Гурманці з Молодкова: як на Івано-Франківщині із соровиці роблять сіль

Солеваріння у Молодкові. Суспільне Івано-Франківськ

У Молодкові, що на Івано-Франківщині, магазинною сіллю майже не користуються. У селі є власне солоне джерело, з якого місцеві жителі беруть ропу й переробляють її на сіль. З неї молодківці роблять гурманці. Рідку сіль люди називають соровицею. Її використовують для приготування їжі, засолювання, напування худоби, нею і лікуються.

Про традицію солеваріння, молодківські гурманці й користь рідкої солі місцеві жителі розповіли Суспільному.

На місці джерела облаштували криницю

У Молодкові сіль видобувають століттями: спочатку у горах, а потім — з триметрової криниці, яку облаштували у центрі села.

У Молодкові на місці соляного джерела облаштували криницю. Суспільне Івано-Франківськ

Один з місцевих старожилів Юрій Кисляк каже: колодязь з ропою розкопали у післявоєнні роки у XX столітті.

"Раніше тут криниці не було. Розкопане джерело розташовувалося за 50 метрів від центру. Воно було дуже глибоким — орієнтовно 18 метрів у землю. Під час сильних боїв, які тривали у 1914 році, російські козаки живими кидали у те джерело польських вояків. Тому люди його закопали, а у центрі зробили криницю", — розповідає житель Молодкова Юрій Кисляк.

Житель Молодкова Юрій Кисляк. Суспільне Івано-Франківськ

Після Другої світової війни, аби вижити, люди почали займатися солеварінням. Рідку сіль переробляли на суху і кіньми возили до Солотвина, а звідти через Бистрицю СолотвинськуБи́стриця Соло́твинська — річка в Україні, в межах Богородчанського і Тисменицького районів Івано-Франківської області. доставляли у Станіслав (Івано-Франківськ — ред.).

Процес солеваріння — довгий. Суспільне Івано-Франківськ

"Людей багато йшло сюди за рідкою сіллю, з усіх сіл. Та й тепер ідуть. Тато розповідав мені, що у 1946 році варили з неї гурманці Гурманці — це топки солі, виварені з молодківської соровиці конусоподібної форми. й возили їх на Бессарабію, міняли за продукти. За них давали пшеницю, жито, квасолю, крупи, яйця. Так люди виживали, вигодовували своїх дітей", — пригадує Ганна Тимків.

Жителька села Молодків Ганна Тимків. Суспільне Івано-Франківськ

Юрій Кисляк каже: у ті роки навіть існувала одиниця виміру — один гурманець за двоє яєць. Особливо нею користувалися напередодні Великодня, коли соляні гурманці несли в інші села та вимінювали їх на яйця.

У повоєнні роки соляні гурманці вимінювали на яйця та інші харчі. Суспільне Івано-Франківськ

Про належний вигляд соляної криниці та прилеглої до неї території подбали у 2011 році. Тоді над соляним джерелом поставили дерев'яний будиночок, а поруч з ним виклали тротуар з бруківки.

Легенда про молодківську соровицю

Рідку сіль, яку молодківці черпають з криниці, називають соровицею. Люди вірять, що вона з’явилася завдяки молодій дівчині, яка колись із матір'ю проживала у селі й разом з іншими ходила у гори за сіллю, говорить художня керівниця Молодківського будинку культури Уляна Пилип'юк.

До соляної криниці у Молодкові приїздять люди із сусідніх сіл. Суспільне Івано-Франківськ

"Легенда переповідає, що у село прийшли мати з дочкою. Дівчину звали Сербиця. Якось жінка захворіла і доньці довелося самій іти у гори по сіль. Біля солоної печери вона почула голос страховиська, яке кликало її за дружину. Звичайно, що дівчина відмовлялася. Тоді страховисько почало їй погрожувати: якщо вона не вийде за нього, печера закриється і люди у селі вимруть від інфекційних хвороб. Дівчина погодилася, а коли зайшла до соляної печери, двері за нею зачинилися", — розповідає Уляна Пилип'юк.

Уляна Пилип'юк: "Рідку сіль у селі називають Молодківською соровицею". Суспільне Івано-Франківськ

Вона додає: вранці після цієї події люди дивувалися, бо посеред села з'явилося джерело із солоною водою.

Соляні гурманці

Процес солеваріння — тривалий. Ропу у каструлі ставлять на вогонь і починають варити, безперервно помішуючи, щоб не підгоріла. Півтора літра рідкої солі варять щонайменше п’ять годин. Що більше ропа кипить, то краще кристалізується.

Соляні гурманці. Суспільне Івано-Франківськ

"Щоб варена сіль мала гарний аромат, з лісу носили ялівець, хміль, шишки зі смереки. Додавали їх у вогнище і рідина від диму насичувалася приємним запахом. Виварену сіль складали у бляшанки й висушували на сонці чи на печі", — говорить Юрій Кисляк.

З вивареної та добре просушеної солі робили гурманці. Сіллю набивали конусоподібні склянки й перевертали їх. Так отримували соляний виріб.

Що довше виварюється рідка сіль, то якіснішими стають гурманці. Суспільне Івано-Франківськ

Уляна Пилип'юк каже: щоб вийшов якісний і гарний гурманець, треба дотримуватися певних правил.

"Набивати в стаканчики треба тільки теплу сіль, щоб вона швидко лапалася купи. Якщо сіль ще має вологу, то гурманці з того не вийдуть. Після виготовлення їх треба добре підсушити. Що більше тримати на сонці, то біліші вони вийдуть", — розповідає Уляна Пилип'юк.

"Усе, де є соровиця, набуває гарного смаку"

Нині у Молодкові користуються як рідкою сіллю, так і сухою. Її додають до закруток, соління, квасять капусту, солять м'ясо та сало, напувають худобу.

Молодківську соровицю використовують для квашення капусти. Facebook/Уляна Пилип'юк

Сало, залите соровицею з часником та перцем, яке здавна полюбляють молодківці, у селі називають "Молодківській Snickers". Цей український делікатес люди готують для військовослужбовців та передають на фронт, адже вважають, що сіль з природного джерела додає стравам особливих смакових якостей.

"Сало, засолене в рідкій солі, виходить надзвичайно смачним, м'яким і поживним. Взагалі все, де є соровиця, набуває гарного смаку. Я користуюся тільки рідкою, на їду переварюю собі та й солю. Тією, що продається в магазинах, користуватися не вмію", — каже місцева жителька Ганна Тимків.

"Молодківській Snickers" місцеві жителі готують не тільки для себе, а й для бійців ЗСУ. Facebook/Надвірнянська міська рада

Солона вода в молодківській криниці ніколи не зменшується й не зникає. Відтак дефіциту солі у селі ніколи не буває.

"Криниця завжди — повноводна. Коли почалася повномасштабна війна і був дефіцит солі, до нас приїздили за нею з усіх усюд. Поблизу неї була величезна черга, але тим, хто приїздив, завжди вистачало. Люди, які знають про це джерело, й нині регулярно приїздять за соровицею, навіть щоб просто напувати худобу", — говорить Уляна Пилип'юк.

Щоб варена сіль мала приємний аромат, у вогнище додають ялівець, хміль, шишки зі смереки. Суспільне Івано-Франківськ

Художня керівниця Молодківського будинку культури каже: у селі хочуть, аби молодківську соровицю внесли до об'єктів нематеріальної культурної спадщини України. А тому активно працюють над цим: пропагують її, проводять різні тематичні заходи, присвячені солеварінню, та створюють соляні сувеніри.

Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube