У січні 2025 року стало відомо про смерть 60 українських захисників, які родом з Харківської області. Про загибель військовослужбовців повідомили громади регіону. Вшановуємо пам'ять тих, хто віддав життя за Україну. Список не є вичерпним.
Володимир Бутов
З Володимиром Бутовим простилися 22 січня — загинув захисник у 29 листопада 2024 року у полоні росіян, повідомили у Старовірівській громаді. У полон Володимир потрапив у квітні 2022 року.
"Останній звʼязок з матірʼю був телефоном в травні 2022 року А далі тиша...", — сказано у повідомленні.
У громаді кажуть, що Володимир без роздумів 25 лютого 2022 року пішов добровольцем захищати Україну.
"Отримав поранення , лікувався в шпиталі , відразу після лікування повернувся на фронт. Але 29 квітня 2022 року потрапив у полон до рашистів", — говорять у громаді.
У захисника лишилися дружина, син та батьки.
Євген Ігнатенко
25 січня під час бойового завдання поблизу Успенівки Покровського району на Донеччині загинув Євген Ігнатенко. Чоловік був зі старостинського округу Хроли, повідомили у Роганській селищній раді.
Військовий служив у 10-му окремому мотопіхотному батальйоні "Полісся". З полеглим попрощалися 31 січня у Хролах і поховали на кладовищі.
Юрій Вінніченко
Житель Богодухівської громади Юрій Вінніченко загинув 27 січня у районі Водяного Друге на Донеччині, повідомили на КП "Господар", працював до мобілізації полеглий.
"Народився в селі Дмитрівка Богодухівського району, закінчив у 2010 році Маловисторопський коледж Сумського національного аграрного університету, мав кваліфікацію агронома. Працював тривалий в комунальній сфері робітником зеленого будівництва, був надійним колегою та щирою людиною. 28 лютого 2023 року був призваний на військову службу", — йдеться у повідомленні.
Загиблий служив трактористом відділення інженерної-технічної роти.
Олександр Фещук
22 січня поблизу села Колодязі на Лиманському напрямку загинув 49-річний солдат 115-ої окремої механізованої бригади ЗСУ Олександр Фещук.
Про це повідомив начальник Дергачівської МВА Вячеслав Задоренко.
Олександр Фещук долучився до Сил оборони у червні 2024 року, служив на посаді стрільця-санітара.
"Він був чесною, доброю, відважною людиною та люблячим батьком для своїх дітей", — йдеться у повідомленні МВА.
29 січня загиблого військового поховали на Алеї слави Семенського кладовища.
У нього залишилися доньки Світлана та Аніта, син Роман, сестри Альона та Ольга.
Віктор Бойко
30-річний житель Валківської громади Віктор Бойко загинув 19 січня, виконуючи бойове завдання у Суджанському районі Курської області РФ.
Про це повідомили у Валківській міській раді.
У 2016 році Віктор Бойко був призваний на строкову службу, а через чотири місяці підписав контракт з 92-ю бригадою ЗСУ. Військовий брав участь в боях у районах Мар’їнки, Авдіївки, Золотого, на Куп'янському напрямку та в районі Тернової.
"За мужність, сміливість, бездоганну військову службу відзначений нагрудними знаками "Учасник АТО" та "За зразкову службу", медалями "Хрест доблесті" Міністерства оборони України, "За Службу Українському Народу" та січового отамана Івана Сірка, а також орденом "За мужність" ІІІ ступеня", — йдеться у повідомленні міськради.
У загиблого захисника залишилася мама Лідія В'ячеславівна.
Поховають Віктора Бойка 30 січня в селі Ландишове.
Станіслав Кириченко
29-річний Станіслав Кириченко загинув під час виконання бойового завдання 18 грудня 2024 року, повідомили у Мереф'янській громаді.
Поховали захисника у Києві та Алеї Героїв.
Олександр Самойлов
Олександр Самойлов 16 січня помер від поранень, яких зазнав під час виконання бойового завдання. Про загибель 37-річного військового повідомили у Мереф’янській громаді.
Василь Сухина
У шпиталі помер депутат Богодухівської районної ради від "Європейської Солідарності" Василь Сухина, повідомили лідер партії Петро Порошенко, військовий Василь Кисіль та у райраді Богодухівщини.
Чоловік доєднався до війська зранку 24 лютого 2022 року, йдеться у дописі Порошенка. У складі 92-ї окремої штурмової бригади як піхотинець Сухина брав участь, зокрема, у боях за Харків.
"Після операції на коліні Василя на передову не пустили. Перевівся в мобільну групу ППО збивати "Шахеди", — сказано в дописі політика.
На службі дивувалися, що депутат у війську. Він боровся за своє. За свою землю, за свій дім. Вірив у Перемогу, мав великі плани на майбутнє…
Олександр Літвінов
Молодший сержант Олександр Літвінов 21 січня помер у шпиталі, де він проходив лікування після поранень, яких зазнав на фронті, повідомили у Чугуївській міській раді.
Він віддав найдорожче – своє життя – заради майбутнього нашої держави, заради того, щоб діти могли жити під мирним небом, щоб родини були у безпеці, щоб Україна була вільною.
Ігор Гергель
52-річний Ігор Гергель помер 9 січня у Петропавлівці на Дніпропетровщині, у місці тимчасового розташування медпункту, повідомили у Валківській міській раді.
"Коли російські війська повномасштабною війною вдерлися в Україну, Ігор Гергель довго не роздумував — з грудня 2022 року він добровольцем пішов захищати рідну землю. Воював на Харківщині, був контужений, але продовжив військову службу. Останні пів року учасник бойових дій водій-санітар медичного пункту механізованого батальйону Ігор Гергель виконував місію, яка до снаги не кожному — евакуював з поля бою і перевозив поранених та тіла вбитих побратимів. Тих страждань, болю, мабуть, і не витримало серце солдата", — йдеться у повідомленні.
У захисника залишилась дружина Ольга, донька Еліна та син Віталій, який також захищає Україну.
Олексій Венгер
24-річний Олексій Венгер вважався зниклим безвісти з червня 2022 року. Тіло захисника повернули вже у 2025 році, 20 січня з ним попрощалися, повідомили у Зміївській міській раді.
"Народився Олексій 1 червня 1998 року у селі Велетень. Був відмінником і гордістю місцевої школи, брав участь у Всеукраїнських учнівських олімпіадах та конкурсах. За результатами однієї з олімпіад у 11 класі Олексій отримав запрошення продовжувати навчання від двох вишів – Харківського національного автомобільно-дорожнього університету та Харківського національного економічного університету", — йдеться у повідомленні.
У 2015-му році Олексій отримав статус кандидата в члени Малої академії наук. У 2022-му році закінчив Державний біотехнічний університет за спеціальністю – підприємництво, торгівля та біржова діяльність. Не уявляв свого життя без спорту. Загострене почуття справедливості стало вирішальним у його долі. Він ніколи не зупинявся перед труднощами, наполегливо та енергійно йшов до наміченої мети.
На початку повномасштабного вторгнення Олексій добровільно став на захист держави, зазначили у міській раді.
"23 червня 2022 року Олексій Венгер не повернувся із чергового бойового завдання. Понад два роки його рідні чекали та вірили в диво. Але дива не сталося. Олексій Венгер загинув під час виконання бойового завдання 23 червня 2022 року у Дементіївці", — йдеться у повідомленні.
Попрощалися з Олексієм 20 січня у селі Велетень.
Сергій Шийка
Солдат Сергій Шийка загинув 5 січня поблизу Звірового Покровського району, повідомили у Близнюківській громаді.
"Сергій народився і виріс у Садовому, тут його коріння. Після закінчення вищого навчального закладу він викладав фізичну культуру у школах Широкого та Лукашівки. Чоловік любив спорт, прищеплював цю любов і дітям. Він був дуже товариською та легкою на підйом людиною, надзвичайно доброю, позитивною, з гарним почуттям гумору. Перед службою у Збройних силах України полеглий захисник жив та працював у Харкові, де його і поховають", — йдеться у повідомленні.
Захиснику було 42 роки. У Сергія лишились дружина та дві доньки.
Валерій Ковалевський
Валерій Ковалевський понад рік був у списках зниклих безвісти. 18 січня стало відомо про те, що він загинув 25 листопада 2023 року поблизу селища Очеретине Покровського району Донецької області, повідомили у Близнюківській громаді.
Валерій Ковалевський був старшим навідником гранатометного відділення гранатометного взводу механізованого батальйону 23-ї ОМБ.
"До повномасштабної війни він працював у КП «Комунальник». Знайомі згадують про нього, як про винятково добру людину, надійну та товариську. Він був майстром на всі руки, дуже працьовитим і відповідальним. Любив свою родину, особливо маленьку донечку", — йдеться у повідомленні.
4 лютого Валерію Ковалевському мало б виповнитися 51. У Валерія залишилося дві донечки, молодшій з яких виповнилося лише два роки, батьки та дружина.
Євгеній Герус
Євгеній Герус був молодшим сержантом 151-ої окремої механізованої бригади ЗСУ, який загинув 9 січня у боях поблизу села Ясенове на Покровському напрямку, повідомив керівник Дергачівської МВА Вячеслав Задоренко.
Євгеній народився у Дергачах, де проживав та закінчив ліцей №2. Надалі навчався у Харківському політехнічному інституті за спеціальністю маркетинг. До вторгнення працював охоронцем кредитно-фінансових установ роти поліції та водієм у Дергачівській районній державній лікарні ветеринарної медицини.
"На початку повномасштабного вторгнення Євгеній був волонтером Корпусу громадської безпеки Дергачівської громади, а у 2023 році вступив до лав Сил оборони України. У лютому 2024 року завершив навчання у Військовому коледжі сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за план-програмою підготовки курсу підвищення кваліфікації для заміщення посад сержантського і старшинського складу", — сказано у повідомленні.
Євгеній Герус боронив Україну на різних ділянках фронту, мав спеціальність механіка відділення технічного обслуговування автомобільної техніки. Загинув під час виконання бойового завдання.
Євгеній Герус був сильною, вольовою особистістю, позитивною, чуйною та доброю людиною. На момент гибелі чоловікові було 39 років. Мешканці міста провели героя в останню путь на Алеї Слави Семенського кладовища.
У Євгенія залишились дружина Оксана, донька Діана, мати Анна, батько Віталій та брат Сергій.
Володимир Ковальський
Володимир Ковальський загинув 6 січня внаслідок влучання FPV-дрона Гуляйполя Запорізької області, повідомили у Балаклійській громаді. Володимир був уродженцем Андріївки. 11 січня з захисником простилися.
Михайло Блох
На Курському напрямку загинув захисник з Куньєвської громади Михайло Блох. Він був уродженцем Чистоводівки. Захиснику був 41 рік.
Володимир Саєнко
Володимир Саєнко з Залиману 2 січня 2025 року загинув поблизу населеного пункту Юнаківка Сумської області, повідомила керівниця Савинської громади Оксана Супрун.
За її даними, Володимир Саєнко служив командиром 3 штурмового спеціалізованого відділення роти "Шквал". 10 січня з ним простилися на кладовищі у Залимані.
Олександр Ворошилов
Олександр Ворошилов загинув 16 січня 2025 поблизу населеного пункту Глибоке Харківського району, повідомили у Роганській громаді.
Олександр був призваний до лав Збройних Сил України 23 квітня 2024 року та служив на посаді старшого сапера-гранатометника інженерно-саперного взводу 4 штурмового батальйону. З ним простилися 24 січня у Хролах.
Сергій Шопін
Сергій Шопін народився і жив у Слатиному, закінчив Слатинський ліцей. Після навчання чоловік працював будівельником, розповів керівник Дергачівської СВА Вячеслав Задоренко.
"У жовтні 2024 року Сергій вступив до лав Державної прикордонної служби, боронив Харківщину, мав спеціальність оператора безпілотних авіаційних комплексів", — сказано у повідомленні.
16 січня під час виконання бойового завдання поблизу села Одноробівка Сергій Шопін дістав поранення, які були несумісні з життям. На момент гибелі Сергію було 33 роки.
У захисника залишились дружина Яна, син Кирило, мати Юлія, батько Олександр та сестра Вікторія.
Артем Демиденко
Артем Демиденко народився у Слатиному, де проживав та закінчив місцевий ліцей. Під час навчання обожнював займатися фізичною культурою. Надалі навчався в одному з професійно-технічних училищ, де отримав спеціальність слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів. У січні 2021 року розпочав службу у Державній прикордонній службі України на посаді інспектора кінологічної служби, розповів керівник Дергачівської СВА Вячеслав Задоренко.
"З самого початку повномасштабного вторгнення Артем Демиденко захищав Харківську область від окупантів. Підрозділ Артема одним з перших зустрів та нищив ворога на Слобожанщині", — сказано у повідомленні.
Артем Демиденко мав спеціальність кулеметника. 16 січня під час виконання бойового завдання поблизу села Тимофіївка дістав тяжкі поранення. Лікарі шпиталю боролися за його життя чотири дні, але 20 січня Артем помер.
Чоловікові було всього 23 роки. У Артема залишились батько Олександр та сестра Альбіна.
Євген Орлов
Євген Орлов помер у Харківському шпиталі внаслідок поранень, які отримав під час бойового завдання. Він захищав Україну у лавах 3-ї штурмової з вересня 2024 року, воював на Ізюмщині.
Народився Євген Орлов 10 березня 1984 році у Чкаловському, що нині називається Пролісне, повідомили у громаді. У цивільному житті Євген Орлов був судовим виконавцем.
"У війську мав позивний «Птах», хоча побратими називали «Дідом». Чин поховання солдата Орлова Євгена Сергійовича відбувся на центральному цвинтарі селища Пролісне", — кажуть у громаді.
Антон Павлюх
Житель селища Покотилівка Антон Павлюх загинув у день свого дня народження, 16 січня, поблизу Липців, повідомили у Височанській громаді.
Захиснику був 41 рік.
Іван Щербак
Військовослужбовець Іван Щербак помер, перебуваючи на довготривалому лікуванні, під час проходженні військової служби, повідомили у Мереф'янській громаді.
Бійцю було 53 роки.
Віталій Козлов
41-річний солдат Віталій Козлов загинув 3 січня під час виконання бойового завдання внаслідок авіаудару в районі Юнаківки Сумської області, повідомили у Лозівській громаді.
"Захисник народився 28 квітня 1983 року в Смирнівці. Навчався в Смирнівській загальноосвітній школі. В молоді роки полюбляв спорт, а особливо футбол. Був одружений, має двох дорослих доньок. Останнім часом проживав у Червоному Куті. Мобілізований у 2024 році", — йдеться у повідомленні.
Олег Нікітченко
Військовослужбовець Олег Нікітченко помер 11 січня, повідомили у Мереф'янській громаді.
Захиснику було 46 років.
Дмитро Ковбаса
Військовослужбовець Дмитро Ковбаса помер після довготривалого лікування, повідомили у Мереф'янській громаді.
Захиснику було 46 років.
Дмитро Бахмутський
Житель Слобожанської громади Дмитро Бахмутський поліг на війні 10 січня, повідомили в громаді.
Бійцю було 39 років.
Олександр Росторгуєв
Житель Мереф'янської громади Олександр Росторгуєв загинув під час виконання бойового завдання 10 січня, повідомили у громаді.
Бійцю було 39 років.
Вячеслав Рижий
Солдат 67-ї окремої механізованої бригади ЗСУ Вячеслав Рижий загинув 26 грудня 2024 року у боях поблизу села Камишевка на Курському напрямку, повідомив очільник Дергачівської громади Вячеслав Задоренко.
"Вячеслав народився у Кочубеївці, де проживав та у 2014 році закінчив Токарівський ліцей. Надалі навчався у Харківському автотранспортному ліцеї, де здобув фах автомеханіка. Працював різноробочим. У вересні 2024 року Вячеслав вступив до лав Збройних сил України, боронив нашу державу на важких ділянках фронту, мав спеціальність навідника механізованого відділення. Під час виконання бойового завдання чоловік отримав поранення та загинув", — йдеться у повідомленні.
Вячеслав Рижий був вольовою особистістю, відкритою та щирою людиною, з повним серцем любові до оточуючих. На момент гибелі чоловікові було всього 25 років. Українського захисника поховали на Алеї Слави Харківського кладовища №18.
У бійця лишились батько Валентин, мати Ірина, брат Андрій, сестри Інна, Альона, Вероніка та Марина.
Микола Бігун
У Васюковому Близнюківської громади попрощаються з Миколою Бігуном, який 30 грудня поліг у боях у Курській області. Військовий служив у окремому штурмовому батальйоні Збройних сил.
У Миколи не залишилося рідних, його мама померла, власну родину захисник створити не встиг.
Про втрату повідомили у громаді. У повідомленні наводять спогади про полеглого від його колишньої класної керівниці з Олексіївки Людмили Гуйван:
Микола приїхав з мамою з Литви чи Латвії, коли йому було три роки. Його дитинство було важким, родина жила дуже бідно. Добре пам’ятаю, як сильно мама любила свого Колю. Він був дуже розумним і здібним хлопцем. Вже у п'ять років вмів гарно читати, у школі теж його можна було постійно побачити з книгами.
Стас Олексієвець
Житель Донецької селищної громади Ізюмського району Стас Олексієвець загинув 7 січня.
"Стас віддав найдорожче, щоб Україна залишалася вільною та незалежною. Його ім’я назавжди залишиться у наших серцях", — повідомили в громаді.
Поховали загиблого захисника 15 січня. Йому було 27 років.
Роман Кохан
44-річний гранатометник Роман Кохан загинув 6 січня поблизу Андріївки на Донеччині під час виконання бойового завдання.
Про це повідомила Лозівська міськрада.
Роман Кохан жив у Лозовій, працював слюсарем-сантехніком. З перших днів повномасштабного вторгнення боронив територіальну цілісність України.
У загиблого захисника залишилась донька Дарʼя та рідний брат Руслан.
Віталій Дігтяренко
Головний сержант Віталій Дігтяренко загинув 9 січня в районі населеного пункту Веселе Харківської області під час виконання бойового завдання.
Про це повідомили в Люботинській міськраді.
"Рідну Україну Віталій хоробро й віддано захищав у найгарячіших точках ще з березня 2016 року в зоні проведення антитерористичної операції, куди пішов добровольцем", — йдеться у повідомленні.
Захиснику був 51 рік.
Максим Федота
33-річний Максим Федота загинув 9 січня 2025 року в районі населеного пункту Зелений Гай на Харківщині. Він був жителем Зміївської громади. За її даними, Максим Федота був вогнеметником 1-го штурмового відділення.
"Майже три роки Максим тримав небо України. У липні 2022-го він добровольцем вступив до лав ЗСУ, щоб не дати ворогу досягти своєї загарбницької мети", — йдеться у повідомленні.
У Максима залишилися дружина, донечка, батьки та брат. З захисником простилися 14 січня.
Олександр Надточий
Олександр Надточий служив у ЗСУ та загинув під час виконання бойового завдання 5 січня 2025 року. Він був жителем Мереф'янської громади. Захиснику було 48 років.
Володимир Котов
Володимир Котов боронив Україну з 10 серпня 2023 року, 10 січня на Донеччині він загинув, повідомила Нововодолазька громада.
За її даними, Володимир Котов народився у Харкові, в Новоселівці мешкав близько 15 років разом з мамою та сестрою. Працював у Харкові на будівництві.
"Він добровільно став на захист України, відчуваючи, що саме там, на фронті, потрібен як ніколи і ніде раніше", — сказано у повідомленні.
Котов служив командиром механізованого відділення механізованого батальйону.
Дмитро Богданов
25-річний Дмитро Богданов загинув 25 грудня 2024 року, повідомили в Ізюмській міськраді.
Поховали захисника на Алеї Слави в Ізюмі.
Роман Репринцев
На Куп'янському напрямку поліг Роман Репринцев зі Старовірівки. 13 листопада чоловіку виповнилося 43 роки, повідомили у Старовірівській громаді.
Андрій Лесніченко
39-річний Андрій Лесніченко з Безлюдівської громади загинув на фронті 3 січня.
Олексій Вітковський
3 січня на війні поліг 47-річний Олексій Вітковський. Про втрату повідомили у Безлюдівській громаді.
Анатолій Пінчук
3 січня у районі Вікторівки Курської області РФ під час бойового завдання загинув Анатолій Пінчук з Лозової.
Про втрату повідомили у громаді.
Чоловіка мобілізували навесні 2023 року. Він служив оператором взводу протитанкових ракетних комплексів 1-го штурмового батальйону 92-ї окремої штурмової бригади.
Щирий та наполегливий Анатолій завжди досягав поставлених цілей, не здавався на шляху до своєї мети, виручав бойових побратимів у скруті, проявляв рішучість і незламність, ніс службу на "відмінно".
8 лютого Анатолію мало б виповнитися 33 роки.
Єдина дитина в родині, був відрадою для батька та для дідуся з бабусею, які вклали у виховання Анатолія всю душу.
В полеглого лишилися батько, дідусь та бабуся, дружина Анна та шестирічний син Михайло.
Кирило Гринь
24-річний молодший сержант Кирило Гринь з Лозової поліг на війні 4 січня. Військовий служив командиром бойової машини у парашутно-десантному батальйону 25-ї окремої повітрянодесантної бригади, повідомили у громаді.
Під час повномасштабного вторгнення РФ Кирило перебував на строковій військовій службі. Згодом підписав контракт та залишився захищати рідні кордони, маючи 2 поранення та контузію.
У загиблого лишилися сестра та бабуся.
Олександр Дейнека
29-річний Олександр Дейнека перестав виходити на зв'язок з грудня 2023 року. Його тіло повернули під час чергового обміну між Росією та Україною, повідомили у Чкаловській громаді.
"Народився Олександр 11 грудня 1995 року в Юрченковому, тут виріс, закінчив школу. Працював у Харкові на підприємстві звідти й пішов на фронт", — йдеться у повідомленні.
Гірко й боляче, що ні молитви рідних, ані харківська рідна земля не вберегли воїна. Солдат стрілець-кулеметник Олександр Сергійович Дейнеко І стрілецького відділення ІІ стрілецького взводу І стрілецької роти загинув 6 грудня 2023 року поблизу Водяного Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання.
Попрощалися з воїном 8 січня у Юрченковому.
Артем Удовиченко
8 січня на центральній площі Співаківки попрощалися із загиблим 24-річним захисником Артемом Удовиченком.
Олександр Клименко
Олександр Клименко загинув у перший день нового року, 1 січня, повідомили у Слобожанській селищній раді.
Захиснику було 40 років.
Роман Мазніченко
Старший солдат Роман Мазніченко з Таранівки Зміївської громади поліг 1 січня у районі Лозової Ізюмського району. 35-річний чоловік служив старшим навідником протитанкового відділення 3-го аеромобільного батальйону військової частини А43551, повідомили у громаді.
До лав ЗСУ Роман доєднався 12 липня 2024 року. До того мав досвід строкової служби.
Після демобілізації працював у пожежній частині. У 2008 році Роман створив сім'ю, де разом з дружиною виховували трьох дітей. З часом Роман опанував професію автомеханіка і відкрив автомайстерню. З початком повномасштабного вторгнення допомагав військовим ремонтувати військову техніку.
Артем Сорокін
29-річний старший матрос Артем Сорокін загинув 27 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання на території Херсонської територіальної громади, на лівому березі Дніпра, повідомили у Великобурлуцькій громаді.
"Артем Сергійович Сорокін народився 16 квітня 1995 року. Після закінчення школи у 2013 році був призваний на строкову службу, яку ніс на Київщині. Військова справа припала активному, працьовитому, дисциплінованому хлопцеві до душі. Артем підписав контракт зі Збройними силами й продовжив службу у Кіровоградській області. Тут знайшов і свою долю, одружився", — йдеться у повідомленні.
18 березня 2022 року Артем Сорокін пішов на фронт. За час служби був нагороджений почесним нагрудним знаком командира 124 бригади територіальної оборони, грамотами за особисту хоробрість, старанність, розумну ініціативу, активну громадську позицію та високий вклад у спільну боротьбу зі злочинною агресією РФ, зазначили у громаді.
Якими б дорогами війни він не йшов, які б завдання не виконував, щодня телефонував матусі, не було змоги – ставив плюс, даючи знати, що в нього все добре. 27 серпня, перед висадкою на "пекельний" острів, теж передзвонив, а близько півночі бійці потрапили під ворожий обстріл. І лише зараз побратими знайшли змогу повернути тіло Артема до рідного Великобурлуцького краю.
У Артема Сорокіна залишилися дружина, дві донечки – семи та трьох років, мама і брат.
Сергій Фадєєв
48-річний головний сержант Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Сергій Фадєєв загинув 31 грудня 2024 року у боях на Вовчанському напрямку, повідомив начальник Дергачівської МВА Вячеслав Задоренко.
"Сергій народився у Харкові. З 1994 по 1999 роки здобував вищу освіту у Харківському державному технічному університеті за спеціальністю інженер-механік. У 2000-х роках Сергій проходив службу у Прикордонних військах ЗПК "Очаків" на посаді командира відділення, був лейтенантом міліції у Внутрішніх військах України на посаді командира взводу. Надалі до 2014 року працював у приватних підприємствах та займався підприємницькою діяльністю. У 2014-2015-х роках Сергій проходив службу у Харківському прикордонному загоні на посаді командира стрілецького відділення", — йдеться у повідомленні.
У перший день повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до Сил оборони України, обіймав посаду старшого техніка технічної роти батальйону матеріально-технічного забезпечення у ХНУПС імені Івана Кожедуба. На жаль, воїн загинув під час ворожого артилерійського обстрілу поблизу села Стариці Харківської області.
Поховали захисника на Алеї Слави Семенського кладовища.
У бійця залишилась дружина Віта, донька Дарія, син Артем, мати Лідія, батько Микола та брат Андрій.
Євген Литвинов
4 січня на війні поліг 33-річний Євген Литвинов. Про втрату повідомили у Слобожанській громаді.
Олександр Кичан
Стало відомо про загибель 35-річного Олександра Кичана з Довжика Золочівської громади. Чоловік загинув 5 березня 2023 року біля Водяного на Донеччині.
Старший оператор 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу 53-ї ОМБР воював на Донецькому напрямку останній раз вийшов на зв'язок з рідними 1 березня 2023 року. Весь цей час вони жили з надією на зустріч, але не судилося...
У захисника залишилася мама, сестри, брати, дружина і троє дітей.
Віталій Решетіленко
46-річний прикордонник Віталій Решетіленко 28 грудня 2024 року загинув в районі населеного пункту Вовчанські Хутори Харківської області, повідомив Печенізький селищний голова Олександр Гусаров.
Віталій Решетіленко став до лав захисників у 2022 році, ніс службу на Харківщині. Служив інспектором прикордонної служби 2 категорії, воював снайпером.
"Війна забрала в матері другого сина", — написав Гусаров.
Віталія Решетіленка поховали на цвинтарі у П'ятницькому.
Віталій Донченко
На війні загинув 33-річний старший лейтенант Віталій Донченко з Ватутіного Нововодолазької громади.
Чоловік став до лав війська на другий день повномасштабного вторгнення Росії, повідомили у громаді. Останнім часом проходив військову службу у 5-й окремій бригаді Національної гвардії України на посаді командира відділу інструкторів.
Але цьому передував непростий військовий шлях. У найгарячіших точках Донецького напрямку, під Бахмутом та Кремінною, а також на Харківщині довелось відбивати атаки росіян.
За бойові заслуги Віталія нагородили:
- орденом "За мужність ІІІ ступеня";
- медаллю "За оборону міста-героя Харків";
- медаллю "За стійкість та незламність";
- відзнакою-нагрудним знаком "За доблесну службу";
- іменним годинником від Національної гвардії України.
У полеглого лишилася дружина з доньками, і мама.
Олексій Твердовський
51-річний житель Лозової, рядовий Олексій Твердовський загинув 25 листопада 2023 року поблизу Очеретиного на Донеччині.
Звістку про смерть захисника повідомила Лозівська міська рада 4 січня.
"Олексій Григорович полюбляв читати, мав багато книжок, захоплювався радіотехнікою, займався бджолярством. Понад 25 років пропрацював монтером-колії ПЧ-7 на Придніпровській залізниці", — йдеться у повідомленні.
