Більш ніж половина сільгоспугідь у регіоні заміновані, за даними Харківської обласної військової адміністрації. Пришвидшити темпи розмінування планують завдяки двом десяткам іноземних компаній, які очікують на надання ліцензії, приватним українським компаніям та перекваліфікованим працівникам ДСНС.
Про збитки аграріїв, пріоритетність розмінування та перспективи відновлення виробництва — в інтерв'ю з заступником начальника обласної військової адміністрації Євгеном Івановим.
Скорочення виробництва на 55-60%
Яка частка земель, яка мала б оброблятися, зараз недоступна аграріям для робіт?
На сьогодні ми маємо цифру 574 тис. га, з них 272 тисячі — це ті земельні ділянки, які потребують першочергового розмінування. І остання цифра — саме та, куди вже зараз можна зайти й працювати. Загалом майже 600 тис. га, і це не остаточна цифра. Зазначу, що 72 тисячі га ще в окупації — це Куп'янський район. І ми не враховуємо ще північ, частину Харківського і Богодухівського районів, які не були в окупації. Наприклад, Золочівська громада, але вони теж заміновані дистанційно. Вони у 20-кілометровій зоні від кордону і працювати там не можна.
А яка це частина від загальної кількості сільгоспземель регіону?
На регіон маємо цифру 1 900 000 сільгоспугідь, з них ріллі, саме землі, на якій можна працювати, займатися рослинництвом — це приблизно 1 100 000. Тобто більш ніж половина землі у нас замінована. За минулий рік у нас скоротилося виробництво майже на 55-60%.
Про темпи розмінування
За підрахунками Департаменту цивільного захисту, якби у Харківській області щодня працювали 125 тисяч саперів, то розмінування всієї території, лише деокупованої, зайняло б рік.
Вже збільшилася минулого тижня кількість розрахунків ДСНС, піротехнічних груп, які працюють. Ми очікуємо на надання ліцензії близько 20 іноземних компаній, які долучаться до роботи тут у вигляді навчання наших спеціалістів, надання техніки або фактичній роботі тут.
Це вже після завершення бойових дій?
Ні, це зараз. Власний ресурс ДСНС нашої області зараз закінчує навчання, близько 100 осіб перепрофільовуються й отримують відповідні навички для можливого розмінування. Це дуже поліпшить ситуацію.
Наскільки зросте швидкість, з якою рухаються сапери?
Міни, якими нас закидали, сучасні, різноманітні. Там є і пластик, який не ловлять металодетектори, є складні міни, які спрацьовують на п'яте-десяте натискання на них техніки. Є ті міни, які не працюють на проїзд техніки, а працюють на рух людини. Просто так пройти вручну з металошукачем й розмінувати все не вийде. Необхідний такий же складний технологічний підхід до цього, з залучанням сучасної техніки, до якого ми йдемо.
Близько 20 компаній незабаром розпочнуть тут свою роботу. Значні волонтери-філантропи, такі як, наприклад, Воррен Баффет, приділяє багато уваги Харківській області, дуже допомагає. Він навіть пообіцяв надати дрони-розмінувальники.
Який принцип роботи в них?
Складає карту території, передає ці дані, таким чином дуже спрощує роботу піротехнікам.
Тобто він працює як детектор: виявляє, але не розміновує?
Так, саме обстеження.
Перспективи для аграріїв
Пріоритетом розмінування визначена критична інфраструктура: лінії електропередач, водогони, газогони.
Місця загального користування, житлові кооперативи — вся критична і житлова інфраструктура.
Уявімо, що ми розмінували усі ЛЕПи й населені пункти. Вже б пішли на поля чи ще ні?
Є критична першочергова ситуація і є все інше, яке на другому місці: лісгосп землі. До цього приступлять, як тільки дозволить ситуація з критичною інфраструктурою.
Чи ображаються аграрії? Чи можна їх якось поставити в пріоритет? Принцип справедливості: два кілометри ЛЕП, два кілометри водогону, два гектари сільгоспземлі.
Я вважаю, пріоритет був визначений справедливо. Маємо заміновану деокуповану територію. Для чого ця територія? Для людей. Після цього вже можна казати про бізнес. Якщо ми не забезпечимо світло, безпечне перебування на цих територіях, це і житлові кооперативи, і узбіччя доріг, то про що можна далі казати?
Але сільгоспвиробництво — це не тільки про бізнес, це також і про продовольчу безпеку.
Це стратегічне питання. Ми зібрали потребу по всіх районах, по всіх громадах: де, що, кому потрібно обстежити й розмінувати. І саме з залученням нових навчених працівників, іноземців, деякі приватні українські компанії отримують ліцензію на право роботи, вже цьогоріч ми маємо поставити цей процес на потік, розігнати, й темпи розмінування отримаємо набагато швидше.
Приватна послуга дорога?
Дорога. Ціна зараз складена умовно, тому що немає конкуренції. Чим більше буде осіб, які надають послугу, тим нижче буде собівартість. Наприклад, нині підрозділ "Укроборонпрому" у приватному порядку надає такі послуги. Але оскільки він майже монополіст, якщо людина скористається такою послугою, це не покриє його витрати на два-три роки вперед.
Це настільки дорого, що позбавляє господарство кількарічного прибутку?
Так. Теоретично, навіть, якби був такий ресурс розмінувати всіх, я б все одно не радив це робити, бо аграрії не витягнуть це по грошовому обігу. Тому зараз треба зачекати. У жодному разі не йти на самодіяльність. У нас майже кожен день є людські жертви. Це дуже небезпечно навіть для тих людей, які впевнені, що вони професіонали або дуже добре знають територію.
Хтось взагалі припинив свою господарчу діяльність.
Близько 30% підприємств в рослинницькій галузі.
Але вони існують?
Існують, але стоять вони не тільки через те, що земля замінована. Це, знову ж, знищення логістичних шляхів, інфраструктури, складів та техніки.
При цьому загрози продовольчій безпеці немає?
Загрози немає в нас. Внутрішню потребу ми закрили у тому році, навіть експортували. Не так активно, звісно, як у 2021 році. І якщо все буде йти за графіком, як зараз, то внутрішню потребу регіону ми перекриємо і з цієї посівної.
Про посівну
Що сіяли цього року? Чи ви впливаєте на це? Чи регулюєте?
За нашими даними, близько 50 тисяч га посіяно. Це Красноградський, Лозівський райони. Південь і південний захід. Це те, що не було в окупації. Цілі майже всі підприємства в цих районах. Баланс посіву зараз такий, як завжди. Це соя, горох, ячмінь, соняшник, кукурудза. Згідно з правилами, не більше 25% соняшника можна сіяти в цілому. Перекосу немає, все в рамках.
Пшеницю ви не назвали.
Пшениця — це була наша посівна осені.
Вона переважно озима?
Так. Незначні цифри. Майже вся, що вона у нас є, це озима. Пізня посівна була, дуже дощова осінь, все зсунулось ближче до грудня. Було посіяно 213 тисяч га. Це дуже мало у порівнянні з 2021 роком. Там було у нас 570 тисяч. Деокупація була у вересні, потім процес виробничий розпочали, поки організували — маємо ті збитки по площах і загальному посіву.
А з закупівельними цінами на пшеницю це не пов'язано?
Ні, це пов'язано тільки з нашою військовою ситуацією. Та посівна, яка йде зараз, це плюс 18% від 2023 року. Це дуже великий зріст в умовах війни. 630 тис. га — це весняна наша посівна зараз приблизно. Можливо, ця цифра буде більшою.
Скільки рослинницьких і тваринницьких підприємств відновляться?
Зараз важко сказати. Є тільки підрахунок збитків.
Ваша власна оцінка і прогноз?
За два-три роки ми вийдемо на 70-80% від довоєнного потенціалу за умови, що перемога буде за нами якомога швидше.
Читайте також
Втратили дві тисячі корів: як пережила окупацію агроферма у Шестаковому на Харківщині
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube