктор був мобілізований до лав ЗСУ. Після навчання він отримав спеціальність стрілець-снайпер. "Дикий", — саме під таким позивним Віктор захищав рідну землю. Рідні загиблого говорять, що свою мрію він так і не встиг втілити в життя. Бажав він лише мати свій куточок — власний будинок, де б збиралися друзі й рідні, де вечорами можна було б дивитись на зорі та мріяти. "Дикий" дуже любив рибалити і байдуже, чи це було літо, чи зима. А взагалі, він був дуже життєрадісним, добрим та сміливим", — йдеться у повідомленні.
Сергій Хоменко
45-річний Сергій Хоменко був родом із села Височинівка. У цивільному житті майже 25 років пропрацював у лісовому господарстві.
Сергій Хоменко боронив Україну з січня 2023 року, служив старшим механіком.
8 березня 2023 року під час боїв поблизу населеного пункту Водяне Донецької області Хоменко загинув, повідомили у Зміївській міській раді. 16 березня 2025 року з захисником простилися у Змієві.
Ігор Грітчин
Ігор Грітчин загинув 6 березня 2024 року в бою поблизу н.п. Тоненьке Покровського району. Він служив гранатометником.
"Родом Ігор із селища Зідьки. Навчався у Зідьківській школі, після закінчення якої отримав спеціальність кранівника у харківському училищі. У мирному житті працював на будівництві", — розказали про захисника у Зміївській міській раді.
Олексій Ільяков
Олексій Ільяков був жителем Кочетка з 2019 року, про його загибель на війні у селищі повідомили 19 березня.
"З 2020 року доєднався до Сухопутних військ ЗСУ. У 2023 вступив добровольцем до 116 ОМБр. Захисник постійно прагнув удосконалюватися у військовій справі, підтримував моральний дух у підрозділі та мужньо долав усі труднощі. Олексій до останнього подиху залишався вірним сином України, відважно протистоячи загарбнику, що намагається знищити наш народ", — сказано у повідомленні.
Загинув Олексій Ільяков 17 березня 2025 року в Куп'янському районі. У захисника залишилися дружина.
Владислав Кузніченко
24-річний Владислав Кузніченко був начальником відділення повітряної розвідки. До вторгнення РФ закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ, працював інспектором прикордонної служби, розповідають у Великобурлуцькій громаді.
"Молодший сержант Владислав Кузніченко, який того ранку (24 лютого 2022 року — ред.) ніс чергування на пункті Мілове, зумів з побратимами вийти з оточення і разом із начальником відділу дістатися до Куп’янська, де прикордонники виконували поставлені завдання. На початку березня взяв участь в операції із виведення побратимів з окупованого міста і продовжив нести службу і захищати Українську державу", — сказано у повідомленні.
20 лютого 2025 року Владислав одружився. Через 2,5 місяці на світ мав з’явитися син, якому вже вибрали з дружиною ім’я — Ярослав.
7 березня Владислав Кузніченко загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині. 14 березня з захисником простилися у Харкові.
Денис Абрамов
Денис Абрамов став на захист України у травні 2022 року, у цивільному житті працював на Харківському підшипниковому заводі, повідомили у Валківській громаді 20 березня.
Абрамов воював на території Донецької, Луганської областей та Харківщині. 8 лютого він поліг у районі населеного пункту Піщане Куп’янського району.
"За рішенням рідних поховають воїна у Костеві, на Валківщині, де навіки спочив його тато", — сказано у повідомленні.
У захисника лишилися дружина та син.
Андрій Павлоцький
Андрій народився у селі Миколаївка на Лозівщині. На початку вторгнення РФ він став на захист України. За даними Лозівської громади, служив механіком-водієм. Поліг 15 березня в районі Дворічної.
"Створив гарну родину та разом із дружиною Наталею виростили двох дітей — доньку Світлану та сина Владислава. Друзі та односельці пам’ятають Андрія товариською, чесною й світлою людиною. Був відповідальним, безвідмовним, працьовитим, завжди міг прийти на допомогу", — сказано у повідомленні.
Євгеній Козирєв
Військовослужбовець 3-ї бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана Євгеній Козирєв загинув 31 січня 2024 року під час виконання бойового завдання на північній околиці Новопрокопівки Запорізької області, повідомив керівник Пісочинської громади Олег Чернобай.
"Я знав Євгенія особисто. Добрий, щирий, життєрадісний, завжди готовий прийти на допомогу. Він залишиться в нашій пам'яті як приклад відваги, самопожертви та безмежної любові до рідної землі. Його подвиг не забудемо ніколи", — написав Чернобай.
Андрій Кульбачний
38-річний Андрій Кульбачник загинув під час виконання бойового завдання 2 березня, повідомили у Мереф'янській громаді.
Попрощалися із захисником 7 березня на Алеї Героїв.
Юрій Болобан
Житель Мереф'янської громади Юрій Болобан загинув 25 лютого, повідомили у громаді.
Захисника поховали у селищі Тимченках 3 березня.
Олексій Білогуров
На війні проти Росії загинув 36-річний Олексій Білогуров, повідомили у Мереф'янській громаді.
Прощання із захисником відбулося 18 березня.
Михайло Пилипенко
18 березня на Алеї Слави у Харкові поховали 48-річного Михайла Пилипенка. Чоловік поліг внаслідок російського артобстрілу.на бойовому завданні 15 березня у районі Ковалів Богодухівського району, повідомили у Південній міській громаді.
Старший солдат служив інспектором прикордонної служби другої категорії-водієм у Харківському прикордонному загоні з травня 2022 року.
Нагороджений медалями "За захист міста-героя Харків" і "За сприяння Збройним Силам України".
Юрій Черняк
Військовослужбовець Берестинського ТрО Юрій Черняк загинув 15 березня, повідомили в Берестинській районній державній адміністрації.
"З перших днів повномасштабної війни та до останнього подиху він мужньо обороняв Батьківщину від окупантів", — йдеться у повідомленні.
Загиблий військовослужбовець був 1993 року народження.
Артем Алдашков
13 березня під час виконання бойового завдання загинув військовослужбовець 113 окремої бригади ТрО Артем Алдашков, повідомили в Берестинській районній державній адміністрації.
"Алдарік" — був легендарною людиною, справжнім професіоналом своєї справи та відважним воїном, служив в роті ударних безпілотних авіаційних комплексів. Він ліквідував чимало російської техніки та живої сили. Побратими його називають одним з кращих пілотів FPV-дрона, з усіх кого їм довелось зустрічати", — йдеться у повідомленні.
Загиблий військовослужбовець був 1989 року народження. Він три роки служив в ЗСУ.
Вячеслав Саприкін
Вячеслав Саприкін загинув 12 березня у населеному пункті Багатир Донецької області, повідомили в Олексіївській сільській територіальній громаді.
Володимир Власов
8 березня в районі Малої Шапківки на Куп'янщині загинув 40-річний Володимир Власов, повідомили в Лозівській міській раді.
Чоловік народився 20 жовтня 1984 року в місті Селидове на Донеччині. У 1991-2002 роках навчався у Павлівській ЗОШ І-III ступенів.
"Всі вчителі школи тепло згадують про Володю. Він запам'ятався скромним, уважним, вихованим, розумним хлопчиною. Гарно співав, брав участь у художній самодіяльності", — йдеться у повідомленні.
Володимир закінчив Слов'янське авіаційно-технічне училище цивільної авіації й отримав спеціальність технік-електрик з освітлення злітно-посадкових смуг.
У 2023 році мобілізувався до ЗСУ, був командиром взводу розвідувальної роти військової частини А4941.
Чоловік мав кохану дівчину, з якою планував створити родину.
Богдан Яковлев
11 березня внаслідок загострення легеневого захворювання помер військовий Богдан Яковлев, повідомили в Сахновщинській громаді.
Поховали чоловіка 14 березня у селищі Сахновщина. Йому було 30 років.
Олексій Козар
21 лютого під час бойових дій під Курськом загинув 39-річний Олексій Козар, повідомили у Люботинській міськраді.
Чоловік став до лав ЗСУ у вересні 2022 року. Служив старшим стрільцем-оператором.
Олег Мацан
6 лютого на Покровському напрямку загинув 29-річний молодший лейтенант Олег Мацан з Великобурлуцької громади. З чоловіком попрощалися 14 лютого в Харкові на Алеї Слави кладовища №18, повідомили у громаді.
Військовий служив командиром інженерно-саперного взводу 3-ї бригади оперативного призначення НГУ.
Із січня 2025 року військовослужбовець перебував на гарячому Покровському напрямку. Олег Мацан загинув під час слідування до точки виконання бойового (спеціального) завдання з встановлення мінно-вибухових інженерних загороджень поблизу Удачного Покровського району Донецької області.
Чоловік служив у війську з 2018 року: разом старшим братом вони стали строковиками, потім — підписали контракт на військову службу в ЗСУ.
"Після повернення в частину пліч-о-пліч з братом продовжив вишкіл у навчальному центрі та подальшу службу. Контракт зі Збройними Силами добігав завершення 26 липня 2022 року. Початок великої війни скорегував дату", — сказано в повідомленні.
Від ранку 24 лютого старший сержант Олег Мацан з групою військовослужбовців був задіяний у будівництві бліндажів та окопів біля кільцевої дороги Харкова. Земляні роботи за допомогою екскаватора вели з боку Білгородського шосе під вогнем ворожої авіації. За наказом начальника інженерної служби, у визначених місцях на території частини він встановив наземні мінні загородження, на випадок, якщо росіянам вдасться прорватися. Старший сержант виконував покладені на нього обов’язки на території військового містечка декілька місяців, а влітку разом із групою розпочав підготовку до Харківської операції.
Восени 2024 року Олег Мацан отримав офіцерське звання і став командиром взводу. За роки служби його відзначили нагородами:
- медаллю "Операція об’єднаних сил. За звитягу і вірність";
- відзнакою Президента України "За оборону України";
- медаллю "За військову службу Україні";
- нагрудний знак "За доблесну службу" Національної Гвардії України.
У захисника залишилися батьки, дружина, трирічний син, одинадцятимісячна донечка, брат.
Олександр Надточий
17 лютого в районі Махновки Курської області РФ поліг солдат Олександр Надточий з Пісочинської громади. Чоловік служив у 3-1 батальйонно-тактичній групі 80-ї ОДШБр, яка у 2023 році стала кістяком новосформованої 82-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Про втрату повідомив селищний голова Олег Чернобай.
Олександр Сергійович проявив стійкість і мужність, залишаючись вірним присязі та обов’язку перед народом. Він воював за нашу державу, за її майбутнє, за кожного з нас.
Олександр Циганков
Олександр Циганков був молодшим сержантом та командиром підрозділу. 8 березня він поліг під час виконання бойового завдання поблизу Стариці Вовчанської громади, потрапивши під обстріл з танка.
Олександр Циганков був жителем Макарового Золочівської громади. У цивільному житті мав фах слюсаря, працював на підприємстві у Харкові.
"Добрий, чуйний, справедливий, готовий завжди прийти на допомогу. Пішов захищати Україну у грудні 2023 року, воював на гарячих напрямках", — кажуть у Золочівській громаді.
Дмитро Петренко
Дмитро Петренко був жителем села Мажарка, повідомили у Кегичівській громаді.
7 березня Петренко поліг у місті Добропілля Покровського району Донецької області.
Євген Чумак
45-річний Євген Чумак загинув 7 березня під час штурмових дій в районі села Кіндрашівка Куп'янського району на Харківщині.
Про смерть військового повідомили у Валківській міській раді.
Євген Чумак народився та виріс у Бахмуті. Працював на будівельних майданчиках у рідному місті та Харкові.
"До лав Збройних сил України Євген Чумак був мобілізований 26 січня 2023 року Новобаварським ОТЦК та СП м. Харкова. Військове навчання проходив на Черкащині, у Польщі. Служив стрільцем-снайпером мотопіхотного батальйону. Брав участь у військових діях на території Луганщини, потім — на Харківщині", — йдеться у повідомленні.
У загиблого військового залишилися дружина, син, сестра та інші родичі.
Поховають Євгена Чумака у Старому Мерчику, де мешкає його сестра, зазначили у Валківській міськраді.
Андрій Коломієць
22 лютого у Курській області загинув Андрій Коломієць, повідомили в Золочівській селищній раді.
Чоловік народився у 2001 році в Луганській області. Після школи закінчив технікум та отримав професію автомеханіка. У 2019 році підписав контракт із ЗСУ.
У Андрія Коломійця залишилась мама, яка проживає в Золочівській громаді, цивільна дружина і трирічна донька, сестра і брат.
Олександр Кім
44-річний Олександр Кім помер 4 березня у лікарні від поранень, які він отримав внаслідок ракетного удару по військовому полігону в Дніпропетровській області, повідомили в Валківській міській раді.
Олександр Кім народився 16 січня 1981 року. Навчався у Валківському ліцеї. Строкову службу проходив у Криму.
"Після демобілізації повернувся в рідні Валки. Працював на заводі ФТІНТ, потім — у Харківському танковому училищі працівником їдальні, а перед початком повномасштабного вторгнення працював на Шарівській олійниці", — йдеться у повідомленні міськради.
Олександр Кім був призваний на службу у вересня 2022 року. У складі 53-ї окремої механізованої бригади ЗСУ воював на півдні та сході України. Дістав поранення, але після тривалого лікування знову повернувся на фронт.
Станіслав Швачка
Стало відомо про загибель солдата Станіслава Швачки. 26 лютого під час штурмових дій поблизу Лебедівки на Курському напрямку військовий зник безвісти. Згодом його тіло знайшли і евакуювали з поля бою, повідомили у Лозівській громаді.
Чоловіка мобілізували 16 вересня 2024 року. Він обіймав посаду командира десантно-штурмового відділення 13-го окремого батальйону 95-ї ОШБр.
Серед побратимів здобув повагу й авторитет, відзначався високою мотивацією, мужністю та відповідальністю. Підтримував бойовий дух підрозділу, завжди був готовий до виконання найскладніших завдань.
Володимир Ковтун
Стало відомо про загибель 38-річного Володимира Ковтуна зі Змієва. 2 лютого 2023 року солдат зник безвісти під час боїв поблизу Кліщіївки Бахмутського району, нині цю дату вважають днем його загибелі.
"Тіло Героя було поховано на Дніпропетровщині, як невідомий загиблий. А у грудні 2024 року прийшли результати аналізу ДНК, в яких виявили збіг", — йдеться в повідомленні від громади.
Чоловік доєднався до війська 24 листопада 2022 року, служив командиром 3-го відділення 1-го мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр".
У цивільному житті чоловік працював у мережі магазині "АТБ", до того — два роки на залізниці.
У 2013 році Володимир знайшов своє кохання і створив сім’ю. Все життя був опорою для своєї мами, якої не стало у 2021 році. Батько Володимира помер, коли йому виповнилося 11 років.
Іван Лабунський
Захисник Іван Лабунський загинув під час виконання бойового завдання, повідомили у Харківському облцентрі контролю та профілактики хвороб 7 березня.
"У родині нашої колеги — лаборанта санітарно-гігієнічної лабораторії Олени Лабунської сталося непоправне горе: загинув її чоловік. Неможливо знайти слова, щоб загоїти у серці болючу рану втрати близької людини. Для всіх нас це спільний біль і скорбота", — йдеться у повідомленні.
Костянтин Меленець
32-річний Костянтин Меленець з Ізюма загинув 1 березня, повідомили у міській раді.
Попрощалися із захисником 7 березня на Алеї Слави в Ізюмі.
Руслан Вараніца
З Русланом Вараніцею простилися 4 березня. Він був жителем Чугуївської громади. Вараніца поліг влітку 2024 року.
Максим Бірюков
Уродженець Приколотного Максим Бірюков загинув на рідній Куп'янщині 3 березня, повідомили у Вільхуватській громаді. Захиснику було 23 роки.
Максим жив у Роганській громаді. З ним простяться на Алеї Слави кладовища №18 у Харкові.
Едуард Бясков
З Едуардом Бясковим у Балаклійській громаді простилися 5 березня. Він служив мінометником, мав звання старшого сержанта, кажуть у Балаклійській МВА.
"Едуард народився в селі Чепіль. Закінчив місцеву школу, навчався в Харкові на електрика, працював. У 2018 році, проявивши себе як справжній герой, він пішов служити за контрактом. Віддано та з гідністю виконуючи свій обов'язок, він отримав поранення на Донецькому напрямку, від яких, на жаль, загинув у госпіталі", — сказано у повідомленні.
Денис Їжак
Денис Їжак був жителем Богодухова. 1 березня він поліг. Захиснику було 39 років, повідомили у Богодухівській міській раді.
"Його бойові побратими називали його Ангелом-Охоронцем, адже у його підрозділі майже не було втрат. Він навчав, надихав, вів у бій. І навіть тоді, коли тіло знемагало від болю, серце билося у ритмі боротьби", — йдеться у повідомленні.
З Денисом Їжаком простилися 4 березня.
Михайло Лях
Михайло Лях народився на Закарпатті і у 5-річному віці з родиною переїхав на Харківщину, кажуть у Валківській громаді. У цивільному житті працював у різних сферах — будівництво, сфера обслуговування, складська логістика.
Після початку вторгнення РФ Михайло Лях спочатку вступив до лав місцевої тероборони, а менше ніж за місяць був зачислений до роти охорони Богодухівського РТЦК.
"Після звільнення від російських зайд міста Ізюм Михайло Лях був направлений до Ізюмського РТЦК на посаду стрільця, а потім переведений до 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», у складі якої воював в одній з найгарячіших на той час точок лінії фронту — поблизу міста Бахмут Донецької області", — сказано у повідомленні.
З березня 2023 року Михайло Лях був у числі зниклих безвісти. Вже у 2025 році стало відомо, що він загинув 31 березня 2023 року під час виконання бойового завдання у Бахмуті.
Вячеслав Гопта
Вячеслав Гопта був жителем Слобожанської громади Харківщини. За її даними, він загинув 26 лютого. Про втрату у громаді повідомили 4 березня. Захиснику було 49 років.
Володимир Волков
Військовослужбовець Володимир Волков загинув 2 березня, повідомили у Слобожанській селищній раді.
Бійцю був 31 рік.
Микита Лавров
Микиті Лаврову було 26 років. Він був жителем Пісочинської громади, повідомив селищний голова Олег Чернобай.
Микита Лавров служив у лавах 3-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України "Спартан".
"Молодий, відважний, відданий Україні. Він обрав шлях боротьби за свою землю, за свій народ, за наше право жити вільно. І віддав за це найцінніше — власне життя", — сказано у повідомленні.
Владислав Воронов
1 березня у Лиманівці Лозівського району простилися з 29-річним Владиславом Вороновим, повідомили у громаді.
Владислав Воронов з початком повномасштабного вторгнення добровольцем пішов захищати Україну, у 127 бригаду ТРО, став розвідником. Брав участь в обороні Бахмута, воював на Запорізькому напрямку. Під час війни отримав поранення, згодом опанував нову професію — пілота БПаК, повернувся на фронт.
Владислав Воронов загинув 22 лютого 2025 року близько 00:30 хвилин в районі Стариці Чугуївського району внаслідок мінометного обстрілу. Але ще три дні вважався зниклим безвісти за особливих обставин, кажуть у громаді.
У Владислава Воронова лишилися дружина та син.