Олексій Твердовський був мобілізований 5 жовтні 2023 року. Служив старшим навідником гранатометного відділення.
У загиблого захисника залишилися донька, син та рідний брат.
Борис Мицік
Житель Нової Водолаги, оператор БпЛА Борис Мицік загинув 31 грудня біля села Іванопілля Бахмутського району на Донеччині.
Про це 3 січня повідомили у Нововодолазькій селищній територіальній громаді.
У 2018 році Борис Мицік був учасником АТО. До лав ЗСУ доєднався влітку 2024 року.
"Його згадують як відповідального працівника, порядного, безвідмовного і доброзичливого чоловіка. Осиротіла від втрати велика дружна родина, у страшному розпачі мама, тато, старші брат та сестра, сумує за ним п’ятнадцятирічний син, для якого тато був прикладом у всьому, порадником і другом", — йдеться у дописі селищної громади.
Захиснику було 33 роки.
Микола Котенок
54-річний житель Різуненкового, старший солдат Микола Котенок загинув 31 грудня поблизу Верхнього Салтова на Харківщині, повідомили у Коломацькій тергромаді.
"Народився 14 грудня 1970 року в селищі Коломак. Навчався в Різуненківському навчально-виховному комплексі, працював трактористом. В лавах Збройних Сил України служив старшим водієм — електриком інженерного відділення інженерно-технічного взводу інженерної роти військової частини А7383", — йдеться у повідомленні.
У захисника залишилась дружина та троє дітей, один з яких нині також служить в ЗСУ.
Олег Вірченко
41-річний житель Ізюмської громади Олег Вірченко загинув 21 грудня, повідомила 2 січня міська рада.
"Ізюмська громада приносить свої співчуття скорботи родині загиблого героя України, який віддав своє життя захищаючи Батьківщину", — йдеться у повідомленні.
Поховали загиблого героя на Алеї слави в місті Ізюм.
Олексій Гришин
Житель селища Орілька Лозівського району Олексій Гришин загинув 28 грудня під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Стариця Чугуївського району. Внаслідок удару FPV-дрону солдат отримав поранення, несумісні з життям.
Про втрату 2 січня повідомила Лозівська громада.
"Коли йому виповнилося 2 роки, сім’я переїхала на о.Сахалін, де минуло його дитинство. Навчався, відвідував школу з карате. Проживав там до 15 років. У 1993 році повернулися у рідне селище. Закінчив 10 класів, а потім відвідував вечірню школу. З 2005 року проживав у м.Дніпро, де одружився і працював різноробом. З 2013 року переїхав до м.Харків. Самостійно займався важкою атлетикою та пауерліфтингом. Як вітчим виховував двох синів", — сказано у повідомленні.
У серпні 2023 року Олексій Гришин пішов служити до штурмової бригади. У кінці 2024 року отримав поранення, після одужання солдат знову повернувся на службу.
Олексію Гришину було 46 років.
Олександр Хардіков
Олександр Хардіков був жителем Слобожанської громади. Про його загибель 22 грудня у громаді повідомили 2 січня. Захиснику було 37 років.
Станіслав Маріченко
33-річний Станіслав Маріченко захищав Україну з травня 2022 року, служив навідником 2 механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини, повідомив 2 січня виконавчий комітет Люботинської міської ради.
За його даними, Станіслав Маріченко загинув поблизу населеного пункту Тернове Харківської області 27 грудня 2024 року.
"Друзі й однокласники згадують його, як відповідального, принципового і вірного товариша, для побратимів він завжди був прикладом мужності, хоробрості і бойового братерства", — сказано у повідомленні.
Олександр Савощенко
Олександр Савощенко народився у Золочеві, а після одруження переїхав до Тернопільської області. За даними Золочівської громади, серце захисника зупинилося 30 грудня. Про втрату громада повідомила 1 січня.
"У своїй військовій частині був водієм зенітної кулеметної роти, разом із побратимами захищав державу на найгарячіших напрямках. У боях під Бахмутом отримав тяжкі поранення, але повернувся в стрій", — сказано у повідомленні.
Олександру Савощенку було 24 роки.