Була на сторінках світових ЗМІ після знімку 24 лютого: чому жителька Чугуєва повернулася з-за кордону

Ексклюзивно
. Жителька Чугуєва Олена Курило у Польщі. Фото: з архіву Олени Курило

Жителька Чугуєва Олена Курило, яка зазнала поранень у перший день російського вторгнення, понад рік лікувала око у Європі: у Польщі їй зробили три безплатні операції, на ще одну в Англії гроші зібрали підписники британської газети.

Півтора року тому світлина її закривавленого обличчя з’явилася на обкладинках світових ЗМІ. Цього року автор знімка Вольфганг Шван отримав міжнародну фотопремію, а сама Олена повернулася на Чугуївщину — попри те, що могла жити в Лондоні в будинку, яким опікується британська королівська родина.

24 лютого для Олени Курило: поранення та знімок

Олена Курило згадує, як у перший день повномасштабного вторгнення вибиралася зі своєї квартири в Чугуєві. Росіяни тоді влучили ракетою за 30 метрів від її будинку — вибуховою хвилею в кімнаті зірвало вікно й кинуло на жінку.

"Я вже збиралася виходити, зібрала речі. Це були документи, альбоми з фотографіями моїх батьків, мої прикраси, які після вибуху всі розлетілися. Була шафа-купе, велике дзеркало на всю стіну — напевне, якби я була в момент удару тут, то мене б уже не було, тому що був би мільйон уламків скла, і мене посікло б ними", — говорить Олена.

Перед дорогою вирішила присісти на дивані, коли у цей момент пролунав вибух.

"Сильного звуку вибуху не було, він був глухий. Потім я побачила, як на мене летить вікно. Це як якийсь фото-стоп, я бачила все в уповільненому вигляді. Летів бруд, скло. Рани були дуже глибокі, ми їх позашивали, але досі на лобі дрібні шматочки скла так і залишилися. Вони дуже глибоко зайшли. Не болить, але коли вмиваєшся чи пробуєш, згадуєш", — каже Олена.

Вона пригадує тишу навколо у перші декілька секунд після вибуху, а потім — крик людей.

"Мій мозок тоді працював дуже чітко. Кров почала заливати обличчя, але я розуміла, що треба взяти себе в руки, і без паніки почала шукати в кишені пальто телефон, щоб подзвонити доньці. Вона тоді була на Північній Салтівці в Харкові. Кажу: "Катю, прилетіло, я поранена, але жива, все нормально". У доньки був шок", — розповідає Олена.

Олена Курило після російського обстрілу будинку в Чугуєві Харківської області, 24 лютого 2022 року. Фото: Wolfgang Schwan/Anadolu Agency via Getty Images

"Вибиралася з квартири я на автоматі, бачила тільки одним оком — лівим. У праве мені потрапили бруд, кров. Було таке відчуття, як наче пірнув у ставок, все в калейдоскопі. Двері винесло, і я вийшла у відчинені двері, побачила сусідів. Вони залишилися цілі, бо були в кімнаті, яка виходить на інший бік будинку. Кажуть: зайдіть до нас, вмийтеся. Я почала вмиватися, кров тече, я розумію, що це не допомагає", — говорить постраждала.

Олена вибралася на вулицю, де стояв автомобіль швидкої допомоги: медики зробили перев'язку.

"Я розуміла, що мені треба йти туди — у мене в обличчі стримів великий шматок скла. Я підійшла до медиків, кажу: будь ласка, витягніть мені його. Вони кажуть: вам терміново треба до лікарні, а я їм: є люди, яким важче. Я бачила, як на ковдрах виносили людей. Я сказала, що доберуся сама. Я йшла від вирви й повернулася, коли побачила, що з-за рогу йдуть три кореспонденти. Вони були в амуніції й фотографували все і всіх", — розповідає Олена.

Тоді американський фотограф-документаліст Вольфганг Шван зробив знімок жінки на тлі її будинку — світові медіа взяли світлину собі на обкладинки та перші шпальти. У 2023 році Шван за свої фото з війни в Україні, зокрема і те, на якому зображена Олена, переміг у категорії "Пресфотограф року" на міжнародної премії The International Photography Awards.

"Наша зустріч змінила як моє життя, так і його. Якби він мене не сфотографував, і це фото не побачив би увесь світ, то не знаю, допомогли б мені так, як допомагали, які були б операції, що було б з моїм здоров’ям. Мені у Європі сказали: ще б декілька днів, і в мене міг би бути менінгіт. Мене просто вже не було б", — говорить Олена.

Після міжнародної відзнаки Швана вона зв'язалася з фотографом.

"Він був якраз у Слов’янську на Донбасі. Він сказав: я тільки-но дізнався, я завтра їхатиму через Чугуїв, і ми порозмовляємо. Ми розмовляли через перекладач, але це нам не заважало. Коли ми з ним побачилися, то обійнялися як давні друзі", — каже Олена.

Жителька Чугуєва Олена Курило з фотографом Вольфгангом Шваном. Фото: з архіву Олени Курило

Олена Курило перенесла чотири операції на оці

Після поранення британська газета Daily Mail допомогла жительці Чугуєва виїхати до Польщі, де їй вийняли житло, домовилися з клінікою та зробили три безплатні операції.

"Мій випадок, як казав лікарем з великим стажем, один із найважчих у його житті", — говорить Олена.

Жителька Чугуєва Олена Курило на лікуванні у Польщі, 2022 рік. Фото: з архіву Олени Курило

На четверту операцію у Лондоні їй назбирали підписники британської газети.

"За добу — 10 тисяч фунтів стерлінгів. Для мене, як для жінки, неважливо, скільки мені років, дуже важливо почуватися гарною. Візуально око в мене майже не відрізняється від здорового. Що воно майже не бачить, то таке", — каже Олена.

Після лікування праве око бачить на 30%, лівим — на 80%, говорить жінка.

"Я не бачила нічого правим оком, у мене тиждень з нього виходило дрібне скло. Потім операції, гормональна терапія, анестезії. У мене сітківка ока була вся зім’ята, її розпрямляли, замінили сочку. Зараз я бачу світло, великі предмети, але вони деформовані трішки, бо в мене половини сітківки немає. Але я хоча б трішки бачу. У лівому оці мені тільки трішки зачепило рогівку", — розповідає Олена.

Жителька Чугуєва Олена Курило на лікуванні у Лондоні. Фото: з архіву Олени Курило

Реабілітація триває й досі.

"Мені тепер усе життя треба стежити за оком, періодично пропивати ліки, щоб зір не впав. Нову сітківку не навчилися робити. Але я дуже вдячна й за це. Краще не буде, хоча б не було гірше. У жовтні або в листопаді мені потрібно буде робити лазерну операцію у зв’язку з вторинною катарактою. Скільки це буде коштувати — я не знаю. Я розумію, що багатьом зараз набагато важче, ніж мені, тому я стараюся не просити про допомогу", —говорить Олена.

Окрім очей, від вибуху постраждали зуби.

"У мене були розтрощені корені на передніх зубах. Художниця Женя Гершман намалювала мене й продала картину за 100 тисяч доларів, і мені в Польщі зробили імпланти", — каже жінка.

Бували випадки, коли Олену впізнавали на вулицях у Польщі.

"У центрі міста Катовіце зробили величезний білборд, і я коли ходила там повз, мене люди впізнавали. Якось я заходжу в супермаркет, там сидить чоловік і каже: ви та відома пані з України — він відриває на касі шматок стрічки й каже: підпишіть", — каже жителька Чугуєва.

Повернення з Європи до України

За словами Олени, вона могла б жити в Лондоні за візою ще два з половиною роки, їй пропонували оселитися в будинку, яким опікується британська королівська родина. Але чотири місяці тому жінка повернулася в Україну.

Жителька Чугуєва Олена Курило у Лондоні. Фото: з архіву Олени Курило

"Я не змогла бути в Європі. Навіть там, коли я була в безпеці, моє тіло було там, а мої думки й серце — тут. Я розумію, на який страх і ризик йшла, повертаючись додому, але тільки в мене закінчилося лікування 16 червня, уже 18 червня я їхала сюди й розуміла, що їду з кінцями", — говорить Олена.

З її квартири вивезли декілька причепів сміття, будівельники замінили вікна і двері, на повний ремонт коштів у жінки немає. Нині вона проживає в будинку біля лісу під Чугуєвом у близьких людей.

"Найближчим часом не буду жити у своїй квартирі. По-перше, іде війна, по-друге, потрібно багато коштів, щоб зробити ремонт. Це і двері, і сантехніка, і все інше. Я не знаю, скільки це тисяч доларів", — каже жінка.

Квартира Олени Курило у Чугуєві, вересень 2023 року. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків

Втім за своєю домівкою дуже сумує.

"У мене вся квартира була у квітах. Я педагог, мені діти на свята їх дарували. Я їм завжди казала: не даруйте мені зрізані квіти, даруйте живі. Я, коли виходила з дому після вибуху, бачила викохані мною квіти, як вони лежали мертві, мені так було жаль", — говорить Олена.

Жінка розмірковує, на яку роботу могла влаштуватися попри проблеми із зором.

"Я людина дуже активна, понад 20 років пропрацювала хореографом: концерти, конкурси, діти, виступи. Потім була режисеркою в будинку дитячо-юнацької творчості й останні чотири роки була вихователькою в дитсадку. Є варіант, що я можу працювати музичним працівником, робити дітям свята. Сидіти вдома й чекати на пенсію я не збираюся", — каже Олена.

Олена Курило біля свого будинку у Чугуєві, вересень 2023 року. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків

Після реабілітації також хотіла б представляти фонд допомоги дітям.

"І далі я теж дуже хочу, щоб мені допомогли зробити фонд допомоги дітям. У мене немає грошей, але в мене є ім’я, яке знають. Я це можу, але мені потрібно, щоб мене направили, я готова співпрацювати з будь-якою командою. Я ж вижила не просто так, значить, це моя місія", — впевнена Олена.

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube