Востаннє Станіслав Калінін грав на органі для слухачів навесні 2023 року — тоді театри, а також філармонія у Харкові, отримали дозвіл проводити концерти та вистави, але невдовзі через безпекові чинники дозвіл відкликали. Тож під час повномасштабної війни найбільший в Україні орган грав для глядачів двічі, тепер Калінін грає на ньому кілька разів на тиждень, щоб зберегти інструмент, а також, каже, для себе.
Про орган, музику під час війни та причину лишатися у Харкові Станіслав Калінін розказав Суспільному.
"Орган третій рік не може виконувати свою найголовнішу функцію"
Концертний орган у харківській філармонії є найбільшим в Україні – його привезли до міста 12 років тому. У перші місяці повномасштабного вторгнення філармонія потрапила під російські обстріли. Крізь пробитий уламками дах приміщення заливало водою й брудом під час дощів. Але орган вцілів, розповідає Станіслав Калінін.
"Якби це напряму потрапило до музичного інструменту, він був би пошкоджений і це були б неймовірні пошкодження. Я вважаю, що кілька метрів врятували наш орган", — говорить Калінін.
Перемістити орган в укриття неможливо, тож чути музику інструменту наживо слухачі не можуть вже понад рік.
"Головний наш біль — те, що ми не маємо можливості запрошувати людей до цього зали. Ми не маємо можливості грати наживо. Інструмент, на жаль, третій рік не може виконувати свою найголовнішу функцію. Навесні 2023 року, у квітні, коли тимчасово філармонія й театри Харкова отримали дозвіл на концертну діяльність, у нас відбулися два органних концерти. Це — єдині концерти, які за весь воєнний час були у залі", — розповідає Станіслав Калінін.
Зала не є захищеною. Філармонія має найпростіше укриття. Навіть під час одного з цих концертів лунала повітряна тривога, і за усіма правилами ми тієї ж миті зупинили концерт, глядачі спустилися в укриття. Але, починаючи з квітня 2023 року, навіть наявність такого укриття в приміщенні філармонії не дає права запрошувати сюди публіку та давати відкриті концерти. З одного боку це для нас дуже сумно й трагічно, але ми всі розуміємо, які часи переживає наше місто.
Як зберігають найбільший в Україні орган під час війни
Попри те, що зала не працює для глядачів, за органом пильно стежать.
"Майже щодня працівники філармонії звіряють показники температури та вологості. Зараз дуже спекотно, але що добре для інструменту — зала розташована всередині, і немає різких стрибків температури. Взимку тут було при мінімальному опаленні градусів 9-10. Для органа це нормально, і зростання було поступовим — це теж нормально. Орган не виносить різких змін температури — він втрачає стрій", — пояснює Станіслав Калінін.
Я маю можливість приходити сюди й займатися регулярно. Це потрібно не тільки для мене. Насамперед це потрібно для інструменту. Навіть у воєнний час я зробив багато запасів у порожній залі. Ми робили з них відеоконцерти до Дня незалежності, до інших свят.
Щомісяця до зали приходить органний майстер — настроювач органу, доглядач. Він зі свого боку перевіряє, щоб все працювало нормально.
"Органний майстер Дмитро Толмачов, як і я, залишився в Харкові. Ми весь цей час поруч із цим інструментом. Ми піклуємося про нього. Чекаємо, коли він зможе все, що накопичив за ці роки, віддати глядачам", — розповідає музикант.
Потрапивши під обстріл, наступного дня вже давав концерт
У 2024 році Станіслав Калінін з іншими музикантами філармонії виступав у Харкові виключно в облаштованих залах-укриттях. 23 червня був один з таких виступів у безпечному просторі — на нього музикант йшов пішки під звуки вибухів, а за день до цього потрапив під обстріл.
"Це було 22 червня під час обстрілу центральної частини міста на проспекті Гагаріна. Я живу у кварталі від того перехрестя, і я повертався після репетиції. Наступного дня у мене був концерт із хором філармонії. Я у той час був на перехресті, купував цигарки у кіоску. Повна вулиця людей, розмова з продавчинею, і все це змінюється в один момент. Не встигнеш злякатися. Поранень, на щастя, не було, тільки подряпини від скла кіоску, що розлетілися. Це було дуже страшно, дуже гучно", — згадує Калінін.
"Неприємний психологічний досвід я отримав, коли наступного дня мені треба було йти на концерт. Я пішов пішки. Коли я вийшов, коли були вулиці порожніми, були віддалені вибухи, я вперше відчув якщо не паніку, то тривогу. Мені було дуже некомфортно перебувати на відкритому просторі. За третій рік повномасштабної війни мене вперше виникло таке відчуття", — каже музикант.
Попри це їхати з Харкова Калінін не планує.
"Постійно я живу у Харкові, але за цей час я мав багато концертів в інших містах. Па початку повномасштабної війни я був дуже вдячний Львівському органному залу, який були першими, хто запросив мене із концертами. Це було у квітні 2022 року. Мене запрошували переїхати до Львова. Я відмовив, тому що не можу залишити своє місто, та, перш за все, орган. Я декілька разів був за кордоном, де представляв українську виконавську школу, грав українську музику", — розповідає Станіслав Калінін.
"Для мене було важливим після всіх цих гастролей повертатися до Харкова, повертатися до органу. Як і всі харків’яни, я майже звик до тих умов, в яких ми живемо: і повітряні тривоги, й обстріли", — каже Калінін.
"Ми не можемо перетворитися на мертве місто — ми живемо. Кожен харків’янин пишається, що в таких умовах ми все одно можемо жити", — говорить органіст.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, Facebook, Viber, Instagram, Youtube